• Манивчук Георгий Васильевич
  • 1994
  • 40

Экологические принципы вiдтворення охоронити та рационального использования фитоценозов кормовых угодий Украинских Карпат автореферат диссертации для написания диплома, курсовой работы, тема для доклада и реферата

Экологические принципы вiдтворення охоронити та рационального использования фитоценозов кормовых угодий Украинских Карпат - темы дипломов, курсовиков, рефератов и докладов Ознакомиться с текстом работы
Специальность ВАК РФ: 03.00.16 — Экология
  • Реферун рекомендует следующие темы дипломов:
  • Улучшение продуктивности кормовых угодий
  • Динамика водно-физических и биологических свойств почвы в период пастбищного использования улучшенных кормовых угодий
  • Реферун советует написать курсовую работу на тему:
  • Рост многолетних трав в период пастбищного использования
  • Энергетические показатели различных способов использования улучшенных кормовых угодий с помощью вспашки
  • Реферун советует написать реферат на тему:
  • Продуктивность сеяных сенокосно-тебеневочных угодий из многолетних трав
  • Влияние использования сеяных сенокосно-тебеневочных угодий на воспроизводство кобыл якутской породы лошади
  • Реферун предлагает написать доклад на тему:
  • Для рационального использования газа
  • Элемент модульного нагревателя
  • Энергосберегающая система отопления зданий
Поделиться с друзьями:

Полный текст автореферата диссертации Манивчук Георгий Васильевич, 1994, 03.00.16 — Экология

V\ ö од

, 11 !"..

..'Ii'

ДНШРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖЛВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису МАН1ВЧУК Геовпй Васильевич /Ût^^^/f^

ЕИОЛОПЧН1 ПРИИЦИПИ В1ДТВОРЕННЯ, ЭХОРОНИ ТА РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ Ф1Т0ЦЕН031В КОРМОВИХ УПДЬ УКРАТНСЬКИХ КАРПАТ

03.00.16 — еколопя

Автореферат

дмеертщп на здобуття паукового ступеня доктора бюлопчних наук

Днтропетровськ— 1994

Дисертафя с рукопис,

Робота виконана с Ужгсродському державному ужверситет!.

|-.ауковий консультант: доктор бюлопчних наук, професор, академ1к АН ВШ УкраТни В. I. Комендар.

Офщ1йн'1 опоненти: доктор бюлопчних наук В. Г. Сидоренко, директор боташчного саду Ростовського державного уншерситету, доктор стьськогосподарських наук, професор, акаделик УЕАН УкраТни А. В. Бо-гов!н, зав. лабораторию лукшництеа УкраТ'нського НД1 зомлеробства, доктор бюлопчних наук С. М. 31ман — пров|"дний науковий ст'вроб1тник 1нсти-туту ботажки АН УкраТни.

Пров1дна установа — 1нститут екологп Карпат АН УкраТни (м. Львш).

Захист в1дбудеться «...<&?...»............... 1994 р.

о ....{..м....... год. на зааданж спец!ал1зовано1 вчено! ради

Д 053.24.02 по захисту дисертаи,1й на здобуття наукового сту-пеня доктора бюлопчних наук в Днтропетровському державному ужверситет! за адресою: 320625 м. Днтропетровськ ДСП-10, проспект Гагаржа, 72, бюлого-еколопчний факультет (корпус 17, ауд. 611).

3 дисертафею можна ознайомитися в науковт б1блютец1 Днтропетровського державного ун1верситету.

Автореферат роз!сланий «. « березня 1994 р.

Вчений секретар спец1ал1зованоТ

вчсноТ ради канд. бюл. наук, доцет^.

Сф { к. О. ДУБ1НА

сАГАЛЬНА XArA1ÍT3?líCTííKA РОБОТЛ

Актуален!сть тени обучозлена насзтгбалл згубноги зплизу на ■косистеми тахногенних напряг в 1Ятенсиф1кацН аграрного вироб-иптза, що були зад: ян i в nonepejai рока. 'Особливо агбезпечних ;асл1дкЛв екисисгеи&м залодхнла хглзахЦя.

Зараз уже не гикликаз cy^aisy, що засове пошреаня алергхч-их, рхзного роду хрон1чних та он.чолохччаих захворювыаь ааселек-я спричинене в лерлу чергу забрудненням.повгтря, води i продук-íb харчуваяня.

Ссь чому розробка еколог!чнах концепцхй i принщшхз зхдков-2ння родичост1 rpyíITiB í на ц1й gch03í ¡йдхворэння зисскопродук-ивних Ф1тоценоз1в кормових уггдь, хх охорони : рыцхонального з;<-ористааня становить великий науковий i ярахтичаий iaxepec.

Мета i завдыиня дослхднень були нац!лен1 на вавчекня цозли-остеЯ переходу на зкологгчн1 принципа £1ДТзореяая та схорони pi-ицениз1в кориОЕИх уг!дь Карпах. Ставилось завданкя дселхдити тая 6tonort4ao'í актизносх1 гхрських грунтгв, аогливосгей П ло-илення за допомогою бхогенних добрив та iannx экологхчнях ;акхс-íb i на ц1£ ocaosi досягти пхдвихення продуктивной: t лучних i 1яяих фхт0CS.403I2. Заязита загадьн1 законог.:1рностх cyxueciílaax míh у лучних ф1тоценозах ntд зпливом заеезння бЮгеаних добрав, х продуктивн1сть, доц1льн1 напрямя в1дтзорення ^теценизхз.кор-ових CXB03UÍH та íx ефективнхеть.

Об'екта.'.."! дослхдиень були еиосистема корцоЕИх угхдь Карпат к голоен} дяерела надходжень нориоБих pecypci3, ф1тоцеаизи те-аторхх колгиспу ха.Борхсыяша Раххзського району Закарпатских 5ластх, як: служили об'ектоа е к с п е р п и е н т ал ь н о Y poapoo';::i i ал;.о-aixií е^олохлчних npiiHipiniB íx вШгирення, ихорони i paKíous.-.-Dro викоркстання.

Hayicosa новизна понятая в. тому, ао вперне для par-iоау Ул?г-иськах Карпат сфорглульоваях ;сонцептуальн1 exerj;; переходу на ¿олоМчн! пркнцапи ¿1дтворення родачоехх rpyaxis, *1тоцениз1з ряриднах i розирюваних- кормив их уг!дь i на t»tsc осноз! nínbauea-í продуктивном!, 1х екол ог t чао Í-ст|йкоотi¿ 5д12скона 1 розрибка i широка практичны ыпробац1я спидогг-шо! лз ia::i V 5;.:{нних лроцеехз у грунтах :-:?утосхидових угхдь оы долочи-'и.. рунтозс í б iota i б1огеайях добрив для погагеная

v. о О

о \ Л » •ö о

о '11 о e в

о 1 i s

H « Ol л р»

и -vi w a\ \.л H

н- я: • • M •

• t» S о «

'"Л •J ' tr1 ж tí* tr: о

р; te (Г к d1 1

8. На сжшоз1у:.;1 по проблей! БхоконверсГх органхчнпх вхдходха еколопчноцу оздоровлении населених пунктхз (ч.1ванс--«>ран1пзсь;'., >Эи).

На се.'лнарах-нарадах, я:-и проводились на баз! ::олгоспу х.Боркинвка ?ах1всь;сого району, сакарпатськох облаетI, де зд!3--швались нагл зкспериментальн1 доелгдження 1 апробащя IX ре-гльтат!в у виробництв! з участю:

I) експерт1в х президента ¡.Иннаридних федерацГх руху за згаа!чне схльське госполарство (1Г0А11) та керхвницхва асоцхацП ичыагро" у лклнх 1990 р.;

'¿) учасшшв науковох конференцП по агроеколихнчному \!ОН1->рянгу в и.Яремчх, у жовтнх 1590 р., де розкрпвалпеъ наш регхо-шьна концепцхя 1 зколохччаг принцип;; зхдтворення та охоронп ;л-)ценоз1в, иетоди дослхдаень, Тх результат:: I мо:.:ллз1 напр л:.;:! 2::-»ристания у гисподарствах Харпатоького реггону тощо.

ПубЛ1::ац11, п;о лрисзячен1 досглджуваоШ! проблеял, охоплиатъ ¡х монографи та 50 наукових статей та тез допивхдей на науки-IX кинференц!ях. 3 них викладзни иснозний зихст робота I напря-[ зпкористання результат^ досл1д-хень.

Структура I обсяг дисеитацН е Такими, >до заоезпечуыть риз-шття зглсту теми. Зступ ¡лстнть найголо^а1з1 в1домост1 яро ро->ту, передо'ачен! вииогами ВАКу УкраТни. Персия роздхл приевяче-> теоретичним положениям науковса концепщТ викорястання еколо-;чних досягнень в схльському х'осподарств! Унрахнстзких ларпаг. 'т яе розкрита 1 характеристика природних умов .-Сарпат та напря-[ '['х викиристання для варобництва екологгчни чист ах кир>лз х ¡идукцП сГльського господарства взагал1.

Другим роздхл охоплке розгорнуте зиевхтлення цхлеЛ х зев-шь, характеристики об'екту ! методики досл!днень, слсте:!и ¡робки наук0Е01 1Нформац1х. .

В третьему роздШ розкрито еколог!чно е^ективн! систз:.:ц :дхвирення родачостх грунтгв кормоних угхдь на основ! зкодоги-:олог1чнох актив13аци обихкних прццеси I ЕИКОрИСТаННЯ ОХи-¡нних Дибрив.

Четвертий риздЬп лрисвячено штерпрзтац!; результатхз до-¡{дяень автора впливу бхогенних добрив на су>:цг:л;;;-11 злхнл гчних фхтоценозхв, !'х продуктивнхеть.

У п'ятому роздШ висв!тлен! еколох^чн! ярингдпк ведана:;

г1рського зеилеробства як основи створення Еисокопродуктивних фГ тоценоз1В у кориових С1В0зы1нах. Розкркго насл!дки дослхдкеяь вплигу dioreHKEx добрив на продуктивнее схяних ф:тоцекоз1£.

Еостий розд!л к}сткть iiaxepiai, шо характеризуе роль лучних i ciHHUx ф1тоценоз:Е, екологхчних пршщишв fx в:дтворення у фор ууванн1 корцових pecypciE. Висвхтлено налрши пошкрення екологгЧ' них принцтпв на eci iHnii джерела надходнення KopisiB i форцуванн. еколсгтчно чиотих корцовкх pecypciE в periOKi.

У сьоыоиу розд1Л1 обгрунтоЕуеться ефективн:сть екодог!ЧНИх систеы вхдтворення i охороаи ф^тоценозхЕ корцових уПдь.

В kihiu роботи зроблено коротке обговорення та узагальнення результат!!. досл1джень, подан1 висноеки та пропозицН } список використаноУ лттератури, що нарахОЕус 470 найыекувань.

В робот: подало 23 таблиц!., 2? рисуниЕ та i'x анал1тнчний огляд.

3 Li I С Т РОБОТИ

I. КАУХОБА К0КЦЕПЦ1Я ВИКОРЙСТАННЯ ЕХОЛОПЧК»: ДОСЯГНЕКЬ В СШСЬКО.ЧУ Г0СП0ДАРСТВ1 УКРАТКСЫШХ КАРИАТ

I.I. Причини i фактори, цо обуыовиди екологхчний дисбаланс в екосистеыех

I.I.I. Еколопчнх васл1дкк техногенних напряшЕ 1нтенсиф1каци аграрного виробництва

В техногенних системах аграрного виробництва ресурс родючосг1 грунтiе став 1нтенсивно витрачатися, а кого в1дновлекня значно ускладкилоск. Ероз1Йн1 процеси, депрес1я 6i0n0ri4K0i активност1 грунтiв стали поесюдко попирениыи в агроекосистеиех. Вироцена продукцхя стала шкЦливою для здоров'я лвдини, втратила бЮло-гхчку cTitir.icTb в процесх збер!гання.

В остакн? роки niii проблей: присЕячуеться все б!льие фундамент альких досп1дгень в!тчизняних i заруб1жних азторхв. Все 61ль ше досл1дник!в стали всеб1чно усв1дош1авати негативний еплив ка екосистеми генденц1Е в розБИТку техн!чного п'рогресу i, зокреца, в ciльському господарств!. TaK,,.B.I.Sopi_H Еедосконил1сть, еколо^чна необгрунтован1сть технологхй аграрного ЕкробккцтЕа, неп1Дгитовлен1сть Фш:1ецхе i прад1вниц1в галуз! мае ekiдливий вплиб на природу

Особливо вид!ляеться зросле число наукогих пубдгкац1й е' останн! роки з питань екотоксикодог!чних насл!дк!в застосування 3acc6iB х1и!зацН в с!льсысоцу господарств!, ïx гпливу на як!сть продукцН i здоров'я населения. Обсяги внесения м!неральних добрив i використання пестицид!в постШо зростали як в ц1лому,так i особливо п!д OKpeut с!льськогосподарськ! культури.

Як насл1док îhishchbho'î xiutsaniï агроекосистеи з'явились зони поступового омертвл!ння грунтово! 6îoth г, зокрема, корис-ao'f (амон1ф!куюч1 i ден!троф!куюч! бактерН, гриби, дощов1 чер-в'яхи га 1н.), тобто зазнала депресП.

Мокна погодитися з думкою деяких досл!дник1в, зокреиа, таких як ВЛ'.'Днеев. (1990), до хоч таксяколого-г!г1ен1чнх та iяшх виио-ги до нових хШчних препьратхз позтШо зростали i реестрац!я fx ускладнкетвся у багатьох крахах сзИу, тиц не менае, ai про эдин з них з влезаен1ств не ком а ствердяувати, ¡до його застосу-зання абсолютно не ш^дливе для живо! природи, не гсзорячи вхе ipo здоров»я людани.

I.I.2. Еколог!чна !нтерпретац!я зростання захворюваносг! населенна в pertoat

За данный У1янародного агенстза яо вивченню рака (МАВР),ви-шшення приблизно 85% пухлин людини иояна пов'язати з д!е:-о ото-1уючих iaKiopiB середовяца. Безпосередньою причиною яухлин е по-¡ярення канцероген!в. 7 зв'язну з цим канцерогена! агента иозна 5Еааати факторами, як! зихшэють. аодиф!кують бЮценози (АЛ.Еи-сор!з, Б.Л.Рубенчик, 1985).

3 lenepimaia час остановлена ыоклив1сть утвореная каяцеро-' :е"нних нхтрозосполук (НС) !з пестицид!з безпосередньо в грунт i [Б.Л.Рубенчик, 1985). Через харчов! продукта в!дбуваеться безпо-:ередняд!я канцерогэнхв на организм-людини, зони обуиовлзють г велик!й uîpi онколог!чн! новоутворення (Б.Л.бубенчик, Я.Л.Кис-•»ковськнй, Д.Б.Малеиед, 1985).

Як св{дчать дан! медичнох статистики лиае в Закарпатсьягй )бласТ1 з I9SI по 1988 pp. зросли злояк!сн! новоутворення у на-:елення на 33,5$, в тому числ! печ!нки - на 73,3fj, алукку- - на 17,2, иолачно! залози - на 16,2, Х'Ортан! - на 54,8, пряна": си - на 34,3%.

'Зизиаи, н!а в ц!лому пи Jspaïal, е теыпи росту захзорхза-[ocxi населения злоня!сними хворобами у Черн1зет:ькхй, ¿ви-но-jpaHKÎBCbKiii областях. •..■--

Таким чиесш, через еколог!чну неблагопилучк1сть в областях Карпатського региону УкраТнн виражен! тенденц1Т зростання целого РВДУ ХЕОрОб.

1.1.3. Використання еколог1чних знань у форцуванн1 альтернативних налрям!в ведения с1дьського господарства

Розвиток екологг.чно^" науки зуыовив иожляЕхсть дереосмислев— ня насл!дк1в техногенного вплту на екосйстеми 1 дав змогу б!льш обгрунтовано зд{йснюБагк заходи до охорон! навколишнього середо-вища. Це сталося завдяки л1знанн» взаеыодЛ мхе р1зшши еивши иргаизмаыи I вавколитн!« середовкщеи, екологхчно! црироди оби!-ну речовик 1 поток1д евергг:, що п1дтршгують 1 Ехдтворюагь китхя на Зеыл:, а також механ1зы лристосування оргач!зыу до змхнених умов.

ПоступоЕе нагроиадяення екслог!чних знань призвело до щл-кок ноеого бачекая проблем в розвитку аграрного гиробницгва. Бу-ла Еизнане кеобх!дн!сть форцувазня еколог1чно1 концепцП розвит-ку зецлеробстЕа 1 тЕарикнкцтвй I утЕОрена орган!зац!йна форма тако!' координация. Нею стала М^Енародна федерац!я руху за орга-нгчне с!льське господарстви - 1Р0АМ.

У свМ1 сформован! рхзн! "напряын еколоИчнсто с!льського господаретва - оргьк!чне, бголог!чне, органо-61ологхчне, б1оди-нам!чне та систени "Стейкхнг".

1.2. исновн! положения концепцП розвитку еколог1чних систеы аграрного вкробкицтва у Карпатах

1.2.1. Еколог1чне обгрунтувавня концепц!! в1дтЕорення родючост! грунх!в

Як сЕ1дчать числекнх розробкк Я.Д.Мансфельта (1990,1991 О.С.Шапкхна (1991), Б.Гййера (1991), А.А.Еученка (1985), Г.В.Ыа ь-{вчука (1969,1990,1992,1993) та 1н.,"вхдноБленвя родючост1 гру т!в в еколог!чнкх системах ведения виробництва молена усп1юно до сягати за допомогов цхлеспрямованого використання симбЮТичнюс Еластивостей бобовкх рослип з бульбочковими бактериями, орган!ч них е1дход:е, цо нагронадкусться в ковному государств!.

Наки доведена ыоклкбхсть розшреного в1дтворення родвчост! г!рсъких грунт1Е за рахукок лхдвицення 610л0г1чн01 активност! його 6!оте, викоркстання бЮгенних добрИЕ.

1.2.2. ЕкОЛОг1чн1 принцлпи з1дТ20рвННЯ ф!Т0ЦёН0з1в кориових уг1дь

Розроблена нами наукова концепц1я в!дтворення фхтоценоз1в кориових уг1дь базуеться на певних еколог!чних принципах. Серед них:

- розаиреке вШворення родючостх грунт!в кориових упдь до-сягаеться за рахунок шдвищення 61олог1чноГ активност: його бхота (бактер!й, грабхв, доцових черв'як!в) шляхом Еикористання б10гек-них добрив;

- виробництву { нагроыадженню б!огенних добрив одуаать заик-нутий аругооб!г внутр1виробничих ресурс1в орган1ки - гною, гко1'з-ки, дерев но! тирси, кори, листя, хзо!, вгдход1в шШчног продук-цП рослпнництва та л!соеого господарства;

- в1дтЕ0рення 1 охорона ф1тоценоз{в кориових уггдь базуеть-ся на використанн! б!огенних добрив;

- створенням еколог}чно ст!йких ф1тоценоз!в досягаеться ефективне погашения ероз!йних процесгв, охорона 1х вхд руйн!внлх поверхневих сток!в та хШчних забруднень;

- аколог!чне впорядкування територЛ, створення полезахас-них л1сосиуг, протиерозШих насаджень, ф!тосан1тарне озеленения прифермсысих двор!в, ф1томел!оративне укр!плення берег!в рхчок 1 г!рських струик!в.

Таким чином, еколог!чн! принципи в1дтворення ф1тоценоз!в корыових уг!дь форцують основу для переходу всього аграрного ви-робництва на пpиpoдooxopoннi система розвитку.

1.3." Природа} уцови Карпат 1 налряии IX використання • для аграрного виробництва

1.3.1. Рельефн!, грунтов1 I кл!иатичн1 умови

Рельеф територ!! Укра'(нських Карпат, як в1ди!чають З.г.Бондар-гук (1959), П.Ц.Цись (19ьг:), фориують асиаетричн1 гхрськх хреб-яицк.простягамься полоси низьког!рних долин. Тут гкра-кена дрхбноконтурнхсть кориових упдь.

' Грунтове вкриття з його бЮенергетичниа потенц!алоа е гзж.~ нивою умовою продуктивной! ф!хсценоз1з кормових уггдь.

Характер рельефу, крутизна сх*лл!в, температурная ре:.'.'лм, спаде, склад рослинност!, грунтоутряаувча власт::в1сть нореневл' с::-зтеми обуыовлаютв 1 р1вень зкологхчноТ ст!йкост1 ';!тоцеаоз1з.

1.3.2. батальна характеристика рослинного вкриття

ГИд впливом рельефно-едаф!чних-та кл1катичн!к умов сфорцуга-лись у Карпатах головнш чином л:совий 1 лучнкй тип рослюшост: та ¡1' ф!тоцекотичн! властивост!.

Лучн: ф1тоцено8и посирен} у вигляд! суц!льних иасив!в Г1р-ськкх хребт!в, л!сових полян, притерасних гхрськвх долин.

Досл1днккк сформували чимало класиф!кап!й лучно? рослинно-ст! I тип!в лук!Е за комплексом ф1тоценолог!чних ознак (А.П.Шейнис!, 1935,1938; Л.Г.Раыенсышй, 1938 ; А.Н.Ь-ктр:ев, 1941 ; ГЛ.Ехлик, 1950,195^; 1.В.Артеичук, 1953,19ь5,19е>Б; 1.В.Артем-чук, Т.В.Барик!на, 19ь5; Г.В.К031Й, 1955; ВЛ.Коыендар, 1964, 198?; С.С.Фодор, 1957; О.П.Крись, 1981,1986,1990; Ю.Р.Шеляг-Со-сонько, 198? та !в.).

В ц1лому найб!льк характерное ознакою сучасного рослинного вкриття в УкраУнських Карпатах е значка його зм^нв Шд вллявоц господарсько! д!яльност: лвдини. Зокреыа, зиеншилася лгсистхсть передг!рних 1 низьког!рних района, значно знизилась верхня меха л!су, зШнився видовий склад, про сюров а структура, а ТаКОЕ продукти1Н1сть як л1сових, так 1 лучних ф!тоценоз!в. Розширека плоца зранених тракторами лучних уг!дъ, берег^' р!чок, а такол

нрських п0т0к1в.

В насШдок безсистеиного вкпасання'худоби на г1рськкх 1 ии-соког!рних пасовицах зросла зруйвован!сть дернини, забур'яне--н1ст-1> ацетоф!льни1Ш рослинаии.

1.3.3. Придатн1сть природнкх уиов Караат для виробництва екоцог1чно часто? лродукцГ:

Природа! умови Карпат сприятлив! для виробництва б!олог!ч-но побноц!нноТ, еколог!чно чисто? продукцН с1льськ0г0 госпо-дарства.

Для деенгнення вищеназваних ц!лей в рег1он1 е реа-щ:! иог-ли20сг1. По-лерше, тут е спецаф!чн1 вламивост! (ЗЮкл^иатичних ресурс!В I, зокрена, зеиельних, водних, рослинних, корцовкх I кл^иатичних, ям дозволяють доеягти високого р!гня розвитку лу-коласовииного 1 польового корцовиробництва I на цтй основ! -скотарства, в1вчарства, а таког бдж!лышцтва.

По-друге, розиа1'ття флорветичного складу лучних трав формуе як1сть корц!в, а остаиня трансфорцуеться у як!сть продукцИ тва-рикництва. Тоиу вироблятк тут бЮлог1чно п0ЕН01Цни1;ек0л0г!чн0

1ист1 сорти :.;олока I иолокопродукт1Е, м'яса I а'ясопродукт1в,кар-татського л1кувальяого меду можна успешно при уиовг в1дмови вхд застосувакня засоб1В х1ц1зац1Ё.

1.4. Огляд лхтератури з пягаяь продуктивное!!

$1тоценоз1в кориових уПдь Карпат •

аормовI упддя Карпат представлен ргзн.таи категор1ями -1а'.'.бхяьи пизкренигя пхслялгсовими лук&чи I пасовицами, полоняники:« угхддями, а такох орними землями, зо зайнят! п1д кориовг лвоз'йни. Тону I прац!, присвяченг вивченна IX продуктивное?I, юцгльно подазати тэж в такому порядку.

Найогльше розробок присвячено проблемам продуктивное^ п:с-¡ялгеовкх лук 1 серед них - преип ГЛ.Бхлика (1550,1954), Р.З./.и-з1я (1953,1955), 1.3.Артемчука, М.К.Якимчука (197^), П.З.Урхйчу-1а (1959,1977), С.^.ЗимаН (19ь5,19Ь6,1970), и.П.Хрис* (1990). 3.А.Григи, Г.М.Клюева!, ЯЛ.Нагорного (1974).

Б{лъш!сть названих досл!дник1в справедливо В1дм1ч!1»ть, до тродуктивнгсть гтрських ЛуКХЕ С значно НИ2Ч0Ю прити питешпй-1Их мсмивостей. Досягнення середньо! врожайност! 40-50 ц/га юброяг'Л сного С1на з таких лук при допо\шз1 пиверхаевоги пелш-дення иоже бути не складнии завданняи.

Серед найб:льш в*димих яаукоЕИх надбань, пуисвяченпх прос-пеаам про^уктивноетт { використання пилонин, елгд в в ахав и прац1 '.Ьлоха , 1931,193^), е.а.Бр«1с (1951), ГЛ.Ылаха

(1954), К.А..''алняогськиги, А.С.Лазаренка, З.М.Мельничука (1955), .{.А.Малиновського (1559), 1.В.Вайнаггя (1965), С.С.пидора (1963, 1969,1972), мЛ.Бедея (1968), П; ¿.Паука, !,!.!.Бедея (1983), ВЛ.Хомендара (1976,1987,1989), Г.З.Вайнадгя, Ю.Топольного, Г.М."осьпана, Г.Ю.Комар/'$1989).

Б1льш£сть названия дослгдаик{в пр{оритетсм у здгЛсненн! пс-верхневого та кор!нного полгпиення лучних ф1тоценоз!в звззають гехногеин1 факт ори I, зокрема, хипзац!».

Серед перших фундаментальних В1тчизнякюг праць, в яках усу-нуто монопольне вгдобра^екня позитквних сторгн техногенно'( 1нтен-скфгкацх': г виегхтлеяо зеебгчно Н екодогхчи: яаслхдкл, <г \:сао-графгя А.Г.Тихонова (1990), що присвячена знсяо:лко-енологг;н:'" проблемам хнтенсифхкацн у землеробствх. *

Зважаячп на суку пну иегатвйну Д1В оасобтв хпазаци.А.Г. Гл-хонов обгрунтовуз об'ектлЕну кеобх!ДЯ1сть ¡нтеас'лзЕО-аколсггчпО-го типу вгдтворзння в 'лльськзиу государств!. .

■. 2. Ц1Л1, 8АВДАННЙ, ОБ'ЕКТ I МЕТОДИКА ДОСНДШШЯ

' 2.1. ûchoehï заЕДвння i об'ект досл1джень

2.1 Л. Головн| напрями i заедания досл!джень

Першочер^овиы. завданкям наших доиидкень було вивчення прк-риДНОГО СКЛаду ф1Т0ЦеК031Е, ста!!у ïx в1ДТЕирення i викирисгонкя. ¿ругии завданняк було шляхом експерименту еияеити законошрно-cii ïx smîh, hkî не Едаеться з'ясувати за допоиогою простих спо-сгерекень.

ки ставили завдаккя, штучно зШкюючк еда$1чн1 уиови за допо-v.urûB бхогенних добрив, просл1Дкувати cyKuecitai зыхни ф1тоцено-3îe, виявитк IÎ, ЯК1 3 них С НаЙб1ЛЬШ CTÎÎÎKÎ, Д0Ц1ЛЬН1 для госпо-дарсько'2 практики, створити так! конструкцн ф!тоценоз1Е, що здатн1 е конкретних еколог1чних унивах забезпечити найб1льи ефею тквне вдивлювакня поток1в енергп i перетворекня ïï 2 ф1тоаасу

eucukoï hk0ctï.

2.1.2. Об'ект досл:даень

.иб'ектои досл1дження булк вибранг ф^тоценози кориових уг:дь Карпат як головн! дкерела надходгення корыових pecypcïE.

Безпосередньо досл^джувались ф1тоценози природних кориових уг!дь ripcbkoro л1с0е0го поясу е меяах поширекня п1слял1с0вих ■ лук, а такой високог1рн! полонии сын пасовица обидвох иакросхи-л1в Карпат. Вивчався флористичний склад TpaEOCTOÏE, ïx продуктивность, FUtiCÎJj та система ЕИКирИСТеННЯ.

Доел!джувались грунти коркових уг1дь, ïx 6ioia - к!кробоце-нези, дощое1 черЕ'яки'та агрохШчн! властивост1 i 6ioreHHi добрив а (б!окоыпостк, гнiй, деревна зола, .деревни тирса та iH.).

2.2. методи проведения досл!двень

¿.¿.I. Методика досл1джеиь лучних ф1тоценоз!В

Основою иетодичнкх гЛдход!в при проведенн! пильових досл!д-у.екь вил иву б1огенних добрив на сукдесШ1 зн1ки травосто1'в, ïx гридукткЕН1сть були npaui Т.А.Работнова <1985, 1987). Bel tHŒi доелтдвокня вкконувалксь у е1дпов!дност! з методикою, викладени! у кн. Пилевия геиботаника. - М.-Л.: Наука,'196^. - Т.1-Е.

CTaaioaapni дослхдн! дхлянки були закладе^ нами у чотирьих !сцях ripcbKoro Чорногхрського масиву в niднхжжх г.Петрис з уро-ищf Буковина на виситх 900, 950 i 1000 u над р!вкеы «оря. Нежна хлянка була п1д!брана в однакових геомор$олог1чних i грунтових иовах, пезо- t м!крорельефу на площах, що внкиристивувались як хнок!оно—пясовищн1 та с*ян! кормив! уг1ддя.

Перша дхлянка - це иасив г!рськи"х луки niBHi4H0-cxiflHoi кспозицп схилу, невелики? крутизна - 10-12°, грунт и мьлопотуа-i, сильно змитх. Рослйнн!сть представлена класичними б1ловуси-яыи aconiauiHMH.

Друга доел!дна д!лянка.(П д^янка) зокладена на суходольни-j uacHBi ciHUKicHu'f луки п!вденно? експизиц!: схилу з дисить аачною крутизною - 25-27° на bhcoti 950 и н.э.п. Г'рунтовий по-рив представлений неглибикими, схриии еяльнозаитиаи лучнкми <лд-iHauii з! значним насиченням др!бнозему. Травист1й представлений ¡ловусово-червоно-кострицевою acouiauiera.

Третя дослана д!лянка (Ш д!лянка) роз'Лщена на вершин! вхд-эсно пологого хребта на bhcoti 1000 и н.р.м. з невеликою, nis-енно-заххдною експозтцею схилу невисокох крутизни - 5-7°. "Грун-и ±'!рсько-лучн1, дерновг, б!льи потухн! за.проф1леи, Hia на пи-эредн1х д!лянках. Травостох злаково-р!знотравн1 з незначниа п;:-эиою вагов бобових.

Всього на 19 вар!антах було закладено 57 дослхдних дхляник використанням р!зних вид!в i доз бхогенних добрив.,Хохна дхлян-а uae свою не:.:урац!ю риаськими, а варханти дослШв - ирабськи-и цифраии. Повторн!сть в1добрааеыа буквами (а, б, в).

■ рорма площ вархант!в досл!д!в квадратна - 10x10 м. 3 ар i ант и ослШв эхдмеяовувались Mis собою дорхяхаии 50 си ширин;:, я:сi креслювались невеличкою канавкою-5-7 см аирини i таког л гл'ибп-it, прояладеною за шнуром у дернин!;

BioreHHj добрига вносились на заздалег!дь розиг-хен'! 3ir..ui::';i учниа способом.•На коан!й з трьох д!лянок <5ув-передбачеапЛ i uj-1ант без внесения добрив. Агрох1:лчн! ы.'ал1зи"грунтов:::: spuu роводились в Ужгородськхй агрох!млабиратори, а а1к?оо1адиггчи!. в НД1 м1кроб!олог!1 та Bipycoaorii Ail j\:pauu За ¡им-

ениями i власними доставками 'fx.

0бл!к урохав провидився два риз:: притлгом еегз-ЕлцЬ-йОл'; :.-'-!оду - .в середин! липня та в" серединг .вересня, 3!а провс^азел методом пробних.уяие!в/з n.iucji I щи в!даегувуззд»сj дер^з':-.-оо ршнсио. 3 cyxo'i мяся снопа si убирались проб;: зля зОи^ьха!*!-.

них акал i si в ciHa та отаги. На досл!дних д!лянках проводились reo6oTüKi4Hí описи, фенолог!чн! спостереження, 36ip repSapi» та фотодокуиентування. ' * •

2.2.2. Ыетодк досл1дкення схяних ф1тоценоз12

Серед метогдв досл1дження с:яних 5^тоценоз1в були нал:: вико-Phctuhí спсстерекекня за saiною еколог!чш:х наел i дм в у агроеко-системах з техногенним в1дтворенням родючосп грунтов. Екслёри-ментвдьн! досл1дкення впливу бхогенних i ьпнералънкх добрив на продуктивп1Сть ci яних 4)1Т0цексз1Б проводилиск на четЕертхГ; д1лян-Ц1, що була пШбрана на орних землях в урочипц Еуковина ка висо-tí 1000 ы н.р.к. поблизу тих д!лякок, де велось дослхднення луч-ких ф1тоценоз!Е.

Тут оули вибран! одвор1гк1 sa ьикрорельсфо!: лло^ у 5 Eapi-антах з рхзкиии видами дсбриЕ. Розмгр плоц,як i в попередьлх до-сглдах, станолив ЮхЮ и (у трьох повторностях). EioreHHi дсбри-ва еносклись на поверхкю ранхше створеких (1987 р.) nociBÍE &а-гатсрхчнкх трав. ВиЕчення грунллв зд1йснввалось на ochoeí ието-дичких положень книги "Принципы организации и методы стационарного изучения почв11. М.: Наука, IS76. - С.5-33.

3. ЕКОЛОГ1ЧЙС E5EKTK3ÎII Н0ДЕЛ1 В1ДТВС?ЕННЯ РОДЛОСП ГРУНТ1В KG?«!OBIO: УПЛЬ

3.1. Використання шкробхоти для актив: заци обыхкних процесхв у грунтах

3.1.1. Bi0ri0ri4Ha активнгсть rpyHTiB i фактори ïï посилення

Грунт е продукт-6íonori4H.oro перетворенкя Г1рських пир!д,-ьо eíкаин здтйскюзався в Охогеоценозах. Тсбто грунт е насл!дком tíchoY Езаеяодп еиеих oprufii3uib i, nepesyciu, рослин, Gакте-pi Я, грибов, дощових черв'якхЕ з ripcbKr.iii: породами.

В результат! цьогс у грунтовому capí накоппчусться велика сукупнлсгь пркдатнкх для засвоення рослннаик мхнеральнкх та ви-сокс енергеткчйЕх оргагМчних í органо-и!неральних сполук, fiiti беруть участь у oSmíkhkx' процесах i забезпечують вхдпов^нкй рхзень рсдючост!.

? аз oir s тик у грунтовому розчвн! !лсткться. найбхлып цхнне. чесгяна оргшпчниу слолук у вагляд! ф13!олог1чно актквнпх речо-вик. До них налегать вироблсгак! uiüposi стою, або постуг.аюч: у

вигляд1 кореневих вид1лвнь ферменти, антибхотики, ауксини, ri6e-релхни, токсини та деякг iani б!олог!чао актива! речовини, що найбхльш зосередхен! в зон! ризосфера.

5.1.г. Зивчення еколог1чно1 приуроченост! м1кробоценозхв гтрсыглх-грун^в

Наш: досл!дяення показали, що грунтова MiKpoöioia aas ргзну приуроченхсть до тип1в грунт!в, !х ф1Т0Ц8Н0з1в. Встановлено пряну залеян!сть к1лькост1 MiKpoÖioiH в I г грунту в1д стану йоге родючост!. Так, на суходольних змитих грунтах пхвденно! експози-цн схилу в середньоцу метилось 2,4-3 млн клхтин в rpaui абсолютно сухого грунту. На схилах П1Вн1чно1 експозицП з бгльш вол огам рекимоа чисельн!сть кл!тин MiKpoöioia досягала >,8 млн.

Б1льш полог1 схгош 3 ПОТуЖН!м грунтов ИМ покриеом та вищою родюч!стю мгетили в I г 5,63 млн кл1тин. Найвищий показник к1ль-kocti кл!тин uikpoöioth був виявлвний е окультурених грунтах дрл-садибня? д!лянки - 6,05 млн в одному грам! грунту'.

Характерной особлив:стю г!рсько-лучнах rpyHTiB е те, що на дглянках, де ран!ше вносились и!неральнг добрива, було виявлено наймеашу к!льк!сть ол^готрофних и!кроорган!эм!в, rpaöis i ден1т-ри$!катор!в. Проте, кгльк!сть целюлозорозкладаючо* м!кроб1оти бу-ла найб!льшою, однак, це на в1дбилося позитивно на pisai родючост! rpyHTiB, ix продуктивном!.

3.2. Система 1нкубад!'1 i вирощування. дощового-. черв* яка для ÖiOMefliopauii г!рських rpyHTiB

-3.2.1. Еколог1чна-роль дощового черв'яка М1сцевих яопуляц1Й

Корясна еколог!чна роль дощового черв1 яка вхдома це з чаехз ЧкДарвгна. Еагато доелгдншйв .(М.П.Архангельський, 192?; З.П.Да-цикгн, 1941; З.М.Балуев, 1951; 1.0.Мельник, 1.П.Карпець, СЛ.Корнан, 1990) .доводить Беляке значения дощового черв'яка у пхдзи^е.:-Hi родючост!. rpyHTiB.

Наш! досл!дзення показала, що hi один прэдетазник грунтовог бхоти не волод!е таким б!оенергетачнпн пот:нц1алом, яз до^оз::;*: черв'як üicueEOi яопуляцП. Ц! властгзост! ш зикорнстали для б10цел!0рацп riрезких rpyHTiB. Bin забэзпечу»; лолгпггння aecu-цП, г!дролойчного, м!кроб1олог!чаого, а з результат! цього : • поливного режиму груатхв.

Як наел!док, ipoöi4Hi властиЕОст! грунтового зэредозя-да

значно зростають. ВД важлив1 еколог!чн! особливом: дощоеого чер-в'ака ми зикористали ! для посилення 61олог1чноУ переробки органично! маси.у б10к0Ш10сти.

Серед екологхчних фактор!в ак1ив1зац1'1 адттедхяльност: до-щового черв'яка найголовн1шим е припинення використання ц!нераль-них добрив I пемицид1в, ям згубно на кього впливають. Серед нш найб1лыс шк!дливими е азотн1, висококонцентреванг добрив а I гер-бхциди. На полях, де тривалий час використовувалися ц: засоби хх-зац11*, як показали наш1 досл1дкення, В1Дсухн1 популяцП дощово-го черв'яка або знаходяться в глибок1й депрес1?.

Другиы фактором актив:зацН його яиттед!яльностх с привнесения або зб1льше.ния вшсту органхчно! фрака!? 1, зокреиа, гуиу-су, що посилве вологоемнхсть грунту. I, нак!нець, оптиыальний по-годний регим робить великий вплив на б!омел!орати£н! властквост! иього представнюса грунтово! бхоти.

' З.Н.2. Методи !нкубад!У.! вировдвання дощоеого черв'яка

Висока екологхчна адаптац!я до ¡лсцевих природних умов, са-новхдтворення популяц!й, задовхльн:.властивост! подо переробки орган1чно'1 маси у б10к01Ш0сти I здатн1сть продоваувати б1оиелЮ-ративну роботу у грунтах привернули нашу увагу для вивчення иоа-лквостей Ц1леспрямоЕано'1 хвкубаци 1 вироэдвання дощоеого черв' я ка карпатських популяа!й. "■ •

Головною проблемой-для його 1нкубацН е заготовити кеобххд-иу к:льк!сть .особин для вхдкяадки кокойв. Для цього ни скористг лися п1дм1ченою нами здатШстю доцового черв'яка виповзатЕ на пс верхню задернованого грунту, якщо зона .устелена в!дходеа£И скркх дощок, або корою хеойних дерев. В таких хпсцях дощовий чер£»як знеходитъ оптимально-для себе зволсген!сть, ловхтркний I поеие-нив реник. Таким методой ни наловлввали найбхльш розвкнутих 0с< бин докового черв'яка. ' . . ;

£иввльник середоЕКщен служила суыхв родючого -грунту 5 гною (я!нського'та велико? рогато! худобк).. Сп!гв1дноиення и!к грунтом I гное» було як 1:1. Щев сум!пшго наповнввалв дерев'ян! ра-ак (I и2) ка поверхн! грунту, або укладувади у,кагатя 5.м довжи-ни,." .? к ширине 1' 1,5 ц -висом,- Туди впускали визначену к1льк!ст пар доиових черв'як!е (I парь на 10 кг паси) 1 прикривали соло-иоп чи з!пр(лиы с!ной. Кращий результат було одергано при виро-щуванн! доцового черв'яка на суит нЛнськиги гною з грунтом.

3.3. В{игенн1 добряЕа, еколог!чн! основа 1х Еиробництва

1 використання

3.3.1. Еколого-б1олог1чна характеристика б1огенних добрав

з1дтворення родвчост1 грунт1в в еколОг!чному землеробствх отребуе киипенсацп частини поживних речовян, винесених урожаен, ього иожна усгпшно досягти за допоаогою бхогенних добрив.

Б1огвнн1 добрива ыашть б1олопчне походзення. Вони е побН-ими продуктами бхологхчно! переробки оргая!чнох ыаси (пай), II озкладу (гниття), або вилученх у вигляд! зольних еленент1Е, >до рали участь у II б{осинтез1 (деревний попгл).

3 чнсл} таких добрив сл1д назвата гн!й, гноТвку, перегнилу рган!чну иасу - компост, б1оконпост, бхогумус, деревну золу, ерезну прогнилу тирсу, св!ну опалу хеою та 1н. Тши добрИЕа г езпечн1 з еколог1чно! точки зору, осильки е результатом ¡лсце-01 рециркуляцП (кругооб1гу) пояиених ре'човин. Вони е одночасно айб!льш эфективними засоба.чи в!дтворення родючост! грушПв.

3.3.2. ХЬЛчний склад I пояивн1сть б!огенних добрив ' .

Б1огеян{ добрива мають переЕ&гу над штучно синтезованими эыу, ¡до вони е комплексниаи, мстять велику рх зноманхтнх сть по-авних речОЕИн * тону не викликавть перекос1в у кореневому ииз-знН1 та биосинтез! клхтпнних структур. ХШчяий склад гяою.гно-зки, дереяного попелу ¿1дом1 в л1тературх. Тоцу ми подано ха-1ктеристику лише 61 око»,тосту.

.В л1тёратур1 бхскомпост часто називаить Езрникомпостои, ;к1льки компост насичений верникультурою. Ми ввалсаемо, ио це $ В1дооражаз повно'1 сут! гакото дойрива. Адзе в ньомуз в нанв-)ст1 р1зн1 групп аиЕих органхз'Лв (бактерН, грибп, р1зноиан1т-1. ентоиифауна). Тому найбхльш повно В1дббражае внутрхша:Я склад 1кого добрива терьин б1о.чоапост. Б10к0щюст мхстить з соб: цх-!й ряд пожиених кошгснентхв (табл.3.3.1).

Б1огенн1 добрива мають позитивний впяиз на захну агрскпич-IX характеристик лучних грунт1Е (табл. 3.3.2). Вех вини ¿нету-1ить регуляторами кислотиоси I особливо з сторону лояииеная, ) дуже зазливо для гхрсьяях лучяих кис,-их грунгхв. иссбл-.гао ростае змхет кал!ю, фосфору в них.

Таблица 3.3Л

ХцЛчний склад 61окоипосгу п!сля 7 м1сяц1Е вигр1вання (с.Яс!ня, у р. Буковина, 1990 р), в % '

Компоненти

В натур!

В сух!Ё речовиЕ!

Волога

Суха речовина Гумус

рй

Вагальний азот

а) амон!йний

б) нттратний Еагальний фосфор БагальниС кагий

В ОДН1Й ТОНН.! б!0К0МД0СТу

и! сткться/»7^^ , кг

61,52

II,Б 7,15 0,61 0,017 0,031 0,591' 0,520

.38,ад

29,6 7,15 1,595 0,045 0,082 0,960 1,350

39,0

Таблиця 3.3.2

Вм1на агрохШчно! характеристики грукт!в п!д впливом одноразового внесения бЮгенних добрив (досл^дн! д!лянки в ур.БукоЕина с.Яс!пя Рех!вського району ЗакарпетськоГ облает!, 1990 р.)

Види б!огекних добрив.

Стая грунту —,-иг/100 г грунту-

_7 РН //г. гуму<

Б1окомпост 15 т/га

Деревний поп1л 1 'т/га

Деревна тирса (прогнила) 3 т/га

гн!й,гно?вка

(псстайне внесения, обсяги кев!-дон:).

до внесения

ДОбрИЕ

П1сля внесения доб.рив

до внесения ДОбрИЕ

П1сля внесения добрив

до внесения добрив

п+ с л г. внесения ДОбрИЕ

давно окультурена лукк на при-свдибн!й д!лян-ц! (в асоц! ац11 кульбаби Д1кар-сько;)

21,75 0,5. 6,8 3,94 9,14 5,^9

24,08 4,68 12,5 4,18 8,11 6,3

'23,80 сл!ди 6,5 3,88 10,28 5,41

32,76 ' 2,5 24,0 4,30 6,81 6,0

26,04 0,5 7,0 3,88 12,50 7,88

27,30 12,6 26,0 5,25 4,14 7,30

27,72 0,7 6,4 4,12 6,69 7,6«

ЗЛ. Система виробництва i використанна бхогенних добрив

3.4.1. Склад i еколог!чна як1сть сировини для виробництва бхогенних добрив

Зкологхчне сгльське государство повинно,, мати ефектизну си-стену зхдтзорення родючост1 грунтхв, забезпечузати на ochobí цьо-го налеяяа" piseHb продуктивной! упдь. Т1льки так лохна зитхс-нити "застосування ьннеральних добрив, як екологхчно непридатних.

Зиробництво i загот!зля б'огенних добрив повинна базузатися на ресурсах uicueEO'f сирсвяни - гнов, гнохвки, солоьш, дерезно? тирси, лист я та хнших егдходхв.

Процес бхолог{чно'1 переробкл б!отою сировинних компонент is у зизрхлу розсипчасту .часу моае протгкати з ргзною азидкхстю. Цз залечить зiд сезону року, його температурного i Бологого режиму, складу сировинних компонект1В та ззличини i форми уклздених яага-Tia, систем;: i'x перелопачування.

Осковниии вимогаыи до сировини повинн! бути: 31дсут:псть техногенного забруд^ення (з1дход1в xíui4Horo зиробництва, мхне-ральних добриЕ, iнших забруднвзачхз). Храаими вариантами було та-кз сп1221дношення сировини по об'ему:

I) rKiñ велико? рогато? худоби (5-б-м1сячного збер!гання) - 507S;

ü) дерезна тирса (прогнила) - К", ;

3) згдходи рослинництва (старе, прогниле ciao) - 7,";

EepxHia cap дернового родючого грунту - 3).

Bei ui компонента перемхаузияи i укладзли ручкам способом (вилам;! i лопатами) з кагати девчиною 5 м, знойною ¿ м та злео-тою í,5 a lía зхддал1 0,5 м один вхд одного. Зархню частану кагату форцували овальною i прикризали зШрхглм схном та соломо-з не товсткм жаром - 5-7 cu. 3 кожнлй кагат впускали по ÍQC пар доас-вих черв*як!в м!сцево? популяцП, вирощених в слецхальних инкубаторах.

" .>.2. ЕколоИчн! рекими lioreaao? перероокл сировини

Процес виробництва б10ко\<пост1В apoiixas без регулигза^я температуря людиноа, але за участя >:нт:чдг лльнЬ: ui :-:poó: о г:: дорогих черв*ян!в. Езидк1сть протыкания його 0'.;уасзл::ггь-';1 родниыи £авторами, але споямозуеться л:сдииоа в наиохль.: ya;ibHi ражими.

Впродовк 7-8 ;.«лсяц1Е досягаеться повна переробка сировини е иднир1дну, зернисту, достатньо розсипчасху пасу. Нас;:чен1сть бхо-иь с високою при умов1 оптимально!"' зиолокеност1.

3.4.3. Налряни Еикористенкя б10геннкх добрив

БЮгенЕ1 добрива кають широку амгаптуду власхивостей ешек-пгвко пол1пшува1и'покивний реши грунт1в I цкм самка забезпечува-II! виаиЬ р^енъ 1хнь01 родэчостз. Це означае, цо за хх допоыогою досягаетьсй ризпирене в1дтв0рекня родючостз землх, а Е1Длое1Дно I ¿нтенсифпсавдя аграрного виробництва. Тобто бхогекн! добрива ■зйатн! в еколог1чних системах ведения аграрного ввробництва за-бсзпечуваги укикнення моаливого спаду урохайност1.

Сп1льно з посиленням бхологхчнох фхксаШ! азоту атмосфер;;, пхдвивеккя б1ологхчно1 активное^ грунтхв б10геннх добрива успешно змокуть забезпечити переххд на екологхчнх хктенсиЕнх системи ведения землеробства.

Виходячи з лриведених вами дослхдаень, ни иокеыо консхатува-ти, цо такл види бхогенних добрив, яч б!о:сомпосхи, деревка зола, деревны тирса (прогнила) х, звичайно, гнхй, гнохвка е високиефек-тивними для удобрения кормовкх уг!дъ, при вирищуЕанн1 кархопгл, овочхв. При цьому доцхлъко вносите на сшокиск б1окомпосх, гнхГ;, ь на пьсовица - бхокоипост, деревну золу, деревну тирсу.

4. Б;.!1КА ПР0ДУКТЙВН0СТ1 ЛУЧНйХ ЕКОСКСТЕУ П1Д ВПЛИЗОМ ДП БЮГЕННИХ ДОБРИВ

4.1. Бзаемизв'язок екологхчних фактор1в з б!оиорфоло-Г1чнн1ж о знаками лучких трав 1 IX продуктивнхетю

4.1.1. Еколиг1чн1 факторк, якх обучовлкить бхоморфолог1чн1 ознакк лучних трав

'•1тоцевози в хилому г видовий склад рослин, ¡до 1х ухворзэ-кхгъ, вхддзеркилювть ту сукупву Д1В екологхчних фактор1в, якх осуиовили ¡х форкування. .

Еи'хтсве форма рослин вкключио вежлива еколохлчни одиниця, яка приявлясхься через п габхтус та ритц розвктку. Завдяки структурой р1зноиан1тност1, як Евикас I.Г.Серебряков (1952, 1962), рослин;: здахш освоввати р!зи! еколог!чн1 нШ.

Морфоб1оло1'1чн1 особливом! як надзешшх, так ! шдзеыках ергацхв, логквккй режии грунт!в, клхматЕчнх особливом! та

фактори впливають на продуктквнгсть ф1тоценоз1В.

4.1.2. Еколог1чна характеристика основнах гнд!з лучних трав I гх продуктивном х

Лучи! трави ыають екологхчну приурочеН1сть до серед^ьо зволомених, зволожених, оуходольних, бхдних, потужних I родючих грунт1В. Сегтловий реаил, здатНсть витримувати затьчення, поливания температур - це тх фактори, що обумовлшть продуктивного лучаих трув. Так, наприклад, цхнн! у кормивиму В1дн01пенн1 трав:; приурочен! до потуянях лучних грунтгв з високим понизним реяимим. Це б1льш!сть злакових, бобових та дешп представники р1знотрав'я.

■4.2. Сукцес1йН1 зы1ни травостою п!д впливом внесения бгогенних добрив

4.2.1. 2колог1ЧН{ основи.сукцесхйних зшн травостою

Рослиннх угруповання корыових уг1дь з складовов частиною бгогеоценозгв Карпат. Вони представляють собою сукупнхсть в;доз рослин, якх населяють корыову плоцу г об*еднан1 Бзаемод1эю з середовицем, а через нього I ц!а собою. Взазыод1Я рослин з сере-довицец проявляеться через процеси фотосинтезу, дихання, транс-гйрацГ1', кореневого живлення. Тобто цей'ЕПлив йде через фгзхоло-Г1чн1 процеси, як1 обумовлюють рхст ! розвиток корыових рослин, величину гх продуктивное^.

Е13номан1тн1, складн1, динашчн1 I ще недистатньо визчегЛ зв'язки ф{тоценозу з грунтовою 610Т0Ю. Зони зд1йсню:оться через обигн продуктами жгттедхяльност.х. Особливо необх1ДН1 для рослин з£'язки з рапроф1тною групога 1пкр0б10ти, як1 розкладаять В1дмер-лу масу I н1нерал*зупть П, з доцовиии черв'якам, ¡до ох омел!о-рують грунт I формуять кращх троф1чч1 реяимл для рослин в ньому.

Найб!лыц класичними роботами у вивченнх сукцес1йних змхн с. прайд Клеие.нса {С&гпепу, 1916,1928), Браун-Блаяке (Вгаи/2-¡эёап^ЦЯр^Ю, В.Н.Сукачова (1944,1954,1955,1956), Л.Г.га-менского (19<:4), Е.Й.Лавренка (19ЗД), П.Д.Ярощенка (19о1)."Су-часн1 погляди .на сукцес1йН1 зм!ни фхтоценозхв розкрлто у прац: Б.Ы.И1рк1на (1985).

•Доел!дженнн сукцесШих зухн лучних $!тоценоз1з ца;Шдьп фундаментально розкргЛ д.П.шекнп:овим (1938,1950), Е.3..\а?1н:!и (1956),- Т.А.Работковим (1574,1985,1937), В.Г.йеляг-Оосоика (1987).

Внутр!шне еколог!чне середоЕИще формусться складшш езысыо-ВПЛИВОК Р13НКХ ЕИД1в рослик ПОЫХК СОбОЕ Е лродес: ЕИТТСДХЯЛЪНОСТ! фхтоценозу. Бовнхшнс середовице, яке охоплюе рельефкх, клхматич-к1, зоогешп та едтропогешп влливи тех обумовлшть екологхчкх зыхни фитоценозу. При цьсму внутрхинх 1 зовнЬнх фккгори, як правило, перепл1таоться поыхг собою або наклсдаютьск. В к:¡¡целому рахукку така сукупна дзаеиодхя веде до суягевих зшн у флори-стичноыу склад: рослкн, Ух сп1Вв1дношенн1, доьануваних окрених ЕИД1Е I продуктивное^ ф1тоценозу.

Лучнх ¿хтоценози Карпат зазнали звачного переввгсання антро-пигекних фактор1в над природними. В результат! чого поруиено еко-логхчну р!вновагу в бхогеоценозая в щлому.

4.2.2. Вплив бхогенних доорив на сукцесхГкп зшни лучних ф1тоценоз1в

Ыогеннх добрива, пк! здагн! корхнкии чином змгнпвати тро-ф!чн! уиоЕЕ у лучних ф1Тоценозах, ведуть до лояви хилого ланцц-га сукцесхйних зь:хн.

Проведения комплексного обсгеяення дозволило прослхдкувати причини сукцес!й х виквити екологхчну природу хх. Так, посилен-ня кореневоги шипения, цо нас ¡лсце п!д вплпвом внесения бхо-компостхв, е несприятливим факторов для б!ловуса стиснутого (рис.4.2.1). Види рослин, як1 здитнх елективно засвошать погив-н! компонента I посклюватк фотосинтез (тонкокхг лучний) ведуть до наростакня ф!то«аси (котонина лучна), а в!дпов1дно х затхнен-ня б1логусв. Тобто в конкуренц11 за свхтло В1К не витршуе нового режиму 1 зникае з травостои.

Внесения деревнох золи посилве вегетшию ихтлпщ тонко!, коивпиии повзучо! (рг.сЛ.2.2).

8м1иа х1кпзыу водно-грунтового ризчину писилюе реюш нив-лення у таких рислик, як мхтлкця тонка, костриця лучка, волоска лучча та хк. Прикладом могуть служит'поява серед б1Л0вус0внх есоцхахШ: пхсля внесения бЮгенних добрив проросгк1в одкьснкки безстеблого. Особливо рясно з'являеться.вхн на другкй р!к глсля внесения невеликих доз гною, бЮкоипост!в (по 10 т/га). При ви-вих дозах рясно вегетують злякое! трави, з.'являеться заз1иення 5 пер. сгхтолюбИЕИй вид рослин не мае еколоИчнкх присюсувань дсЕОги поиирення х не стас субедиф1катором.

Слхд вхдштети, ко конюшина лучни 1 конюшкна повзуча - ви-

рэки

■1519 ■ЧЧ" ■1991 !5$г 1213

?кс.Ч.2.1. Зи1на едиф1катор1Е лучах ф!тоценоз!в Г.ХД ЬПЛИВОМ 610-{0КП0ст!в. I - б!ловус ст;:скути1'м I - тиккс.-йг лучний, 3 - конюшина 1учна.

<39/ да 1911

гис.4.2.2. 51йна еди;!като-рхв лучних ф1т0цен031е п1д бплкеок деревни! зо.чи. I - б^ловус стиснутой,2 - н!т-лицн тонка, 3 - коншина пов-зуча.

На

вксокого едирхкаторяого значения I конкурентно! здатноси. :рет!Г; рхк гики стають зокпнантниш; в лучних ^тоценозах I утво-завть асоц!ац11. На в!дм!ну вхд двох попереднхх вид!в конюаика чрсъка и оке звйняти полохенкя лише субедиМкзтора.

Вврто г1д!лтптп, ио так! ол!готрОфи, як пахучи;: колосок, :рясучка с ере дня I на^ть бхловус при удобренн! иамь здатнхсть ¡б!льиувати насу. Однак.'прк виесенн! добрив на плод!, де вони ¡ристають у зшш&них травостоях з еугрофага - в!всяницею лучною, •рястицею зб!рноп, - вини швидко вкладами з таких фхтоценоз!в.

Однорагове внесения бЮкокпосту досягае ыаксимуиу прогре-;ивнпх змхк на другий р!к, а дерев«* золи - на третей. В подалъ-зику йде звиротн!й процес в!днсвлення первинкого дошнантв. „е »значае, що для закр!плекня позктизншс зы!н сл!д один раз в два-:ри роки вносити б!огенн! добрива.

4.3. Зплив б!огенних добрив на величину урожаю ф1туцеииз!в

4.3.1. Сукулна д!я екслог!чиих факторов на продукшвн!сть фхтоценозхв

^агаторхчи! л\-чк! трави цсить вирой лен у здатн!«* Шсзя -О0УДОВЯ вегетмганих орган!в приступам до цвуревня гелера-.ХЕНИХ пагон!в ! кв!т!в, до выпадания запас!в по^ких речи-

зин. В1д сумарно'* ефективно? д!'1 вс1х еколоМчних фактор!в заде-, житл 1 продуктивного ф!тиценоз!в в ц!лому. М!рою продуктивности Ух е к!льк!сть орган!чноТ речовини, утворено'! рослинн1стю на пев-н!й ппощ1 за одиницв часу. Зв!сно, ¡цо рхчна продуктивн!стъ фгто-ценоз!в вим1ря5ться в тоннах орган!чноТ сухо! речовини на I гектар (т/га) плод!.

Звичайно, цо к!нцева продуктивн!сть ф1Т0цен0з!в кормових уг!дь буде тим вищою, чим вищою е !нтенсивн!сть асим!ляцп у ви-д!в, як! 1х утворюють, ! чим повн!ше влоблюзться падавче св1Тло системою асим!люючих поверхн!в листк!в I, нак1нець, тривалгсть продуктивного пер!оду.

4.3.2. Зм!на величини урожайност1 трав п!д д!ею б!огенних добрив

В науков!й лггерагур! описано багато кетодхв пгдгищення продуктивност! природних кормових уг!дь (ГЛ.Бхлик, 1950,1954; Г.З.Коз!й, 1953 та !н.). Серед б!огенних добрив вивчено досить повно вплив гною, гногвки на зростання величини урожаю трав природних с!нокос!в ! пасовищ. Вплив !нших ВИД1В б!огенних добрив на урожай трав впвченнй недостатньо.

Як св!дчать результата проведение нами досл!джень, есх без винятку б!огенн! добрива ыають !стотний вплив на зростання величини урожаю. Це ззбезпечуеться сукупн!стю фактор!в, цо форыуються у вигляд! пеляди !х на лучн! ф!тоценози.

Проведений нами обл!к урожаю трав на р!зних Еар! антах досл1-д1в у сирому ! сухому стан! впродовж трьох ромв дослдаеаь дозе о ли в просл!дкувати динам!ку них зигн, Еизначити середнг величини.

Як видно з таблиц 4.2.1, величина урохайност! зелено! маси трав на вариант! без добрив становила 44,9 ц/га. Внесения гиою-у доз! 15 т/га забезпечало в середньоау за три рокиприр!ст урожай-ноет! в 21,4 ц/га, або на 47,7%.

Внесения б!окоипосту в дозх 15 т/га забезпечило найвивд прибавку урожаю - 46,2 ц/га, або 102,9%. Це.сл!д пояснити комплекс-ним зад!янням фактор!в, ¡до обумовили таку значну прибавку урожаю

1нш1 види б!огенних добрив, так! як прогнила деревна тирса в доз! 3 т/га, дали прибавку лише 6 ц трави на гектар!, або 14,0$. Трохи вищою була прибавка величини урожаю е!д сп!льного внесения прогнило'! деревно! тирси ! деревного попелу в дозх по 0,5 тонки кожного. При цьому прир!ст урожаю досягав 12 ц/га,аОо

25,7%. Лише незначно кеншим був цей прир!ст при внесенн! самого деревного попелу - 21,8%.

ТаСлиця 4.2.1

Динам!ка уронайност! травосто!в гхрських лук п!д епливом б!Огенних добрив (зелена наса, ц/га)

Зар1анти досдШв

Роки

Т?89 1990 1991

Середнс Прир1ст уроназ

за 1989--

1991 рр. ц/га %

П досл1дна дтлянка

Без добрив 44,5 46,6 43,7 44,9 - -

Гн1й 15 т/га 63,7 67,4 67,9 66,3 ¿1,4 47,7

Бтокоцпост 15 т/га 82,8 92,3 98,2 91,1 46,2 102,9

Деревна- (прогнила) тирса 3 т/га 47,0 55,3 52,7 51,2 6,3 14,0

Сптльне внесения деревно! (прогнило!) тирси 1 деревного попелу (у сп1ЕВ1Дношен-н! 1:0,5 т/га) 49,3 59,1 62,3 56,9 12,0 26,7

Деревний поло 0,5 т/га 48,4 56,9 58,7 54,7 9,8 21,8

Сп1льне внесения деревно! ■(прогнило!) тирси 0,5 т/га, деоев-ного попелу 0,5 т/га, доцового- черв'яка 25 особин на I и' 57,1 66,1 68,7 64,0 17,1 42,5

Характернии е те, до на фон! двох вид1в б!огенних добрив -деревно! прогнило! тирси I деревного попелу по 0,5 т/га - внесения в розрахунку на I га по 250 тис.ет. особин доцового черв'яка забеэпечувало значну прибавку уронаю - 48,5%. Це говорить про те, цо дхялы^сть домового черв'яка пол1ппуе цоелив1СТЬ використання рослинами бгогенних добрив. Тобто цей фактор'сприяе кращому вико-ристаЕню всього бхоенергетичного потен^алу. грунт!в.

Як св1дчать дан1 (рис.4.3.1), найви:цу прибавку забезпечуе б!окоыпост. Друге ¡псце займае гн!й, трете - дерезний поп!л.

■ ВпродоЕж трьох рок!в досл1джень нами встановлено, ио зб1ль-Еення величини доз б!0генних добрив забезпечуе зростаяня величи-ни уронав (рис.4.3.2), особливо на другнй р1н внесения. Так, при зб1львенн1 внесения бгокошосИв £1д 5 до 25 т/га.урокайн!сть трави зросла з 60 до 157 ц/га, тобто зб1льиення дози добрив у . 5 раз!б обуиоввло зростання уроаав у 2,62 рази. ЗбШюення вели-

120 НО •<00 90 5 80 .5 70 ,5 «0 § 50

I ¿в

20 10

Ш 450 (И <30

ио я ио 5 <«о

4313

ото шг

15

га

а

Рис.4.3.2.• ЗОка величини урох: травостою е залв5сност1 в1д доз: внесения б1огекних добрив. — - бЮкоапости,---пий.

гис.4.3.1. Дкнам1ка уроаай-ност! травостою г1рсьхих лу-к!в п1д вплиеон б!огенних добрив. — - без добрив,

— - бЮкошост,-----ПШ1,

— деревниа поп!л.

чини внесения гною у п.'ять раз!в обумовило прир!ст урожаю Т1ль в 1,63 рази.

Це стверджуз, зо бЮкомххости с насправд! коыплексними 610 гениями-добриввыи, в яких задхяна б!льо1сть аоаливих факторхв формування максимально'! величин-,! врокаю. Тут е I орган!чн! ком поненти для пояшавлення ф1з1олог1чно! дхяльност1 м1кр0б10ти, 1 .високлй наб!р м!неральних речовин. Однак, додовий черв'як е ей ливим фактором, який посклюе використання ресурсу родючост! грунт!в.

5. ЕКОЛОПЧИ СИСТЕМ«! ГХРСЬКОГО БЕМЛЕРОБСТЗА Ял ОСНОВА ПОЛЬОВОГО К0РМ0ВКРСБНИЩЗА

5.1. Екологхчн! модел! г1рського зеилеробства

5.1.1. Еколог1чн! особливост1 г!рського землеробства

Хнтереси засисту здоров'я людини в1д шкхдливих впливхв зi бруднених продукт1в харчування потребують захрити вс1 моалшй ■дасерела хх аадходяення.

3 орних земель на кормов1 цШ надходять зничн! обсяги зер-но-фуражних pecypcis, no5i4Hoi продукцП рослинництва (солома, гичка) та в!дходи переробки цукрово?, ол1йноТ i innoi' сировини. На таких землях вироэдються на?.б1лыа1 за обсягом ресурси кор:лв у ПОЛЬОЕОиу КОрцОЕИрОбНИЦТВ!. 3 ГОСГШДарсТЕаХ б! ЛЫНОСТ! paiiOHiE Карпат загалып обсяги корм!в з цих дкерел е переважаючими. Це означае, цо проблема i'x еколог1чно'1 чистоти с не менш вагливои, Hix для природних корыовг.х yriдь• Щоб припинити дхв забруднень через корми, с потреба запровадити еколопчн: си стеки ведения землеробстЕа в целому i в польовому коруовиробництЕ! зокрема. 3 ix допомогою Ц.В.МаНЕчук, 1990, 1992, 1993; Б.Гайер, 1991; К.Еыануель, 1991) ноенэ досягтн ефективноТ б10лог1чно'1 очистки агроценоз!в Е1Д наявних там забруднень. Кргк того, над!йна пере-вхрка такого очицення иоглива еиключно за допоыогою живо? (Яоти.

Серед рослин нояна вид!л;;ти интенсивно вловлюкш сиетячну енерИю i мени продуктивна Це обумовлено Тх пристосувальними морфолог!чними ознакаии, пошук яких СЛ1Д посилкти для г.итреб еколог!чних систек вирощування кори!в. Це стосуеться i пошуку якостей.

5.1.2. Концептуальн! схеми еколог1чного землероб ства

Досягти ycnixy в повсюдному очиценн! екосистем Карпат мое-на при ф0риуванн1 ц1леспрямовано1 програни, яка моне бути вира-гена е схеми чи модель Бона повинна вклвчати ц!лий комплекс фактор!в, як! потребупть одночасного зад1яння. Основою тут е вк-користання бЮгенних добрив, насичення ciEoauiH бобовими для по-салення азотоф!ксац!i, екологхчно над1йна система погашения еро-з!Т груит!в тощо.

5.2. Еколог!чн! оскови польового кормоЕиробництва

5.2.1. Еколопчнх критерП' форцугання ф!тоценоз!в корнових с!возшн

ПольоЕе кормоЕиробвицтво п1д еплиеом еколопчного землероб-ства пивинно зазнати iciOTHHx не тгльки як!сних, але й к!льк!с-них зи!н, а також иати позитивний вплие на агроценози в ц!лому. Тобто еоно ноге зазнати дальиого розвктку на ochoei uinoi систе-ми еколог!чних та лриродоохоронних фактор!в. Екологхчне зеиле-робство потребус иати певн! критерН формування схянех ф!тоцено-

з!в:

- забёзпечити одерканнн еколог!чно чистах, б!одог1чних пов-аиц!нних кормои'/х ресурс!в;

- зб1лызиги протегниву лиьниц1нн1сть коры1в за рахунок на- . сичення кураисих с1еозм{н бибози\:и культурами;

- погасити ероз^н! процеси е кормосах, пильивих та лриферм-ських с!возм1нах за рахунок еколоНчао придатаих для цьиго бага-ТОр1ЧНИХ ЗЛаКиЕО—бОбиЕИХ ТраВ ;

- фирыувчи с1кн! ф!тоценизл досягти г.!двищення 61олоИчно1 активносг! грунт!в, ви1оту органгчаог" фракцН в них зекрема, гумусу.

5.2.2. Списоби з!дтворення еколог!чно ст!йхих ^тоценозгв

2колог1чна система в!дтвирзиня ф1Тоценоз1г бозузтъся на до-сягаенн! з!днозлення ридючостх Грунт1в без застосування засиб!в х1м!зац!?. Це дисдтаеться через зикиристання б1игенн:!х дибрив, писилення рил! бибових, зикиристання пос!в!в сидврат1з, :пдв;:-щення бЮлоНчно? актиЕНОст! груатхв.

Позитивна п!сляд!я б!огенних дибриз бобових ! сидеральних культур на родоч!сть грунт!в тривае 2-3 рока. Стже, цз наШлыа малозатратна, тобго ефективна з точки зору екологП, екоаом1ки технолСг!я вгзниЕлеаня ридвчист! (1.С.Иать,19С8; ¿2.Е.-5едорОЕа, 1987; Ысекеев, 193о та хн.). Чутливий до внесения ¡лндибрив

доцовий черв'яя. На плазах, де тривалий пер!ид вносились 1пндибрива п!д пис!ЕИ злакивих багаТО-ргчних трав вд-валося ЕИ-яеити лйш'з 1-2 дищоег . черв*яки у грунтозих ви-бирках з плов» I ц^.Однак там, де в остаян! два роки вони не еносились,е!д-бувалось поступове вхд-нозлення умов для його .вдттсд!яльноот1. На пло-цах, де вносились б!о1'ен-н! добриза, насиче;пстд грунтгЕ доцовим черв'я-коа зростала (рис»5.<¿.1).

т.

п /

/ /

/

РРис.3.2.1. Вплив 61 згднозлення носичен бич:? черв* якома. I 2 - дсрезка тирса, - де^езна.тирса I 5 - гн1Я, 6 - гн!й 7 - бхикиапост.

огенних дибрив на 0ст1 грунт1Е д0 40- ашачна селгтра, 3 - деревиа зола, деревни зола, ! дереЕна зола,

5.3. Змхна продукзивност! с!яних кормових ф1тоценоз1Е п!д д!сю 01огенн;:х добрив

5.3.1. Винористання еколог!чних факюрхь

зростакня продуктивно«! ф1тоценоз1£

Серед гоковних екологхчних фактор!в зростиння продуктивно-ст! с!яних ф!тоценоз!в е, звичайно, припинення Еикоркстання зь-со61е х!ы!эац11', переор1ентац1я на застосування слогенних доб-ркв, пхдвицення бтологхчноУ активност! грунт1в, насичен.чя спво-з!лн бобовник культурами, Еикористання для внесения б!олопчних добрив.

Видовий склад культур, з яких форцувться кормов! с!вози!ни, 5'х екологхчн! осо6лиеост1 у значн!й ихр! обуковлюють продуктив-Н1сть с!яних ф!тоценоз!в. Види рослин, ¡х сорти, що эдатн} ефек-тквно Еикористовузати троф1чн: Еластивост! грунту, накопичувати значнх обсяги як надземно'!, так ! п!дзеыно: фхтоиаси, позитивно впливати на Е1дновлення родючост! грунт!в,поеиннх зайыати достой-не ¡леце у с!еозы!н1.

Еколог!чно ст1йк1, пристосован! до температурного, пдроло-гхчного ; похивного режиму культури, потребувть максимально! уваги. Стхйк! до хвороб, пк!дник!в еиди ! сорти потребувть Еикористання для пос1Еу у зцхсаних I чистих пос!вах.

. 5.3.2. Нм!на величини урожаю трав у с1яних фхтоценозах

Бхогенн! добрива ыавть позетиений бплкв на урожай схяних фхтоценозхв. Як показали досл!ди, внесения бхоконпостхв пхд по-с1еи багатср!чних трав по 10 т/га забезпечили велич:шу врояаю в рози!р! 47,5 д ехка з. гектара (з деох укоехз). Зеличина врокаю на неудобрених плодах становала 26,2 ц/га, а на пхдяивлених су-кхепш ¡ЛндобривЛ^0/! е доз! по 60, 40, 20 кг дхючо* речовини -,т!льки 35,6 ц/га. Удобрения гноем забезпечило урог.айн!сть с!-на в 37,1 ц/га, цо на 11,1 ц б!льше, иха на неудобрених площах (табл.5.3.1). Зисоку прибавку врокаю с!на забезяечпв деревни?. П0П1Л - 14,2 ц/га, цо на 54,2% вице, н!ж на Еаргзштх без добрив.

Характерною ознаков б!огенних добрив е те, що вони ыають тривелу д!ю I форцують стаб1льнх урока! трав. Так, внесения б1о-компост!в забезпечувало стаб!льно вясоку врохайнхеть х нз тре-т!й р!к - 50,1 ц/га при П величин! в перший 43;3 та 50,2 ц/га на другий р!к."Таков к с тенденц!я при використанн! гною, де-

Таблиця 5.3.1

Зы!на величини урожайност! с1на багатор!чних трав п1д спливом внесения р1зних бид!е добрив (ц/га)

Вида добрив 1989 р. до вне-. сення добрив 1990 1991 Середне за 19901992 1992 рр. 1992 - е % дс . 1989

Злаково-бобов! багато-трави пос!ву

без добрив 22,7 26,5 ¿5,0 27,2 26,2 119,8

1-н1й 10 т/га 21,9 35,1 37,2 39,0 37,1 178,1

б!онолпост 10 т/га 20,8 43,3 50,2 50,1 47,9 240,1

деревний поп1л 3 т/га 22,3 39,4 40,0 .41,8 40,4 187,4

и г нд об рив а 24,3 43,4 32,1- 24,2 35,2 99,6

'¿лаков1 багатор1чн1 трави посхву 1988 р.

без добрив 23,2 22,9. 23,7 21,9 22,8 94,4

•гн!й 10 т/га 23,9 31,2 35,4 37,7 34,8 157,7

б!окоипост 10 т/га 25,0 36,9 39,4 40,8 39,0 163,2

деревний поп!л 3 т/га 24,7 34,7 35,8 37,2 35,9 150,6

мгядобрива 25,6 38,9 31,3 25,9 32,0 101,2

ревного попелу. 1ншу законом1рн1сть виявляли при внесешп мхндоб рив. Найвищу прибавку урока» с1на одержано в перша р1к дЛ добрив - 9,1 а/га, на другий - Пльки 3,8, а на грет!й р!к Н вже зовс!ы не було.

6. РОЛЬ I ЩСЦЕ Ф1ТОЦЕН031В, ЕК0Л0Г1ЧНЙХ ПРЙНЦИП1В - .

IX В1ДТБ0РЕННЯ У '»РМУВАНН1 КОРДОВЙХ РЕСУРС1В

6.1. Еколог1чн1 основа використання дкерел. надходження корихв

6.1.1. Роль 1 м1сце ф1*гоценоз1в кормових угхдь

серед джерел надходження кормових ресурс!в

Серед головних джерел.надходження кормових ресурс!в для твариннщтва у Карпатах е лучн1 I с1ннх ф1тоценози (рас.6.1.1). Лтоценози кормових угхдь як г кормов! ресурся взагал! потребу-

ресурс^ Карпат I Тх в!дтворення:

формуваннг кормовкх

Рис.6.1.1. Схема участ: ф1тоценсз1в КОрмОЕЕХ уг!дь у

1 - частина екоскстем:;, ка яшй Еедеться аграрне Еиробництво, ■

2 - лучн! фхтоценози, 3 - фхтоценози коркових с!возы!н, 4,- по-льов1 ф!тоценози, в яккх надходкть зернофураж 1 поб1чна продук-ц!я рослинництва, 5 - л1сов1 фитоценоза, з яких цоке надходити г!лковий корн, 6 - кормов! ресурси.

ють постойного Е1дтворення. Основою тут е вгдтворекня родвчостг грунт!в, тобтс складний лричинно-ааслгдковий продес починаеться

3 в!дтворення родючостх : проявляться як к:нцевий результат у заново аагромадгених коркових ресурсгв. Еколошчна система фор-мування фхтоценозхЕ цих уг1дь дозволяс одночасно впливити на есю систему в!дтворзннн корнсвих ресурсов.

Частика коркових ресурс!! надходить з ¿ншах джерел. При умов1 поширення еколог!чних лринципхв на них форнування ксрао-гих ресурс!е буде в1дпов!дати потребам сьогодьлшнього дня.

В попередн! десптир!ччя створена иогутня потужна промасло-за база для виробництва коиб!корм!в. Корми проиисловог перероб-т продовкукть зийиати високу патоку вагу у загальнкх гитратах сормоЕкх ресурс1В. Еколог!чна ! б1олог!чна повноц!нк!сть таких сорм!Е залекить е!д якост! корцов о» сировини (»З.В.Мшпвчук, [381,1982,1990). саетосовуван! як компонента сировини р!зн1 Е1Д-соди виробництва Т'.ДТГуменюк, З.'Я.ЕуруеЕ,/Ог.Пянова^ЗГ.й. Бук-зеева, 1976; г.д.^менш, I''АГм'.£аден, А.К. Коробко, 1977) монуть шсти з собою небезяеку екологхчного забруднення.

6.1.2. Еколого-б!олог!чна оц1нка сировини . для виробництва кокб1корнхЕ

Тому сировина для виробництва коцб1корц!в повинна вирощува-тись в еколог!чних системах ведения аграрного виробництва.

6.1.3. Еколог1чн! основ« використання поб!чно* продукцП рослинництва

1нтереии»зб!лыпення кормових ресурс!в п!дпорядкована 1 по-б!чна продукц!я рослинництва (солома, гичка та и.). Уасове використання соломи на кормов! цШ !' на п!дстилку посилюе увагу до еколог!чноТ чистоти цього гиду поб!чно'1 продукцП (Ю.В.Уан!в-чук, 1990,1993,1994). иднаково еколог!чно чистою потр!бна солома як для кормових ц!лей, так ! для виробництва б!окомпост!в чи без-посередньо для приорювання а метою зб!льиення вм!сту орган!ки.

6.1.4. Еколог!чн! принципа використання ! створення нових д!сових ф!тоценоз!в на еродиваних крутосхилах для заго^вл! г!лкового корму

Еколог!чн! методи погашения ероз!йних процес!в на крутосхи-лових лучнкх уПддях за допсмогою спец!ального створення д!со-чагарниковкх ф!тоценоз!в мохе сприязн зб!льшеннп загот!вл! г!лко-вбго корму. Одночасно досягавться при цьоиу розширення асортимен-ту корм!в 1 вр!внова«ення в экосистемах.

Кр!м того з наяввих л!сових ф!тоцанозхв е ыоклив!сть одер-кати ц!нн! б!олог!ча! ресурса $Ю.В.Ыан!вчук, 1965,1969,1971, 1973,1975,1977).

6.2. Екслого-чНолоНчний кругооб!г кормових ресурс!в

I зв'язок з !х як!стю

6.2.1. Участь корм!в у еколого-б!олог!чному кругооб!з! внутр!виробничих ресуро!в

Корми як вид б!олог!чних ресурс!в мають взаемообумовлювчу ■ д!е на к!нцев! результата розвитку тваринництва, а через 1х по-. б!чну продукц!ю (гн!й) - на землеробство 1 рослинництво в ц!.лому

^ Корми - це частина внутр!виробничих ресурс!в государства, що бере участь у б!олог!чному кругооб!з!. Тому еколог1чн! ярин-ципи вилучення шк!дливих для екосистем елементхв дозволить до-сягти вр!вноваження в

6.2.2. Еколого-б!олог!чн! основа збереяення . якост! кормових ресурс!в ! ?х ефективного використання

Сформован! ! в!дтворен! за еколог!чними принципами ф!тоце-

нози, а в1дпов!дно 1 корни одер*ан1 з них потребують охорони в!д забруднень у подал^ших стад1ях кругоиб!гу. Однак, найважливхше завдоння - зберегги ту еколог!чну 1 б!олог!чну акхсть, я;:е обновлена новиии принципы.'.и Ух вхдтворення.

Тепу система збереження кораових ресурсов питресуе врахувы-ня еколиг!чних ф8ктор!в 1 б1олиИчних властивостеи корх{!в (гру-бих, соковитих I зернофуражних 1*руп).

7. ВЖТЙВИСТЬ ЕаОЮПЧНО ЧЙСТИХ СИСТЕМ МДТВОРВННЯ I 0Х0Р0НК ЯТОЦЕН051В К0Р:.!0БИХ УГ1ДЬ

7.1. :<ритер11 оцхнки ефектквност! еколопчних систеи в1дтворення ф!тоценоз!в

7.1.1. Обгрунтувакня критерП'в ефект;:вност1

Лсебхчна оценка еколоИчко'У, екиношчноУ 1 сиц!альниУ ефектквност! лролоноЕани'У I дхвчоУ си стели Ехдтворення фхтоценоз1в дозволить сп^вставити 1пкцев1 результати ! виразити IX к1льк1ско I як1сно.Серед критерПв еколог!чнох ефективност! сл1д назвити т!, цо характеризуют^ позитивнх зи!ни в забрудненнх екосистемах (п1двицення б!олог!чнш активное!! грунт!Е, погашения ерозхйних процсс!в, Е1Дновлення природньоУ ггрион!'У в б!огеоценозах, зыен-

ыення в^сту штратхв у корыах тици). Так, внхет н1трат!в у с!н!, вирищеноиу в у нивах по-ст!йного використання мхндоб-рив, перевицував ГДК (1000 • в 2,0-2,8 рази.

Бхогенн! дсбрива суттево зменшувть вм1ст н!трат!в (рис. 7.1.1), особливо це стосуеться б!окомпост!в.

7.1.2. Розрахуно:: ефективност! еколоИчних систем в!дгворення ф!гоцеаоз!в

При розробц1 екилуг1чних систем з1д1ворення ф!тоцениз!в кер-

нових угхдь найб!л'ьш вирагеним ефектом було-заф!ксовене зростан-ня Ух продуктивност!. По вихиду кормових х кормопротехнових оди-

Рис.7.1.1. Зм!на вм!сту н!тра-т!в у с!н! п!д еплиеоц д!У р!зннх дог бхигекних добрив. I - гн!и, 2 - б!окошости.

ниць з гектара екологщнх системи мавть зка.чну перевигу над тех-ногенними.

Ласи розрахунки показали, цо вихст кормових одиниць в I ц сх-на, вирощеного при внесена! бхокомпосту становив 0,59 проти 0,37 на д!лянц! без добриЕ. Зих!д кормопротехнових одиниць становив в!дпсв!дно 37,7 ! 15,1 ц.

Друге мхсце по кормопритехнов!й. продуктивно«! займали ф1то-ценози, сформован! на основх гков - 53,5 ц/га ХПи, а трете - на основ! внесения деревно? золи - 27,8 ц/га.

а. ОБГОЗОРЕННЛ I УЗАГАЛЬНЕННЛ РЕ87ЛЫШЗ ДШЩДйЗЯЬ

Розробка еколопчних принцип»в вШзорення, охорони х рацхо-нального використаккя ф!тсцекоз!в кормових угхдь Ыарпат ¿оркують теореткчну 1 практичну основу переорхентаци всього аграрного вн-робаяцтва. Зона базуеться на узагальненн! великого багаау знань закоаом!рностея розаиреного в!дтворекня родачост1 грунт1В. Це узгодкуеться з основнкми надбанняшх в науц! з цих проблем (В.А.ловда, 1931,1984,1935,1989; Я.Д.Манерелет, 1991,1992; Б.Гайер, 1991; О.С.Иапк!н, 1991; А.Г.Тихонов, 1990 ; Ю.Городниа, I.и.Мельник, У.^.Позхан, 1990 та хн.).

Сформульован1 еколог1чн! принцили знаходять реыпзахцю черв: методи п!двидення б!олог!чноТ актквност! грунт!в, розробку систеь вкробкицтва г використання бгогекних добрив, формування з хх до-помогою прогресивних сукцесхйних ззлн у лучних, створення високо-продуктиЕних с1яних фХТ0цеН031В.

Зростання еяолсг!чно'1 стЫкост! ф!тоценоз!в, шШпшення IX флористичного складу, б!0лаг1ЧН0'[ кормоприте'1ново'1 продуктивно-ст! наводить на думку широких перспектив цих налряихв розЕитку аграрн01'0 виробництва.

висновки I пропозаци

На пхдетав! багаторхчних власних дослхдкекь стану продуктивном! фттоцеьоз!в кормоЕйх угхдь Карпах, розробки екологхчню прянцип!в, метод1Е ! напрпшЕ хх их движения, охорони I ращонал] кого використання ии прийалл до таких висновкхв.

1. Ухсрахнськ! Карпыи разом з прилеглими територ1я.ми Займа-ать понад 3700 км^ , з яких 57% припадае на схльгоспугхддя. Цей реИок представлений уи дальними г!рськиаи'ландпа^таыи, рослин-

ниц 1 тваринниц се!тоц, де сфорцоган! пдрилог!чн!, ботан!чн1, орн!толог!чн! та ^ЫЕи 1 зоолог1чнл заказники 1 па^'ятки лркроди. Гут .е велике р!зно^ак1тн1сть природних ресурс!е - эечелъних.вод-них, л! сое их, б!олог!чних, б1окл1цатичнйх, естетичних те рекреа-ц!1:них, як: потрЮно не просто збер!гати, а тлеспрямовано гворпвати. Осослиео це стосуетьск ресурсу родючост: грунта.

2. Сприятлигл яркродн! уаовк Карпат, ризмахття видового складу Г1рсько-л1сов!:х 1 полонкнськкх Ф!тоценоз1в лучиих 1 широ-■сий паб1р еид1в, сорт1Е 1 фор:: рослкн у с!яних при уиов! перехочу на еколог!чн! лринципи 1х форкування, в!дтЕОрення, охоронк I зикористання дозволяют! започаткувати Екрсбниптво широкого асор-сименту еколог!чно чисто?, бхолог1чно лоенои:нн01 ыолоч'но? I ."ясно? продукц:?.

3. Екслогтчно-ефективн! систеки в!дтворення родючост! грун-ле кормов их уг!дь базуеться на вкробництв! 1 аастосувакн: 610-:енних добрив, а також п!двищенн! !х б!олог1чно? активнее^, по-:иленк! азотоф1ксац1? бобовник рослиначи 1 на ц!й основ! Е1дисв' ;:д використання ихнервлькях добрив.

ВиробництЕО 1 загот1вля б!огенних добрив ¿срмуеться на >сн021 використання Ц1сцевкх орган!чних ресурс^, ко слугать )сноеою для Тх 5:олог1чно? переробкн у високопожиен! эесоои в!д-ювлення родвчост1 грунт:е. Такими ресурсами е поб1чна продукция ;варинництва, рослинництва, в!дходв л!соеого : л! сопримислсЕОго ¡иробництва у Карпатах.

5. Поедяання б!огенккх добрив 1 грунтово? б!оти ¡лсцеЕих по-¡улягцй (бактер1й,гриб!в та дорогих черв*як!в як б!оцел!оратор1в чрсвких грунтов) дозЕОЛяе одеркувати !ктегральний ефект у зро-!танн1 продуктиЕкост 1 лучнкх 1 с!яних 4.'1т0ценсз12.

6. Наш! досл'!дження показали, що використання бхогеннкх доб-1ИВ для п}ДЕйиення продуктивно«! природних кориових уг!дб обу-ювлвс корисн! сукцес!йн! зи!ни лучних ф1тоценоз1В. Зростае до-инантн!сть рослин з ц!нни^п еколог!чнтги ! кормовими влгстиво-¡тямп, ?х висота, покрит1сть ялощ! та урожай ф!томасв. Тобто на !1СЦ1 б!ловусоЕИх форцуються асоа!ац1? з м!тлиц! тонко?, костри-[I лучно? та конгшини лучно?, конюпини поЕзучо?.

7. Одноразове внесения б!огеннкх добрив нас позитиЕиу п:с-;яд!ю на продуктивном. лучнкх ф:тоценоз!в на протяз! трьох ро-:!в, а таких як деревне зола у п!двищених дозах - до 5 рок!в.

1е означав, цо ?х д!я обуновлве докор!нн! еколов1чк! зм!ни, як!

проявляться у зростанн! 610л0г1чн01 активном! грумов | змш дом!нуючих асоцхац!й ф1тоценоз!в.

Урокайн1сть травостою п!д впливом внесення б!окомпост!в 15 т/га зростала з 44,5 до 91,1 ц в перерахунку на гектар. Йакси иум величина урожаю був досягнутий на другому роц! дН бЮгеннях добрив.

8. Еколог1чн1 мoдeдí г{рського зеилеробства дозволяють п!д-вищити продуктивн!сть с!яних ф!тоценоз1в. В них ии включаемо на-сичення с!вози!н бобовими культурами, п!дб!р еколог!чко ст1йких вид1в, сорт!в I форм рослин, використання бхогенних добрив.

Сукупна д!я цих фактор1в забезпечувала у наших дослхдах зрс етання врокайност! с!на с!яних багатор!чаих трав г1д 1,5 до 2,4 рази, яка досягала в середньому за три рока 35,9-47,9 ц/га.

9. 31тоценози кормових уг1дь в1д1граить найголовн!шу роль ; формуванн! кормових ресурс!в.у Карпатах. Однак, деяка частина корм1в надходить з польових с!возм!н (зернофураж, поб!чна проду: ц!я ! В1дходи переробки продукцН рослинництва). Тому е потреба пошириги екодог1чнг принципи вгдтворення родючост! грунт!в,ф!то-цеаоз!г на вс! атроцеяози 1 закрити вс! джерела забруднень еко-систем.

10. Еколог1чн1 принципи формування, в1дтворення, охорони I використааня ф!тоценоз!в кормових уг1дь.забезпечують високий р! вень ефективност!. В1н проявляемся в одерканн! сукупностх еко-лог!чниг, економхчних 1 соЩальних ефект!в. Цим самим форыують {нтереси пшидшого впровадження '¿х у виробаицтво 1 досягнення еколог!чиого оздоровления агроекосистец.

Шдсуиоване дозЕОляе сфориувади к!лька пропозшЦй.

10.1. Еколог1чну переор1ентац!ю аграрного Еиробництва сл1г проводити поступово шляхом зменшення внесення, а згодом (2-3 р< ки) повн1«ею припинити засхосування-засоб1в хШзацП як для ... в!дновлення родючост! грунт!в, так ! для боротьби з хворобадш з шк!дникаии.

10.2. Вит!снення засоб!в хШзацН мохе бути досягнуто ши хом виробництва х нагромадження бЮгенних добрив (б!окомпостхв деревного попелу, зр1лого гною та !н.),для чого сл1д п!дпорядк; вата вс1 Енутр1Еиробнич1 ресурси господарств, посилення б10л0-г!чно? $1ксацН азоту атмосфери зб!льшення насиченост! с!вози! ! лучних травостохв бобовими.

1С.5. У лучних ф!тоценозах Карпат сл!д здШнювати поетап ний перех!д на еколог!чн1 принципи !х в!дтворення, охорони I

гикористання. Спочатку приступили до освоения деградованих кизь-сопродуктивних уг! дь з розруаеною дерниною, низькиы р1Енем по-фитост! плои травостоем з 61дням флористичним складом росли» шзькоТ кормово! якост!. Для зупинення ероз1й на таких крутосхи-хах слхд зд1йснювати еколог1чно стШе залхснення: а) цхнними зидаыи кущових 1 деревних пор1д (гор1хопл1дних - л!шина), а та-сож придатних для заготхвлх токового корму (верба козяча, верба зрутовидна, верба с!лезька, дуб, явхр, ялиця та гн.); б) створен-¡я рхдкол1сно-чагарникових пасовищ у м1сцях йаов!рного розвитку грози з максиыальним використанняа тут б1огенних добрив для по-:1пшення травостою.

Створити на доступних, ехдносно пологих масивах високопро-хуктквнх с!нокоси I пасовища виключно за еколог1чники принципата 5 допомогою бЮгенних добрив з заг1нною/поперем!нноп системою ви-сориставня (пхд пасовища ранньою Ееснов 1 восени, п1д с1н6кхсн1 д^ддя лхтнъого пер}оду, а такок осхенх - для заготхвл! отави). ]рактикувати почергове випасання велико! рогато!" худоби, коней, звець на таких корыових угхддях.

10.4. Створювчи культурнх с1нокоси шляхом дозувышя внесен-¡я бЮгенних добрив, формувати господарсько доцхльн: фхтоценози

з цхкними класами формацхй лучно! рослинност!, з високов питонов гагою у травостоях: конюшини лучно!, конюшини повзучоТ, конюшини ?1рсько1, одкасника безстеблевого, кулъбаби лхкарсько!, дудника псового, приворотня гхрського тощо.

10.5. Створювати пр!оритетн1 польов! к0рм0£1 с1еозм1ни з хаясимальшш насиченням пос1в!в гороху, бобхв, хрестоцЕхтих та 5обово-злакових сум!пок. Пхднести роль I насове вирощування на юрыов! д!л1 ыорквп кормовох, брукви, земляно! груа1.

10.6. 5 метою над1йного закриття каналхв надходгсення забруд-хень через.корми в органхзми тварин 1 лвдини переходити повседно за екологхчн1 системи землерибствн 1 за Тх допомогою очищувати зсх екосистеии е1д наивно! токсикацП засобами х1м1зацй".

10.7. Створити в найблинч1 роки в п!дзонах Карпат вз1рцев1 |?ериерськ1 господарстЕа, екоф!рми для нагромадаення_1 поширення доое1ду ведения виробництва за екологхчнимк принципами.

СПИСОК ОСКОБЙЖ ПУБЛ1ВД1Й ПО ТЕШ хро дея'к! способи впливу на розвкток поеноц1нного нас!ння у

1ван-чаю в умовах полонини Р1вно1" // Натер! али XXI науково'1

кокференц!? Узгородського держун!верситету. - Зид-во Ки1в-ського ун1Еерситету, 1967. - С.П-13. X вопросу о биологии йван-чав // Вопросы охраны природы Карпах.

- Ужгород: Карпаты, 1969.

1ван-ча2 та малина - края! иедоноси Карпат // Карпатський мед.

- Ужгород: Карпати, 1969. Л а* / Кормовая ценность с/ ^тЦ^тич/с/ь, ЯП( З&р.ъ Восточных Карпатах // Растительные ресурсы. Т.Уш, вып.2,

1971' Л

Б1олог!я розвитку хаменер!ю вузьколистого щЯФЭ&кМЧ**?

уловах Укра;нських Карпат 1 його господарське використання. - Дис. канд.й!ол.наук. - ¡Си!е, 1971. Протиероз1йна та л!сов!дновна роль хаменер!в вузьколистого

// Про охорону природа Карпат. - Ужгород; Карпати, 1973. у сп!вавторств! з В Л .Яомендаром, С.С.^одором, иоаливост! в1д-яовлення верхньо! меа! лхсу // Про охорону природа Карпат.

- Ужгород: Карпати, 1973. - С.40-50.

4 сп!вавторств! з 3Л.Комендареи, С.С. ?одором та 1к. Об опыте искусственного восстановления верхней границы леса с целья усиления защитных функций горных лесов в Карпатах // Повы-аенив эффективности лесохозяйственного производства на основе достижений науки. - Ивано-Франковск, 1974. - С.87-89. У сп!вавторств! з 3Л.Комендареи. аедоноси Карпат. - Ужгород: Карпати, 1975.

цроблемы качества кормов, промышленного производства // Проблемы повышения эффективности производства и управления качеством продукции. - Ужгород, 1981. У сп!вавторств! з З.П.Петрушевським. Зиробництво, загот1ВЛЯ ! використання саровини // Сировинн! ресурси комб! кормового.-виробництва. - Ужгород: Карпати, 1982..- С.1*4-141. У сп1вавторств! з П.Д.Поповичем. Перспектива розвитку СИРОЕИННИХ ресурс!в I Еиробництва коаб!корм!в // Сировинн! ресурси комб:кормовиго вярибництва. - Ужгород: Карпати, 1982. -С Л 57-167.

У сшвасторств! з П.П.Поповичем. Хоиб!корми - .складОЕа кормово! бази // Сировинн! ресурси комбхкормового виробництва. -Ужгород: Карпати, 1982. - С.5-21. Еканом!чна оц!нка сировини // Сировинн! ресурси комб!кормового виробництва. - Ужгород: Карпати, 1982. - С.147-157.

Сировинн! ресурск зини Карпат // Сировинн! ресурс;: коыбIкорневого вкробнкцтва. - Ужгород: Карпати, 198с. - С.£1-111. У сп1вавторств1 з а .Д.1-у:.'енвк, П.И .Поповиче:.! та !н. Сировинн!

ресурск комбгкормового виробництва. - у^горед: Карпати,1952. У сп!вавторств1 з 1.м.Попик, 1.и.Горвагои. Некоторые аспекты э::о-лого-экономической эффективности осушительно-оросительних мелиораций в Закарпатский области // Экологические и экономические аспекты мелиорации. - Таллинн, 1955. Т.П, - С.117-119.

Лоточники кормовых ресурсов и уровень их хозяйственного использования Ц Проблемы повышения эффективности производства и управления качество!: продукции. - Ужгород, 1968. - С.84-6Б. Усиление биологических факторов повышения продуктивности кордовых угодий и их эффективность //' Проблемы повышения эффективности производства и управления качеством продукции. -Киев-Ужгород, 1959. - С.¿01-¿Сб. !овершенствование управления воспроизводством и использованием корковых ресурсов //-Проблемы совершенствования производства в отраслях народнохозяйственного комплекса. - Киев-Ужгород, 1990. - С.112-120. дологическое земледелие - основа производства экологически чистой продукции // Проблеш совершенствования производства в отраслях народнохозяйственного комплекса. - Киев-Укго-род, 1990. - С.136-Ш. плив еколог1чнкх факторов на в1дтворення трудових ресурс1в // Перех!д до ринково! еконоыхкк та проблеми занятост1 (цатер1али науково-практично!" конференц! I). - Ужгород, 1991. 1икиыЕерс1я в гхрськоцу зеылеробств! Карпа!' // Инг ер! ал и с::кпо-з1уву по б!оконверс!Т орган!чних в1дход1е ! екологхчного оздоровления населения.пункт!в. - 1вано-5ранк!вс^х, 1952.• !олог1чне зеылеробство як стратег!чна основа ефективного вико-ристаннп зеиельних ресурс!в // Науковий в! сник Ужгородсько-го держунхверситету. - Ужгород, 1993. эль'1ы!сце бхолоичного землеробства в альтернативному с1ль-сьноиу господарств! // Проблеми екокои!чного та'остального розвитку рег!ону ! практика наукового експерименту. - К:пв-Ужгород, 1993.

сп!вавторств!. з I .Б.Кулинар. Соц!алъно-еноно:лчк! аспект:: вг.-рОбНИЦТБВ. екОЛОГХЧИО ЧИСТО! продуши!' с!льського ГОСПОДар-

ства //Науковий вхснмл Уигородського дерлун1Еерс:!тету. -Ужгород, 1593.

Еколог!чн1 прикципи в1дтворення, охоронн та рац!онального вико-ристання ({1тоценоз1в кирмових уг!дь УкраТнських Карпат //Укр.еколог1чний аурнЛу друц!). ЕкологонЯолоНчнг основа виробництва ! вякористання бгогенню:

добрив (у друц!). 2колог1чн{ принципа в1дтвиреняя ресурсу родичост1 гхрськжс груа-тгв 1 ведения аграрного вирсо'ництза у ларпатах (у друцх).

Резюме

В работе освещены эколигические последствия химизации. агро-ценозов Украинских Карпат, состояние ;:х продуктивности. Это послужило основой формулирования экологические принципов воспроизводства и охраны ф;;тоценозов кормовых угодий.

Разработаны экологически эффективные мидели воспроизводства плодородия почв кормовых угодий с помощи биогенных удобрен;:;;, активизации кизнедеятельности почвенной биоты и в частности дождевых чергей. Приведена характеристика биогенных удобрений, системы' их производства я использования.

Представляет асобый интерес материал, где раскрыто влияние биогенных удобрений на прогрессивные сукцесоионнае изменения луговых травостоев. Отмечено существенное возрастание удельного веса бобовых в составе травостоя, усиление биологической фиксации азота атмосферы, повышение продуктивности ¿птоценозив.

Прирост урожайности травы под влиянием внесения биокомпо-стов (15 т/га) достигал ^6,2 ц/га и имел продолжительное действие (2-3 года).

Б работе обосновано направление формирования экологической системы горного, земледелия и' в частности полевого кормопроизводства, способы создания высокопродуктивных кормовых севооборотов.

Экологические принципы распространены и.на другие источники формирования кормовых ресурсов. ибаснйЕ&на эффективность экологически чистых с;гстеи воспроизводства и охраны.фитоценозов кормовых угодий. Подано краткое обсуждение и обобщение результатов исследований.

Поделиться с друзьями: