• Щербина Владимир Григорьевич
  • 2000
  • 20

Система композиционных упражнений в содержания подготовки будущих учителей изобразительного искусства. автореферат диссертации для написания диплома, курсовой работы, тема для доклада и реферата

Система композиционных упражнений в содержания подготовки будущих учителей изобразительного искусства. - темы дипломов, курсовиков, рефератов и докладов Ознакомиться с текстом работы
Специальность ВАК РФ: 13.00.08 — Теория и методика профессионального образования
  • Реферун рекомендует следующие темы дипломов:
  • Подготовка будущего учителя к организации художественно-творческой деятельности школьников как педагогическая проблема
  • Реферун советует написать курсовую работу на тему:
  • Теоретическое обоснование проблемы организации художественно-творческой деятельности
  • Реферун советует написать реферат на тему:
  • Специфика подготовки будущего учителя изобразительного искусства как организатора художественно-творческой деятельности школьников
  • Реферун предлагает написать доклад на тему:
  • Определение исходного уровня подготовки студентов к руководству художественно-творческой деятельностью учащихся
Поделиться с друзьями:

Полный текст автореферата диссертации Щербина Владимир Григорьевич, 2000, 13.00.08 — Теория и методика профессионального образования

1НСТИТУТ ПЕДАГОПКИ 1 ПСИХОЛОГИ ПР0ФЕС1ЙН01 ОСВ1ТИ АПН УКРАТНИ

ЩЕРБИНА Володимир Григорович

УДК 378: 372.8: 7.04

СИСТЕМА КОМПОЗИЦШНИХ ВПРАВ У ЗМ1СТ1 ШДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

13. 00. - теор!я 1 методика професшноТ осв1ти

АВТОРЕФЕРАТ дисертащУ на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчних наук

Кшв - 2000

Дисерташею е рукопис.

« Робота виконана в Кривор1зькому державному педагопчному ушверситеп Miнicтepcтвa освгги 1 науки Укра'ши.

Науковий кер1вник: доктор педагопчних наук, професор

ГПкельна Валер1я Семешвна, Кривор1зький державний педагопчний ушверситет, професор кафедри педагогией та методики трудового 1 професшного навчання.

Офщшш опоненти: доктор педагопчних наук, професор

Рудницька Оксана Петр1вна, Нацюнальний педагопчний ушверситет ¡мен! М.П.Драгоманова, завщуюча кафедрою гри на музичних ¡нструментах, м.Кш'в.

кандидат педагопчних наук, старший науковий сшвробтаик Масол Людмила Михайл]вна, 1нститут проблем виховання АПН Укра'ши, завщуюча лаборатор^ею естетичного виховання, м.Киш.

Провшна установа: Прикарпатський ушверситет ¡меш В.Стефаника, кафедра украшознавства та ¡сторп педагогики, Мшютерство осв1ти \ науки Украши, м. 1вано-Франювськ.

Захист вщбудеться " /?)" -рАА/ь- 2000 року о^С;'с'год. на засщанш спешалповано1 вченоГ ради Д 2б'.451.01 в 1нституп педагопки 1 психологи професшно1 оевгги АПН Укра'ши за адресою: 04060, м.Киш, вул.М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засщань.

3 дисерташею можна ознайомитися в бiблioтeцi 1нституту пeдaroгiки 1 психологи професшно! оевгги АПН Украши (04060, м. Ки1в, вул. М.Берлинського, 9).

Автореферат розклано 1; а77~и1 2000 року.

Вчений секретар спешал13ованоТ вченоУ ради

Цибульська Г.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалынсть та дошльшсть дослщження. Сучаст тенденцп розвитку

сраТни, ц штеграшя в свропекське 1 свгшве товариство поставили перед гчизняною педагопчною наукою низку нових завдань, одним з яких с яюсна аготовка майбутшх учител1в у вищих педагопчних навчальних закладах, зокрема, :ителт образотворчого мистецтва.

Одним ¡з найважливших принцишв перебудови вищоТ освгги в Укршш, зпдно конодавчих документов, е виродження нашональноТ культури 1 мистецтва собами навчально-виховного процесу.

Перебудова вищоТ освгги мае здшснюватися вщповщно до Указу Президента фаУни "Про основш напрями реформувшшя вищоТ освга! в УкрашГ', положень кону УкраТни "Про осв'иу", "Про загальну середшо освпу", Державно! .июналыюТ програми "Ос в ¡та" ("У краТна XXI стагиття"), "КонцепшТ нашоналыгого [ховання", в яких зазначена необхцтлють шдвищення р1вня професшноТ ¡ашфжацп, педагопчноТ манстерносп 1 загальноТ культури вчителя шляхом [вчення 1 впровадження у навчалыю-виховний процес сучасних педагопчних хнолопй. Не менш важливим визначено завдання щодо науково-методичного безпечення художньо-естетичноТ подготовки майбутшх учител!в образотворчого ютецтва.

Складш сучасш умови функшонуванпя вггчизняпоТ вищоУ школи I педагопчноТ |уки, а гакож вивчення стану реалыюТ педагопчноТ практики виших закдад1в освгги зних р1вн:в акредитаин дозволили виявити низку суперечностей, як! ¡снують огодш в сусшльств! М1'ж:

- виникненням П13номаштних адьтернативних вид1в художньоТ осв'пи 1 [користанням навчатьних плашв та програм, яга не передбачають ор1енташю на )боту спешат1спв у навчально-виховних закладах нового типу;

- традишйними формами та методами навчання студентш композици на 'дожньо-графнших факультетах 1 необадшстю введения у навчатьно-виховний юцес у виной шкоЛ1 нових педагопчних технологий;

- приоритетом навчання малюнку (шли зображувальна грамота, техшчна орона були I затишаються головною метою вивчешш образотворчого мистецтва) 1 аостатньоюувагою до навчатьного предмета "Композищя";

- високими вимогами до викладання спещальних дисцишпн при пщготовш [ител1в образотворчого мистецтва 1 вщсутшстю чггкоТ класифшашТ мегод'ш 1вчання композици;

- запровадженням яевних дидактичних систем у виапй шко.'и та недостатньою агою до процесу упрдвл!ння цими системам]! тощо.

Наведен! више суперечност! знижують яюсть подготовки спешагпспв 1 [значають необхЬшсть пошуку шлях1в для Тх розв'язання,

Процес навчання композици с найбьтьш складним 1 найменш розробленим як в оретичному, так 1 в методичному аспектах. Проблема формування композицшних инь 1 навичок студентш у навчальному процеа необхщшсть розв'язання ТТ зпосередньо пов'язана з удосконаленням навчально-виховного процесу в циюму.

Композищя, як вид специф1чноТ дгяльносп, давно привертала увагу багатьох ених 1 художниюв-педагопБ (М.В.Алпатов, Б.Р.Втпер, М.М.Волков,

A.Д.Гончаров, С.М.Дашель, Л.Ф.Жепн, В.В.Кандшський, С.О.Клбрик, В.М.Моиш М.М.Тарабуюн, В.О.Фаворський, П.П.Чистяков, К.Ф.Юон та шип). Розглядаю теор1ю композицп як спещальну науку, вони дослщили низку об'ективн специф1чних законом!рностей у композицп. 1х науков1 пращ, сприяли виникненню обгрунгуванню системи композицшних понять.

Досшджуючи "Композицно" як навчальний предмет, художники-педаго розробили основоположш методи навчання композицп (Г.В.Беда, О.М.Гаврилс

B.М.Козлов, Ф.Б.Ковальов, 1.В.1коншков, Я.БЛоскевич, А.ПЛшухш та ш). спешальш достдження були спрямоваш на розробку методики навчання композии розвиток творчих зд1бностей студенпв у композишйнш дьяльностк

Деям вчеш присвятили своУ пращ розробцк методики створення композш натюрморту (О.С.Пучков, О.В.Триссльов); композицшних прийом1в побудо! фаф1чно1 форми (М.М.Ростовцев); методики формування професшних знань, умн та навичок (О.С.Риндш, ЛЛ.Риндша); метод1в робота над композищоо в р1зш жанрах. (£.В.Шорохов); методики вивчення композицп в промисловому • декоративно-прикладному мистецтв! (В.М.Мошков) тощо.

Важливе значения для нашого наукового пошуку мали дослщження таю вчених, як: В.М.Ссшов (розвиток творчих зд1бностей на занятгях з композицп М.О.Коротков (розвигок шзнавальних зд1бностей студентов художньо-граф1чно1 факультету в процса вивчення композицп); В.ВЛванченко (проблеми теор композицп в живопису); М.О.Климович (розвиток образного мислення на заняттях композицп); В.Б.Григор'ева (формування навичок композицшноТ д1яльност1) та ш.

1снуе аксюматичне положения: композицшна професшна д1яльшст майбутнього спешадюта, р1вень його квашфжащУ визначаеться тим, наскшьки в1 оволод1в спещальними композицшними умшнями.

Композищйш умшня е одним 13 визначальних критерив результативное подготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва та розвитку його творчи педагопчних здабностей.

У педагопчнш литератур! досить широко розкрито загальнодидактичний аспек формування шзнавальних та творчих умшь (А.М.Алексюк, С.ПЛль'й В.О.Крутецький, 1.1.Кул1баба, О.МЛевшов, Н.ВЛевггов, В.О.Онищук, В.В.Петро! П.А.Рудж, В.А.Семиченко, С.О.Сисоева, А.В.Усова, 1.СЛкиманська та ¡н.).

Психолопчш аспекта дослщжуваноТ проблеми розглядалися у праця В.Г.Ананьева, А.Б.Богоявленсько1, В.М.Гордона, В.П.Зтенка, Г.С.Костюкг О.ПЛеонтьева, С.Л.Рубшштейна, О.П.Рудницько'1, Н.Ф.Тализшо!, Т.С-Яценкота ш.

Проблему художньо! творчосп дослцскували М.М.Волков, Л.С.ВиготськиЕ Г.А.Зязюн, Б.С.Мейлах, В.О.Моляко, Я.А.Пономарьов, В.А.Раппопорт, П.МЛкобсо] таш.

Б1пьш1сть дослщншав визнае, що процеси художнкп творчост! 1 композицшно д!яльност1 в щлому залежать вщ системи управлшня розвитком композицшнш умшь. Проблемам управлшня шзнавальною д1яльшстю студент!в придшяли уваг ВЛ.Бондар, Ю.А.Конаржевський, В.С.Шксльна та ¡н.

Проте, на нашу думку, недостатньо розроблеш положения, пов'язаш : формуванням композицшних умшь студентов. Не розроблеш науково обгрунгован методичш рекомендацп щодо оргашзацн цього процесу. Вщсутшсть пщручшшв тг

эабниюв для вивчення курсу "Композищя" гакож ускладнюють розв'язання ще'1 Г/К л и вен проблеми.

Викладене вище шдтверджуе актуальшеть обраноТ нами теми дослщження: Система композишйних вирав у зм1сп шдготовки майбутшх учител1в эразотворчого мистецтва".

Проблема дотджувалась вщповщно до науково\' теми кафедри фаф1Ки та гкоративно-ужиткового мистецтва КриворЬького державного педагопчного нверситету при розробш теми "Удосконалення професшного ртня майбутшх «ггел1вобразотворчого мистецтва'.

Об'скт достижения: шдготоака майбутшхучител1в образотворчого мистецтва.

Предмет дослцркення: формування композишйних умшь студен-пв художньо-зафмних факультетт.

Мета дослдасення: розробити, науково обгрунтувати й експериментально грев1рити систему композишйних вправ, використання яко!" в навчально-виховному роцес! сприяе уешшному формуванню композишйних умшь майбутшх учител1в Эразотворчого мистецтва.

Концептуальш ¡де!" дослщження фунтуються на таких положениях: гасифкащя мещшв навчання композицй за дом'1нуючими ознаками передбачае :шшне IX використання при формуванш композишйних умшь майбутшх учител1в эразотворчого мистецтва; застосування системи композишйних вправ у процес1 1мпозицшно1' шдготовки студенев здшснюсться в1дг.ов1Дно до класнфшаш1 эмпозишйних умшь (за складшстю IX виконання); використання моделей зравлшня процесом формування композишйних ушнь у студент та системою энтролю за резулыатившетю цього процесу сприяе удосконаленню шдготовки айбутшх учител1в образотворчого мистецтва.

Ппотеза досльцкення полягае у припущенш, що використання спешальноТ 1стеми композишйних вправ при шдготовш вчител1в образотворчого мистецтва на удожньо-фаф1чних факультетах вищих педагопчних навчачьних закладах сприяе Активному формуванню композиш'йних художшх умшь за умов:

а) комплексного використання метащв навчання композицп за домнгугочими знаками при розробш композишйних вправ;

б) застосування моделей управлшня процесом формування композишйних мшь га управления системою конфолю за р1внем ¡х сформованосп;

в) використання спешальних критерпв для ецшки р1вшв сформованосп эмпозицшних умшь студен-пв.

Вцшовино до мети I гшотези були визначеш так? завлання дослдасення:

1. Розкрити сутшсть поняття "композиция", динам1ку розвитку його дефшщш в едагопчшй теорп га встановити домигуючу роль композищ! як базово'1 дцецищнни ри пщготовш вчител1в образотворчого мистецтва.

2. Виявити та обфунтувати процес становления композищУ як спещально'1 галуз1 удожшх знань.

3. Обфунтувати класифдаашю методш навчання "КомпозишУ" студен-пв 1 пасифжашю композишйних умшь.

4. Проанашзувати зм1ст навчальних плашв 1 профам з "Композици" у систем! удожньоТ шдготовки вчител1в образотворчого мистецтва \ виявити можливосп Тх досконалення.

5. Розробити й експериментально перевфити ефектившсть впроваджеш система композищйних вправ, спрямованоТ на формування композищйних ум'и майбутшх учителт образотворчого мисгецтва.

6. Розробити модел! управлшня процесом формування композишйних ума студентов 1 управлшня системою контролю за ходом цього процесу експериментально перевфити Тх ефектившсть.

7. Пщготувати та апробувати педагопчну ефектившсть навчально-методично1 посШника "Композицшш вправи як заЫб улраалшня розвитком творчих зд1бностс студентт художньо-граф!чного факультету".

Загальну методологно дослщження становлять: фшософсыа положена системного тдходу як мегодолопчного способу тзаання педагопчних \ мистецыш явшц; положения психолого-педагопчнсУ теори щодо розвитку 1 саморозвитк професшних якостей особистосп у художньо-композицшшй д1Яльносп; положенн теори управл'шня тзнавальною Д1яльшстю студент'т та теори моделювання, н основ1 яких розроблялись модеЛ1 управлшня процесом формування композицшни умшь 1 управлшня системою контролю за самостийною композицШною д1яльшсп майбутшх учител1в образотворчого мистецтва; теорш образотворчого мистецтш теорш! методика композици.

Теоретичними засадами дослщження е положения, яи грунтуються н психолого-педагопчних положениях щодо формування шзнавальних та творчи. умшь (А.М.Алексюк, В.Г.Анан'ев, Г.С.Костюк, В.О.Моляко, С.О.Сисосвг СЛ.Рубшштейн, О.П.Рудницька); системному пщход! до оргашзацп шзнавальнс д1яльно<гп студентш I управл'шня нею (В.ГБондар, Ю.А.Конаржевськи£

B.С.ГПкельна та ¡н.); педагопчних пщходах до розробок метод1В навчання композит ! розвитку творчих зд1бностей студент ¡в (Г.В.Беда, О.М.Гаврилов, В.М.Козлое Ф.Б.Ковальов, С.В.Шорохов та ш.); наукових прадях з художныл творчост (Л.С.Виготський, 1.А.Зязюн, Б.С.Мейлах, В.А.Раппопорт та ¡н.); теори композици Я1 науково'Г галуз1 художшх знань (М.В.Алпатова, Б.Р.В'шпер, М.М.Волков

C.М.Дашель, С.О.К'юрик, М.М.Тарабукш та ¡н.).

Дослщження проводились поетапно у 1993-1999 рр.

На першому еташ (1993-1995 рр.) визначалися! коригувалися об'ект, предмет мета дослщження, уточнювалися завдання 1 метода. Вивчалася педагопчна психолопчна, спешальна лггература, анатзувалась навчально-методичнг документащя з проблеми дослщження. Проводився констатуючий експеримент. Дл* проведения формуючого експерименту були розроблеш на цьому еташ доогпдженш навчально-методичний поабник "Композицшш вправи як зааб управлшня розвитком твсрчих зд)бностей студештв художньо-граф1чного факультету" 1 навчально-методичш рекомендаци "Картон як складова частина композици":

На другому еташ (1995-1997 рр.) продовжувалося вивчення лггератури з проблеми дослщження. На основ! узагальнення результат теоретичного дослщження та анагизу досвщу робота з шдготовки майбутшх учитшв образотворчого мистецтва була розроблена методика формуючого експерименту.

У ход1 формуючого експерименту переварилась ефектившсть розроблених нами моделей управлшня процесом формування композищйних умшь студенев та системою контролю за ходом цього процесу.

На третьему еташ (1997-1999 рр.) узагальнювалися отримаш результата роведеного досшдження, зокрема, була здшенена оцшка ефективност! розробленоУ тстеми композицшних вправ з використанням критер'ив оцшки р^вшв |юрмованосп композицшних умшь. Здшснювалася статистична обробка ■сспериментальних даних.

На р'оних етапах паукового пошуку використовувалась система мегол¡в едагопчного дослыження, адекватних його метй науковш ппотезц завданням:

Теоретичш: вивчення лтератури з педагопки, психолопУ, ф!лософ1У, теорк бразотворчого мистецтва, теор1У \ методики композицй'; метод теоретичного анатзу з синтезу (ретроспективний алаиз; поршняння та узагальнення; метода системного нашзу). Як провщний метод досл)дження використовувалося моделювання.

Емшричш: педагопчн! спостережеиня, бссщи з респондентами, анкетування, 1агностичш методи для оцшки результате композицшноУ д1Яльносп студенев, онстатуючий та формуючий експерименти, методи статистичноУ обробки езульталв доелгдження.

Екепериментальною базою дослщження були художньо-граф1чш факультети !ривор1зького державного педагопчного ушверситету, ГПвденноукраУнського ержавного педагопчного ушверситету ¡м. К. Д. Ушинського (м. Одеса) та (.ншропетровського державного ушверситету. Враховуючи специф1ку навчання на [истецьких факультетах (художньо-граф\чному, музичному тощо), особливост! ргашзащУ творчоУ д1яльносп 1 невелику наповнешеть академ:чних фуп (10-12 туден™) дослщженням було охоплено 243 студента.

Наукова новизна одержаних результат:

вперше обгрунтовано класифисащю методов иаачання композишУ за омшуючими ознаками; класифковано композицшш умшня за склацшстю иконання спешачьних дш;

подачьиюго розвитку дктати дефшилУ понять "композицк", "композиции!! мшня", а також критери ошнки р\вня сформованосп композицшних умшь 1айбутшх учител1В образотворчого мистецтва.

Теоретичне значения дослщження полягае в обгрунтуванш системи омпозицШних вправ; модел! упраштшня процесом формування композицшних линь студентш; модел1 управлшня системою контролю за резупьтатившетю ;азвачого процесу.

Практичне значения проведеного дослщження полягае в розробш навчально-(етодичного поабника "Композицшш вправи як зааб управлшня розвитком ворчих зд1бностей студенпв художньо-фаф1Чного факультету" 1 навчально-1етодичних рекомендашй "Картон як складова частина композицияю можуть буги ¡екомендоваш для викорисгання у п'!дготовц'1 з композицй'вчителш образотворчого шетецтва у вищих педагопчних навчатьпих закладах \ в спешатьних художшх акладах оевгаг р1зного р1вня акредиташУ.

Розроблену систему композицшних вправ, модель упрашпння композицшною ¡¡ялыпетю студенев, модель управлшня системою контролю впроваджено у [авчально-виховний процес художньо-фаф1чного факультету Кривор1зького [ержавного педагопчного ушверситету (довщка № 05-12 в1ц 28.02.2000 р.); кафедри бразотворчого мистецтва Дншропетровського державного университету (довщка 88-325-1944 вщ 17.02.2000 р.); художньо-фаф1чного факультету ГБвденноукраУн-

ського державного педагогичного университету ¡м. К.Д.Ушинського (довщка № 3' в"1д 15.05.2000 р.).

Особистий внесок полягае в розробщ та обгрунтуванш класифтаци метод навчання композици; системи композицШних вправ, використання яких у навчальн композицшшй тдготовш студентов дозволяе усшшно формувати спещальш худож вмшня; класифкацн композицшних умшь за складтстю виконання спешальних дг моделей управдшня процесом формування композицшних умшь студенев -системою контролю за результатами дього процесу.

BiporuHÏCTb отриманих результат дослщження i основних висновк забезпечусться вихщними методолопчними положениями; використання комплексу методов дослщження, адекватних об'екту, предмету, метг i завдання дослщження; поеднанням кшьюсного та яюсного анал1зу; шдтвердженням основни положень ппотези результатами педагопчного експерименту.

На захист виносяться:

1. Система композицшних вправ у тдготовц! вчителгв образотворчог мистецтва, спрямована натриетапне формування композицшних умшь.

2. Класифжащя метод!в навчання композици' за домйгуючими ознаками.

3. Класиф1кац!Я композицшних умшь за складшстю виконання спешальних дп

4. Модель управлшня композицшною д1яльшстю студентш i модель управлшн системою контролю за ргвнем сформованосп композицшних умшь.

Апробащя результатов дослщження. Основш положения i результат дослщження повщомлялись на: Всеукршнськш науково-практичшй конференц "Проблеми i досвщ художньо1'осв1Ти i виховання" (м. Одеса, 1995 р.); Всеукрашсью; науково-практичнш конференци "Формування нащональноГ самосвщомосп ; школяр!в загальноосвггшх шкш i студент вищих навчальних заклад1в" (м. Криви; Pir, 1995 р.); Всеукрашсьюя конференци "Методичш проблеми учшвських студентських олштаз та особливосп роботи з обдарованою молодою" (м. Khïe 1998р.); науково-практичнш конференци'"Сучасна трудова i професшна пщготовк; шкшьно'1 молод?' (м. Кривий Pir, 1998 р.); науково-практичнш конференци "Нов технологи навчання, ор1ентоваш на збшьшення самост1Йно\" роботи студеттв' (м.Кривий Pir, 1999 р.); М)жнародтй науково-практичнш конференц!'/ "Психолого педагогтчш i естетичш аспекта професшно-художньо!' ocbïth на меж1 XXI стор1ччя' (м, Черкаси, 1999 р.); щор1чних науково-практичних конференщях Кривор^зькоп державного педагопчного ушверситету.

Публ!кацн. Ochobhî теоретичш положения та висновки дисертацшногс дослщження знайшли вщображення в 10 однооабних працях, ¡з них 4 статп ) провщних наукових фахових виданнях, 1 методичний поабник 1 методичн рекомендацн, 4 статп у зб1рниках Marepianis конференцш.

Структура дисертацн. Дисертацгя складасться Ь вступу; двох роздшгв; bhchobkïi до роздшв; загальних висновмв (обсяг основного тексту - 188 сгоршок); списку використаних джерел (209 найменувань, з них 7 шоземними мовами); 15 додатгав не 25 сторшках, з них 12 таблиць на 20 сторшках, 19 рисунюв на 5 cropiHKax; в загальном> тексп 21 таблиця на 24 сторшках, 3 0 рисунюв на 12 стариках.

ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТАЦН.

У BCTyni обгрунтовано актуальшсть теми дослщження та його мету, визначено б'ект i предмет дослщження, сформульовэно иаукову ппотезу. завдання, виев1тлено аукову новизну, теоретичне i практично значения дослщження, а також положения, да Bnneceni на закист.

У нершому роздан - "¡COMI ЮЗИ1ЦЙНТ УМ1ННЯ В ПЕДАГОГ1ЧН1Й TEOPIÍ ПРАКТИЩ" - розглянуто поняття "композищя" в художнш педагогтчнш теори i раита, динам1ку розвитку його дефшщш, доел'джено становления та розвиток eopií композици в ¡сторичному acneiai, визначено основш методи навчання омпозищ'У, яю класифжоваш за дом1нуючими ознаками.

Вивчення доевщу видатних художниюв-педагопв дозволило дослщити в :торичному аспект! сутшсть проблем "Композици" як науковоУ nuyji знань, формулювати ochobhí положения, яю пов'язаш з вдосконаленням методики икладання "Композици" як навчального предмета.

Протягом тривалого ¡сторичного часу мали Micue p¡3HÍ тдходи до визначення юнятгя '"композиция", що зумовило появи численних дефМшй, яга призводять до Tí ермшолопчноТ нестшкосп.

Теоретичний аспект дослщження дозволив здшенити пор'шняльний анал13 11зних дефшщш поняття "композиция": розумна основа живопису, завдяки якШ астини складаються в мистецький TBip (Л.Б.Альбер'п); мистецтво розмщувати ¡скора тивним чином p¡3h¡ елементи воображения своТх почутпв у твор! (A.Maiicc); 1егод роботн художника, в якому вщбивэеться його св1тосприймання В.С.Савшський); створення шльного "впуального" образу (В.А.Фаворський); конструкшя", на ochobí якш частини розмщуються на площиш (К.Ф.Юон): аконом1рно впорядкований оргашзм, bc¡ частини якого знаходяться у взаемозв'язку а взаемозалежносп (СЛ.Кшрик); головна форма твору, шле, яке знаходиться в .ihoctí :з 3míctom твору (М.М.Волков).

Деякими дослщниками з проблем композици встановлено, що и найголовшшим [ринципом е "щлюшеть" (М.В.Алпатов, М.М.Волков, €.А.К1брик, M.M.Tapa6yK¡H).

Здшснений пор!вняльний аналп визпачень поняття "композищя" дозволив форму лювати уточне/гу дефЫшю цього понятгя. 3 нашоУ точки зору, композищя -'с' зобраэкувальний лад >удожнього твору i оргшазуюча основа, яка з'еднуе i приводить eci елементи твору до злистовноХ зображувальноХ eduoemi ide'i (в юразнш форм!), що в!дображае евтогляд (,евторозуммня) художника.

Становления композит!, як самостшноУ Teopii, здШсшовалося у тюному ;заемозв'язку з сошалыю-економ1чними умовами в pbui ¡сторичш перюди.

Встановлено. що и епоху античное™ i середшх bíkíb у Teopii композици виникли юнятгя "ритмика", "снмстр1я", монументальна та декоративна основи в композишТ. $иявлено також низку законом1рностей, hkí розкривають правила i прийомн передач1 BÍnia в зображепш, евпдоповлрянного середовища, побудови сюжету.

Нами було здшенене наукове обгрунтування законом'фностей Щлюносгп, :онтрасту, свшктш, новизни, пропорщйносп (епоха Вщродження). Подальший юзвиток Teopii i практики композицГУ безпосередньо пов'язуеться ¡з значениям основних" лшш ("вертикаль", "горизонталь", "лшгя краси", "композицшна

дтгокаль"); розгашуванням фЕгур ("вшком", "центральна фигура") I симетричш протистоянням груп; лимми горизонту, колоритом тощо.

У роздии стверджуегься, що вщкриття об'ективних закошв композици окремоТ галуз! художшх знань здшснювалося одночасно з розвитком образотворчо мистецтва.

Доведено, що композищя стае самостшним предметом навчання тшьки в друт половин! XIX столптя (до визначеного часу композищя була доповненням , дисцишпн "Малюнок" 1 "Живопяс"). Композицшне розв'язання художшх завда стае основою художныл оевгги. Поряд з цим почала визнаватися залежшс побудови композици твору вщ евггогляду художника.

Таке положения визначило оновлене розумшня змлсту композици 1 примуса представншав художньоТ оевгеи розробляти науков! основи композици ; специф1чноУ галуз1 художньоТ теори та практики. Основними ознаками компонентами композици стали: контраст, симетр!я ! асиметр'щ, динамка I стати» ритм, колорит, "центр уваги", точка зору, горизонт, плани композиц фрагментаршеть, паралельшеть напрямгав, стиль зображення. Стало очевидним, и фах^вщ почали придшяти велике значения методищ роботи над композищею.

У розд1л1 розкрито залежшеть розвитку композищйноТ майстернос майбутнього спешалюта вщ використання в процеа навчання комплексу метод формування композищйних умшь. Проведено дослщження метод1В навчаш композици в ¡сторичному розвитку: вщ метод!в площинного ршення зображенн пропорцшного членування ф'иур, ортогонально'1 проекц'й' (стародавн!й Сгипет реал1стичного зображення на основ! методу "малювання з натури" (розвитс просторового мислення, образного уяштення, оргашзащя зображувально'1 площини мистецтво класично'1 Грецй"); застосування в жонопис! метод1В "зворотньо перспективи, "декшькох точок зору" (середньов!ччя, давньоруське мистецтво) п метод!в створення тривим!рного простору з використанням перспективних систе (лшшна перспектива); домагання р!вноваги в зображувапьшй площин!; метод узагальнення; симетрн, ритму та шших (епоха Вщродження).

Епоха Вщродження стала перюдом створення системи методов навчанн композици. Головним було розумшня просторового середовища як найважливилог чинника композици. Теоретичний аспект дослщження дозволив виявити значенн св'1тла I кольору в принципово новШ якосп — як засобу емоц!йного впливу.

Прогресивш перетворення в методиках образотворчого мистецтва (кошюваню малювання з натури, вщтворення реал!стичного характеру картини) значно вплинул на розвиток методики навчання композици. Були поширеш методи практични вправ (педагопчна система метод!в П.П.Чистякова), методи розв'язанн зображувалыюГ сюжетноГ задач!, методи переробки спостережень 1 вражень та ¡ни (Петербурзька Академия мистецтва).

3 розвитком теорп композици посилилась увага до композицшноУ техшкк Система методав формування композиц!йних умшь збагатипася методом евщомоп "порушення" встаиовлених "норм" (принцип "дисонансу"); методо? "трансформащТ"; "пс ихоанал !тичи им" методом; методом диференцшного пщходу д< композици та ¡н.

Вивчення ¡сгори виникнення! розвитку навчання композици дозволило виявип та обгрунтувати систему метод!в формування композищйних умшь студентт

1асиф1кувати Ух на засадах домшуючих ознак: I група метод1в (домшуюча ознака-юсторове мислення,; II фупа метод1в (домшуюча ознака - композицшне бачення); I фупа метод1в (дом1нугоча ознака - художне сприйняття); IV група методт омшуюча ознака - образне миелення).

Вия&теш та класифшоваш методи формування композишйних умшь студента )зволили науково обфунтувати 1 розробити систему композицшних впраз, ректившсть якоУ експериментапьно перев!рялась у назчаннл студентов художшй >мпозицп.

У другому розд1Л1 -"КОМГЮЗИЦ1Й1И ВГ1РАВИ ЯК ЗАС1Б УПРЛВЛ1ННЯ РОЦЕСОМ ФОРМУВАННЯ СПЕЩЛЛЬНИХ ХУДОЖН1Х УМ1НЬ" -эоанагнзовано навчальш плани 1 профами з композит*!' та сучасний стан асладашш композиш'У. Виявлено причини исдостатньоТ композишйноТ подготовки уденпв 1 педагопчш у мови успешного формування у них композишйних умшь.

На основ1 узагальнення результат!в анашзу навчальних плашв 1 профами з СомпозищГ' було доведено, що вщношення назчатьних годин курсу "Композиц1я" 1 iншиx курс ¡в спещальних дисшшлш становить вгчповщно 1,3 години 1 34 години а навчатьний тиждень (3,7% в1д загального обсягу). Це дозволило стверджувати, що льюсть навчальних годин, передбачених на вивчення курсу "Композишя" вкрай гдостатня 1 потребуй в умовах сьогодення пошуку ¡нших шлжав вдосконалення етодики викладання композит!*, оскьчьки фах1вцями визнано, що композиция /дожнього твору £ одним ¡з суттсвих чиншшв для його ошнки.

Вивчення теоретичного аспекту проблеми, а також особистий досви нсладання курсу "Композишя" в педагопчному ушверситет!, дозволили нам гютетично припустити, шо розробка \ використання спешальноУ сисгеми вправ з эмпозищ!' (на засадах застосування комплексу метод1в формування композицшних шнь) дасть змогу бьзьш усшшио вирпнувати завдання навчального курсу з эмпозишУ 1 шдвишнти загальннй професшник ртень майбутнього вчителя Зразо гворчого мистецтва.

Встановлено, що сутшсть 1 спеиифжа формування композишйних умшь олягас у включенш студентов в композицшну прачтичну д1яльшсть (виконання ракгичних вправ, системоформугочнм чикником яких € конкретш спешэльн! удожш умшня). Дксшматнчне положения, шо розкривас залежн1сть усгпшного ормувэння композицшних умшь а« иыеспрямованого залучення студенпв до удожньоУ Д1Яльност1, викликало об'ективну необхщшсть розглянути композишйш гання та умшня на трьох р'шнях Ух реаппашУ: розвиток художнього сприйняття гочуючоУ дшсносп I мистецького твору; формування композишйних умшь шявлення ргзних засоб1в I прийом1в навчання композит!') у вправах з "анатоп'Г шференшйовано): формування комшзицШних умшь у нестандартних эмпозишйних ситуациях згтдно з ¡снуючою системою "сприйняття - аната -терпреташя'" (штефовано). Ц1 р1вш стали головнями чинниками розробленоУ истеми композишйних вправ, цшеспрямоване застосування яких устшно формуе омпозицШш вмшня студенев.

Композишйш вмшня, завдяки своУм властивостям широкого "перенесення" ¡¡ункцюнують при вивченш малюнку, живопису, скульптури, декоративно-рикладного мистецтва), були визначеш як таю, що маютьЧнтефативний характер. 1а основ! врахування результат!в проведеного теоретичного дослщження було

уточнено дефиишю понятгя "композицшна дшльшсть". Вважаемо, що композищйн ,шяльшсть - це система роботи художника, який "будуе" зображення в чаш1 простор з урахуванням обраноТ ним конструктивно'1 да (створення безперервно'У едносп ' зм1стом твору).

Розгляд сутносп композицшно! д1ЯЛЬНост! дозволив сформулювати авторськ визначення понятгя "композицшш вмшня". На наш погляд, композищйн/ вмшня - ц ттелектуапьш художт ди, ят в1дбивають зд1бноат художника використоеуват, Iнтегративн< композицшш знания при стваренш твору мистецтва.

Нами було ви'-.начено також сутшсть понятгя "композицшш вправи" Вважаемо: композицшш вправи - це метод навчання композици, який розкрива< дидактично спрямовану систему дш (залежно в1д .чети композицшноИ д1яльност¡) завдяки яким форл(уються певш композицшш ум'шня.

У роздь'н розкрито розроблену нами комплексну систему композицшних вправ яка викладена в навчально-методичному поабнику "Композищйн! вправи як засК управлшня розвитком творчих зд)бностей студентш художньо-граф1чногс факультету". Система вправ спрямована на триетапне формування композицшнга умшь студента у процеа Тх навчання композици.

Розглянуп також зм1Стовш характеристики композицшних вправ, що складаюп цшсну систему 1 кожну з \Т пщсистем, обгрунтоват педагопчш умови формування композицшних умшь студента при виконанш запропонованих вправ-завдань. Система композицшних вправ складасться з двох взаемопов'язаних тдсистем, кожна з яких мостить у соб! мшсистеми. Останш мають локальну спрямовашсть. Кожна практична композицшна впраза складасться з трьох завдань-вправ з1 сво'Уми спещальними функшями: анаттичними (композицшний анализ); пошуково-ор!ентованими (пошуки "аналогу" 1 анотацш); конструктивними (творча ¡нтерпреташя). Кожна вправа мае свою дидактичну мету.

Доведено, що цшсна система практичних вправ з композици вир1шуе завдання синтезу та анашзу 1 е ефективним засобом управлшня навчально-композицшною д1яльшстто студентш (шдтвсрджено в експеримент!).

Визнано, що процеси розвитку художньоУ творчост1 студента та Ух композицшна д1яльшсть в цшому потребують певноУ системи управлшня процесом формування композицшних умшь.

Розроблеш модель управлшня процесом формування композишйних умшь студент та модель управлшня системою контролю за результатившстю даного процесу. Перша з них дозволяе оперативно управляти виконанням студентами системи композицшних вправ. Модель у будь-який час "шформуе" про джсний стан функцюнування вс1е'У системи (або и елемента) 1 дозволяе простежити р1вень тзнавальноТ акгивносп студенев.

Модель управлшня системою контролю за результатившстю процесу формування композишйних умшь дозволила навчити студента здШснювати самоконтроль за процесом досягнення поставлено')' мети. Доведено, що управлшсью функц!1: планування, оргашзацгя композицгйноГ Д!Яльносгп. Координацш дш педагога I студента, контроль "1 самоконтроль значною м'фою вплинули на яюсть сформованих композицшних знань та умшь студента.

Управлшня процесом формування композищйних умшь студенев зумовило эбхщшсть IX класифкащТ (проси, складш, комплексш', ¡нтегратизш), яю зглядались за критер1ем складности виконання спещальних дш.

Залропонозана нами система композищйних вправ була экспериментально рев1рена.

Для встановлення вих!дних даних р!вня теорегичних знань сгудент'т з мпозицп було розроблено чотири варианта питань, як! нередбачали перев1рху шь основних понять та категор!й з композици; володшня засобами, прийомамн ! аьилами композици'; контроль знань студента законом!рносгей зорового эиймання оточуючоУ дшсносгп! творив мистецтва.

Особливу увагу було придшено визначеншо критер!Гв оц!шси р\ви\е ормованих композищйних ум1нь, зокрема: здшсшовгзти композицшний аналв; тожньо сприймати та образно уявляти оточуючу д!йсн!сть ! мистецький тв!р; користовувати формальн! засоби композици. Було визначено ! охарактеризовано \ р!вн! сформованост! композищйних умшь студентов: високий, середнш. низький. я IX оц!нки використовувались назван! вище критери сформованост'1 ^позицшних ум!нь та розроблен! ознаки прояву цих р'шн'щ вшповщно до шачених критернв.

Р1вень сформованост! умшь здшснювати композиц!йний анал!з визначався за эведеним студентами анализом творш художниюв: "Портрет Т.ГШевченка" Кричевського, ¡кона "Тр;йця" А.Рубльоза, "Натюрморт" А.Мельникова, пейзаж )ряна Н1ч" Ван Гога.

Умшня сприймати та образно уявляти оточуючу дшсшсть I мистецький тв!р нювалось за допомогою тестш (схеми-завдання), визначався твсрчий потенциал кного студента, його вм!ння образно уявляти ! фантазувати. С\тшсть завдання тягала в робот1 студента з тестами-картками, на яких роз.м1щ> вались формальн! :менти зображення (лшп, плями тощо). Студенту необхътно було завершит кггрукщю (малюнок).

Не менш значущим був критерий, за яким ощнювалося вм!нкя студента )истуватися формальними композиц!йними засобами. Р!вень сформованост! цього ння перев!рявся за допомогою завдань з композици, передбзчених ¡сн>ючою >грамою, зокрема, з теми "Мистецтво портрету".

Результата виконання есюз1в ощнювались методом ьалыасного (р£зн1 вар!анти шозишйних пошуюв) та яюсного ашшзу фупою викладачш, що допомогло (кнути суб'ектавност! при перев!рш роб!т.

Результата констатуючого експерименту за визначеними критер!я.\;и оц!нки шв сформованост! композишйних ум!нь дали право стверджувати недостагт;!!? гнь композицшноУ п!дготовки майбугшх учите.™ образотворчого мистецтва. ал13 виявлеких у ход1 констатуючого експерименту причин недолшв дозволив робити програму формуючого експерименту.

Були обгрунтоваш педагопчш умови усп!шного формування композищйних нь, до яких ми вщнесли: евщомий пщхщ студенттв до виконання вправ з шозицн! чггке визначення дидакгичних завдань; ступ!нь р!зноман!тност! вправ в тогтчнш посл!довност!; цшеспрямовану оргашзащю композишйноТ навчальноТ

Д1яльносп з використанням моделей управлшня процесом формуваш композишйних умшь студенев 1 управлшня системою контролю результатившстю названого процесу; наявшсть спещальних критерпв для ошш р1вня сформованост! композишйних ум!нь.

На заключному еташ формуючого експерименту були проведен! контроль зр!зи, результата яких ощнювались за вама визначеними критер1ями. Здобуп р1в сформованост! композицжних умшь у контрольних 1 експериментальних фуго гадтвердили ефектившсть впровадження системи композишйних вправ. Формуюч? експеримент здшснювався з використанням моделей управлшня процесс формування композицшних умшь та системою контролю за цим процесом.

Р!вш сформованост! композищйних умшь студекпв ощнювались при виконан] ними сюжетно-тематичних есюз1в (вщповщно до типовоТ профами з композишТ: темою: "Композищя багатоф1гурноТ сюжетно-тематичноТ 1 ¡сторичноТ картини").

Додатково було проведене контрольне опитування з теорн композици. Помт залежшсть показника якосп теоретичних знань з композици В1Д впроваджеш розробленоТ технологи навчання композици. Результата опитування засвщчили, и: оволод!ннями теоретичними знаниями з основ композишТ в експериментальни фупах виявилось вищим (високий р!вень пщвищився на 12,6%, середшй - на 15°/ низький р1вень зменшився на 17,9%).

Результата формуючого експерименту дозволили стверджувати:

1. Значно пщвищився р1вень сформованост! вм!нь здшснювати композищйни анагиз. Вправи, побудован! на основ! композицшного аналпу твору, послщовно лопчно пщводять студент!в до розгляду \ вивчення прийом1в композицшноТ технш та формальних засоб1в композици (диференцшовано).

Було визначено, що показники р!вн1в за критер°1ем композицшного анал!зу експериментальних фупах змшилися: високий р!вень зрю на 17,4%; середнш - н 27,4%; низький знизився на 34,8%.

2. Виявлено, шо значних позитивних зм!н в експериментальних фупах досягл показники р1вня сформованост! умшь художньо сприймати 1 образно уявлят оточуючу дшсшсть 1 мистецький тв1р: високий р1вень зр!с на 26%; середн!й - н 21,8%; низький зменшився на 47,8%. Специфша 1 сутшсть композицшних впра (вшповцщо системи "сприйняття-аналЬ-1нтерпретац1я") сприяли пщвищенш шзнавальноУ активноеп1 розвитку образноТуяви студент! в.

3. Оцшка композишйних ум!нь студент!в щодо використання ними формальни засоб!в композици у навчально-композицШнш дЬшьносп студекпв експериментальних фупах виявилися значно вишою. Р!вш сформованост! умш використовувати формалыи засоби композици змшилися: високий зр!с на 34°/ середнш - на 17,4%; низький знизився на 47,8%.

Позитивш результата досягнуто завдяки тому, що в систем! композицшни вправ домгнувала формальна сторона композищУ, завдання були спрямоваш н виявлення виразних особливостей формальних засоб!в! прийом^в композици.

Наведен! фаф!ки (рис.1) свщчать про тенденщю зростання р!вш сформованост! композицшних ум!нь студент!в за вама визначеними критер!ями.

За першим критерием За другим критерием За TpetiM критерием

Умовн! позначення: -—м-«™«, до снсперименту шеля ечеперименту

Рис. 1 Тенденция зростання р!внт сформованост! композицшних умшь студентов.

Здшснене досл1Лжеши шдтвердило висунуту ппотезу i дозволило зробитн исновки:

1. ДОСЛЦШВШИ СуТШСТЬ ПОНЯТТЯ "КОМПОЗИЦ1Я" i динамику його розвшку в удожшй педагопчнш теори та практищ, ми дшшли висновку, що композишя як аука i як навчальний предмет завжди знаходилася в прямш зхтежносп В1Д розвитку зггового та вггчизняного мистецтва i художньо-педагопчних шкш.

3 урахуванням пор'шняльного аналву поняття "композищя" (в ¡сторичному :neicri) було уточнено 3MicT його дефшщп.

"Композишя", як навчазьний предмет, стае самостшним навчальним курсом льки у друпй половиш XIX cmiirra (до вказаного часу композишя була оповненням до дисциплш "Матюнок" i "Живопис"). Гйд час вивчення "Компо шшГ' соблива увага придьтяеться образному сг.рийманню "натури", рлдчутгю знутршшього життя" каргини, розвитку "пластичного мислення", емоцшному дгуку. З'яатясться поняття "композицшне бачення" мистецького твору.

2. Остановлено, що в пронес! вщкритгя об'ективних законом¡рностей ампозицн (Ш-шсносп, контрасту, ритму, CBir.ioTini, новизни, пропори! йност! га in.) ¡дбувачося н станс атення як окремо'/ гатуз1 знань. Водночас з розвитком эразотворчого мистецтва почала формуватися теория композици. Композишйш гання, умшня i навички, яю розвивачися i удосконашовалися в ход! еволюцп 5разотворчого мистецгва, стати основою для виникнення i розвитку новоТ raiysi удожшх знань - "Теор1я композици".

3. Вивчення icTopi'i становления системи методов навчання композици эзволило класифжувати спещальш методи формування композишйних умшь за зм1нуточимн ознаками: I група метапв формування композишйних умшь loMifry-юча ознака - просторове мисленкя); II група метод!в формування эмпозишйних ум!нь (дом]нуюча ознака - композицшне бачення); III група метод!в ормування композицшних умшь (дом!нуюча ознака - художне сприйняття/, I фупа методов формування композицшних ум!нъ (домшуюча ознака - образне ислення).

4. Анатз чинних навчальних план!в i програми з "Композит/" доззоляе гверджувати, що вщношення кшькосп навчальних годин, вщведених на вивчення

курсу "Композищя" й на ¡нцп художш дисциплнш складае, вщповщно, 1,3 34 години за навчальний тиждень (3,7% вщ загального обсягу годин), що, на на1 думку, негативно впливае на пщготовку майбутнього вчителя образотворчо мистецтва. Усунення цього недол'1ку дозволить бшьш успилно розв'язувати завдан не тшьки курсу "Композищя", але й ВС!Х шших художшх курсив. Доведе необхщшсть пошуку нових шлях1в вдосконалення методики навчання композит зокрема, розробки системи комнозицшних вправ для устшного формуван композицшних ум'шь майбутшх учите.шв образотворчого мистецтва.

5. Науково обфунтоваш кригерн оцшки р1вня сформованост! композиции] ум'шь, зокрема, вишня: здшснювати композищйний анал!з; художньо сприйматс образно уявляти оточуючу дшсшсть \ мистецький тв1р; використовувати формаль засоби композищТ.

Вщповщно до завдань доопдження була розроблена спещальна систер композищйних вправ (на засадах використання комплексу метод ¡в формуваш композицшних умшь), експеримектальна перев1ркаяко!'на педагопчну ефектившс п'щтвераила дощльшсть и використання (доведено пщвищення р'шня композищйн подготовки майбутшх учител1в образотворчого мистецтва).

Розроблена система композищйних вправ ( розкрито у навчальному поабнш "Композицшш вправи як застб управлшня розвитком творчих зд1бностей студент художньо-фафшного факультету") спрямована на триетапне формувант композищйних умшь: етап вщноатення базових композицшних знань та вм'шь; етс диференцшовааого формування композицшних умшь; етап ¡нтегрованог формування композицшних ум1нь (синтез формальноТ 1 зм!стовноТ сторш композии в творчш ¡нтгрпретацн).

Обгрунтовано авторське визначення поняття "композицшш вмшня" "композицшш вправи".

6. Розроблеш модел! управлшня процесом формування композицшних ум ¡к студентов та системою контролю за резул ьтати в ш стго цього процес експериментально перев1реш. Результата педагогичного експерименту пщтвердил доцьпыпсть використання розроблених нами моделей.

Управления процесом формування композицшних умшь зумовило необхщшст |'х класпфжаци (просп, складш, комплексна штефативш). Вони розглядалися з критер1ем складности використання спещальних д!й.

7. Навчально-методичний поабник "Композицшш вправи як зааб упраапнн розвитком творчих здабностей студеттв художньо-фафшного факультету" врахову сучасн! вимоги щодо пщвишення профеайного р1вня майбутнього вчителя запропонована методика формування композищйних умшь сприяе розвитку творчк зд1бностей студент. Поабник побудований на принципах посильносп 1 повноп розкритгя основних положень теорй' композици, закономерностей зображувальноп поля, побудовя руху в композицшному просторЬ У методичному пособник викладено не тшьки систему композищйних вправ, але й методичш рекомендащ щодо IX виконання.

Проведене дослщження дало змогу сформулювати ряд пропозишй щодо ¡користання здобутих результапв. Вважаемо за доцшьне рекомендувати >аховувати здобуп результата дослгакення при розробш бшьш доскокалоУ шчачьноУ програми "Композищя" для шдготовки майбутшх учителш >разотворчого мистецтва.

Методика використаиня системи композицшних аправ може буш жомекдована для використания на художньо-граф1чних факультетах нищих гдагопчних навчальних заклад!я та в гаститутах шслядипломноУ осб!ти вчителш Зразотворчого мистецтва.

Проведене доел! оження не вичерпуе Bcieí повноти проблеми композицшноУ дготовки майбутшх учител1В образотворчого мистецтва. Потребують лодалъшог о хмйдження проблеми едносп пронесу формування 1:омпознцшних умшь i тальних зображувальних умшь з використанням моделей управлпшя; розвитку >мпозицшного мислення студенттв у процес1 композицшноУ тзнавальноУ яльносп; формування цшеного образного уявлення.

Ochobhí положения дисертацн вЬюбражеш в публ|'кацшх з проблеми 1сл(дження:

1. Щербина В.Г. Композицшш вправи для майбутнього вчителя образотворчого истецтва // Мистсцтво та освгга. - 1997. - Х« 4. - С. 48-55.

2. Щербина В.Г. Навчально-композкшйний анашз як 3aci6 розвитку творчих абностей учшв художньоУ школи i i Рщна шкела. - 1998. - № 9. - С. 61-Ó3.

3. Щербина В.Г. Оргашзацшна модель в управлшш процессм формування эмпозицшних умшь // Рщна школа. - 1999. 7-8,- С. 50—53.

4. Щербина В.Г. Закономфноеп зображувальноУ площини та руху а змпозицшнш д1.чльност) студенп'в художньо-граф!чного факультету // Рщна школа. 1999. - jV» 9. - С. 61-64.

5. Щербина В.Г. Композицшш вправи як засю управлщня розвитком творчих цбностей студентов художньо-граф5чного факультету: Навчально-методичний хлбник. - Кривий Pir: КДП1, 1998. - 90 с.

6. Щербина В.Г. Картон як складова части на комиозишУ: Методичш гкомендацй' з композит'!' для студентов художньо-граф1чного факультету гдагопчних шетитупв. - К.: Преса УкраТни, 1995. - 83 с.

7. Щербина В.Г. Визначення рол i картону в композшшкш структур! ивописного твору. - Кривий Pir: КриворЬьклй державний пед. in-гут, 1994. -33 с. (ДЕГ1 в ДН'ГБ УкраУни).

8. Щербина В.Г. Розвиток композищйного мислення в систем! подготовки /дожшшв-педагопв // Матер>али ВсеукраУнськоУ науково-практичноУ конференщУ Формування нащонапьноУ самосвщомосп студент вшцих навчальних закладт та Ш1в загальнооевггшх шил". — Кшв- Кривий Pin Козаки, 1995. — С. 65-71.

9. Щербина В.Г. Використання украУнського декоративно-ужиткового истецтва в позакласглй po6ari з npani // Матерти науково-практичноТ конференшУ

"Сучасна трудова та професшна пщготовка шкшьноТ молодГ'. - Кривий Р1г: УкраУни, 1998.-С. 124-127.

10. Щербина В.Г. Картон как составная часть композиции // ВсеукраУна конференция "Проблеми 1 досвщ художньоУ освки та виховання". - Одеса: 0/1 ¡м. К.Д.Ушинського, 1995.-4.1.-С. 34-36.

11. Щербина В.Г. Виявлення обдарованих учшв на уроках образотворчс мистецтва в умовах загальноосвтаьоУ школи // Матертли ВсеукраУнсь; конференшТ "Методичш проблеми учшвських I студентсышх ол1Мшад особливосп робота з обдарованою молоддю". - К.: УЗМН, 1998. - С. 153-157.

Щербина В. Г. Система композишйних вправ у зм!сп пщготовки майбуп учител!в образотворчого мистецтва. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата педагопчних наук спешальшстю 13.00.04 - теория 1 методика професшноУ осв1Ти, - 1нституг педагогш психолопТ профеешноУ освгги АПН УкраУни, КиУв, 2000.

Дисертац1Я присвячена питаниям шдвищення професшного р1вня майбуп учител1в образотворчого мистецтва, зокрема, формуванню композишйних умшь, основних I визначапьних дш в художнш практищ. Виявлена дом1нуюча ро навчального предмета "Композищя" серед дисциплш художнього циклу у пщготое майбутнього спешашста. Обгрунтовано класифжацпо методов навчання компози) за домшуючими ознаками \ класифковано композищйн! умшня за складшст виконання спешальних дш. Подальшого розвктку дкггали дефппш! поня "композищя", "компоэицшш вмшня". Розроблеш: система композицшних вправ, я спрямована на формування композишйних умшь студент; модел! управлш) процесом формування композишйних умшь студент!в 1 системою контролю результатившстю цього процесу. Визначеш критер11 оцшки та педагопчш умо! формування композишйних умшь.

Ключов! слова: композищя, композищйна Д1яльшсть, композицшш умшн композицшш вправи, модель управлшня, композищйний анага.

Щербина В. Г. Система композиционных упражнений в содержа;« подготовки будущих учителей изобразительного искусства. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук г специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украиш Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам повышения профессионального урови будущих учителей изобразительного искусства, в частности, формирована композиционных умений как основных и определяющих специальных действий художественной практике. Обоснована доминирующая роль учебного предмет «Композиция» среди дисциплин художественного цикла при подготовк специалиста.

Осуществлен анализ определений понятия "композиция".

Существование многочисленных определений понятия ''композиция" (как едствие - её терминологическая нестойкость) обусловили необходимость »рмулирования его уточненной дефиниции.

Выявленные и классифицированные (на основе доминирующих признаков) тоды формирования композиционных умений дали возможность обосновать и зработать систему композиционных упражнений, использование которой при учения студентов художественной композиции в ходе дальнейшего спериментального исследования показало её педагогическую эффективность.

Было установлено, что сущность и специфика формирования композиционных !ений, как одних из определяющих критериев результативности подготовки дущих учителей изобразительного искусства и развития их педагогических особностей, состоит во включении студентов в композиционную практическую ятельность. Речь идет о выполнении практических упражнений, стемообразующим фактором которых я&тяются специальные, художественные ения.

Композиционные знания и умения рассмотрены на трех уровнях их реализации: звитие художественного восприятия ' окружающей действительности и оизведения изобразительного искусства; формирование композиционных умений лявление различных средств и приемов композиции) в упражнениях по налогии» (дифференцированно); формирование композиционных умений в стандартных композиционных ситуациях в соответствии с существующей -•темой «восприятие - анализ - интерпретация)/.

Рассмотрение сущности композиционной деятельности позволило дать эчненные дефиниции понятий «композиционные умения» и «композиционные ражнения».

Рассмотрены содержательные характеристики системы композиционных ражнений. ее подсистемы и педагогические условия успешного формирования «позиционных умений студентов при выполнении упражнений и заданий.

Система композиционных упражнений состоит из двух взаимосвязанных цсистем, каждая из которых содержит в себе минисистемы. Каждое практическое ^позиционное упражнение состоит из трех заданий-упражнений со своими гциальными функциями: аналитическими (композиционный анализ); поисково-тентировочными (поиски «аналога» и аннотация); конструктивными (творческая герпретация).

Результативность художественного творчества в композиционной деятельности тосредственно зависит ог системы управления ею. Разработаны модель эавления процессом формирования композиционных умений студентов и модель заиления системой контроля за результативностью данного процесса, что шоляло оперативно управлять выполнением студентами системы ¿позиционных упражнений. В любое время модель «информирует» о ¡ствительном состоянии всей системы и ее элементов и позволяет оценить >вень познавательной активности студентов.

Модель управления системой контроля за уровнем сформированное композиционных умений «учит» студентов осуществлять самоконтроль процессом достижения поставленной цели. Доказано, что управленческие функц (планирование, организация деятельности, координация действий педагога студента, контроль и самоконтроль) в значительной мере влияют на качест композиционных знаний и умений студентов.

Управление процессом формирования композиционных умений обуслови необходимость классифицировать их на простые, сложные, комплексные интегратизпые (рассматривались по принципу сложности выполнения специальж действий).

Определены критерии оценки уровня сформированное™ композиционш умений и их педагогические условия.

Ключевые слова: композиция, композиционная деятельное: композиционные умения, композиционные упражнения, модель управлеш композиционный анализ.

Shcherbina V. С. The system of compositional exercises in the content of future fi arts teacher's training. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 13.00.04 - theory and methods of teachii on professional education. - Psychology and pedagogical professional education institv Pedagogical Sciences Academy of Ukraine, Kiev, 2000.

The problems of future fine arts teacher's professional training improvement a investigated. The formation of compositional skills as principle and essential steps in i practice has also been determined. The leading position of "Composition" as educatior subject among fine arts sciences in future specialists training has been confirmed. T1 special system of compositional exercises which can be successfully used in the process students' compositional skills formation; the organization models of students' cogniti' compositional activity management and the model for the management of the contr system refered to the effectiveness of this process were worked out. The criteria for tl evaluation of gained compositional skills grade and their pedagogical conditions we determined.

Key words: composition, compositional skills, compositional exercise compositional model of management, compositional activity, organization model for tl management of control system and compositional analysis.

Поделиться с друзьями: