• Сидоров Олег Федорович
  • 1994
  • 25

Творчество Йова Кондзелевича и украинская живопись конца XVII - первой половины XVIII ст. автореферат диссертации для написания диплома, курсовой работы, тема для доклада и реферата

Творчество Йова Кондзелевича и украинская живопись конца XVII - первой половины XVIII ст. - темы дипломов, курсовиков, рефератов и докладов Ознакомиться с текстом работы
Специальность ВАК РФ: 17.00.04 — Изобразительное и декоративно-прикладное искусство и архитектура
  • Реферун рекомендует следующие темы дипломов:
  • Эстетические основы творчества Кристофера Смарта
  • Реферун советует написать курсовую работу на тему:
  • Музыкальное образование в петровскую эпоху как предмет изучения будущими учителями музыки
Поделиться с друзьями:

Полный текст автореферата диссертации Сидоров Олег Федорович, 1994, 17.00.04 — Изобразительное и декоративно-прикладное искусство и архитектура

ГБ ОД

h <¡'p?.

MiiHCTni'Cii«) осшти укглшп ЛЬШВСЬКЛ ЛКЛДРЛНЯ М1КТГЦП1

IIa п pu пах рукопису УДК 731.3

сидор олкг <м:д()1'011им

r»OI»4ICTI, ИОНА КОНД'Ш/ШКИЧА I УК1»АГНСЬКК МАЛЯРСТНО К1НЦЯ ХУН - ÎIII'IIIOÏ ПОЛОПИНИ ХУШ СТ.

17.00.04 — Обра:н>тнорче мпстецтпо

А В Т С) I> lï «I» П Р А Г днеергаци ни 'лдооуггя iiuyKvM4>ii) ступени кандидата мистсцгвотаьспш •

Л».BIB - т\

Дисертац1сю е рукопис.

Робота внконана у В|дд1л1 образотлорчого мистецтвн 1нс"штуту мистецтвозпапства, <)юльклористикн та епшлогН 1м. М.Т.Рильсъкого Нац1опально1 АкадсмН наук Укра'ши.

Науковий кср1п1шк: доктор мистецтвознавства 1 фЬпософн, професор Д.В.Степовик

Оф1ц1йн1 опонентн: доктор мистецтвознавства, профссор Л-С.Мйтяева

кандидат мнстецгвознаветпа, доцент ХЛ.Саноцька

Пров1дна органЬац1я: 1нстнтут народознавства

Национально! Академ» наук Укранш

Захист тпдбу деться "$.1" ..... 1994 р. год.

на зас1даши Спец1ал1зовано'1 ВченшУдади Д 04.12.01 у ЛыппськН'! Академи мистецтв, за адресою; 290011, Льв1в-11, пул. Куб1йовича 38.

3 дисертац1сю можна озшШолштнсь у йблют^ Лкадеми. Автореферат розюлаио 1994 року.

Вченнй секретар ^

Спсц1ал1:зовано1 В.чсно! ради__л 9 ч

кандидат мистецтвознавства ¿-0/7г1ч I. Голод

Актуалыпсгь i обгрунтутишя темп. Украшськи sia«>i|Xn«, ХУ11-ХУШ ст. дапно прниертас до себе упасу дослуушкт. Гол он -на причина цього - (юго uhcoki мнстецько-естетичш нартоеп, нац101галы1о-с11о<;р)динЛ характер, чумоплений поедшшням класичии ■ уже ii на той нас траднцШ регсоппльного жопопнсу -ч гмпульсами чагалыюсиропейського мпстецько-отнлктпчного процесу, тобто - Ti нажлни! якгсш пиши, що шдбуналпся у пьому при переход! шд середнъошччя до itonoro часу. Одним it вндапшх MaiUrpin, у чиШ пюрчмп l(i чмпш особлнно ¡¡¡дчупи, буи маляр Kill. ХУ11 - пон.'ХУШ ст. Пои Кондзелепич. У дисер-тацн ДОСЛ1Джуюм.ся житевий i тиорчш'к шлях митцн - ч контекст! тогочасмого украшського малярсгва. Лого майстрн, i серед них Коидчеленнч, тчюрчо пе.реосмислилн досягпенпя cnoi's попередм ими, стиорншпи н чю для Украши мнстецтио. Иечпажаючи на ¡сторнчно зумонленнА чк'ячок украшського мпетсцтпа того часу ч церкпою, мнтц| гшодили у нього мотиии ч реального оточення, чначною Miporo шддзеркалюючн прагмен-ня i духощп потреби спого часу. Усшдомлення цього мнетецгг.а in сучасно! точки чору можлнпе лише ч у'рахувапням рочмаппч 11111(11 i 1 Kiи, uj,o спрпялп noxni конкретного гиору, аналгчу yeix гранен його' структурп. IIa формунання мистецтна часу Коидчелеиич.ч нплниули иасл1дки национально-ннзиольтм пШнн 1648-1654 рр. шд керпишцтном Б.Хмелышцького, аккини мистецыа ичаомшш Украйш як i4 прапослашпш Сходом, чак i ч католнцьким Заходом, пошпрення н Украин осштн, ро пипок л г Герату рн., мучики, гетру.- ' •

Результатом цього були стилютнчш :шпш, 1цо дочполяюк. час 1пд сер. ХУК до сер. ХУШ ст. окреслиги як дуже иажлнпиИ пер'юд украшського малярстиа, шдчначепий бечеумшшшм ппли-.iOM барокко. Прокладанпя нокп.ч шляхт у мпегецтм ХУ1ГХУИ1 ст. - яшиде, чагалыю для Сх1дпоУ Сиропн Особлнно яскрано це вплилося у доробку Ilona Кондчелеимча, ¡шас/мдок чог» пнн-чення fioro тпорчоо п на тл1 тогочаспого мнстецького процесу а (ч-1 >б л 11 по а кту а л ы i и м.

Мстою i члпданпям доел ¡джеппи с:

- чалучуючн uciii,T,oMi дочепер даш, нкпаИпонинпе роком-струюиагм жппсиий i чнорчмА шля\ Копд К'ленича;

- просл1дкуиатп кореш üoro мбячкт h традпц'као малярстиа ргшнх perioiiin Украши: Bo.nuii, Галпчимп, Наддшпряпщнми;

- проаналпукати нперше пнедсчм апгором о паумчпи) ooir тори К.ондчелегчча, пнчпачитн час i\ сшоренпя li окреслиги мк це, яке поим чацмають у тпорчоеп маГк гра;

- чдй'кии I и перегляд усьо|ч> корпусу малярськнч ruoptu, у crin^pemii якнч Коидчеленнч прннмаи учаец. i пмчпачигн Mipy Гюго ¡мдтпдуалыюУ учасчч у i\ i и i koi i а и i i i;

- розкрнта стнльоиу ein»лмцпо floro тиорчосп у шгал.иому pywii процесш, хцо ¿ядоупалися у друпА пол. ХУ11 - nepiniii пол. ХУШ ст. и мистецтш Ц1Л01 Укра'ши;

- ннншпи те ноне, 1ЦО unie Кондзеленич у формупапня попах течШ украшенного мили peina, ii tí пая uni у lioio тнорах момент, >ikí набули розшггку -иодом.

склада«:, передуем, корпус малярськнх тнор'.и, що належать пошлев! Попа Кондзелепича i Korpi розглядашТься на тлi мнетецькпх пам'ятк kíh. ХУЛ - nepinoï пол. ХУШ ст. Водиочас, у пол i зору аитора л ос liíiuo nepeóyuac лпература предмету, мк також - apxiinii джерела, зшдкн почерпнуто ряд нешдомнх догепер факпп жн i iciioï i тпорчо'! Гнографн маляра.

Методика доел ¡д. : с н и я. Вказаш шнце зандання аитор uiipi-шупаи шляхом комплексного опрацтшшня паянного корпусу миггершл1н: доел ¡дин шпроке коло пам'яток маляретпа цьо1 о периоду у музеях Лыюпа, Луцька, Кнстш, Pi иного, Острога, Олеоьки, залучни ар.чшш дат ií ¡сторичш сшдчепия, простудноиаи шдпо-«¡дну л'иературу.

Briepine про Иона Копдзелеппча як про здогадпого рестаи-раюра /и не аитора/ Ьогородчанеького ikonoeraey, загоиорнп В.Д|дун1ИЦ1,кпл у i.SSi) р. Ц|оо згадкот liin покликан полем1чиу стагдо В.Лозип.ского. Думки Д1ду1шщькиго, у тому чиел! ii помплкоик noiJiopmi IV22 р. М.Голуоец!.. Гугаппою для назначения мк-цм Кондзелепича и ¡сгори укратською мпстецпш оули пуолп-.ацЫ Национального музею у Лынчп "(.'кпг Манянськпа i Ьогородчапеькш") ичопоетас" /1026/ :и статтямн М.Драгана. В.Пещаисъкого, I .(.'ьсц ц|цккоги. Тут nriepiiie зроблено enpoóy розгляпутн пояпу lioiородчапського ihoiioenuy на тля еуешльно-полпнчинх умой зламу ХУ11/ХУШ ci., специфика чкпх зиачиою Mipoio шдоплася па украшсъкому mi ic i с 1.1,1 ni того часу. Г>агато ям з положен i> цнч ainopin тдтрпмпи tJ.C i ч и не i.k 11 il. Л.Дуолянеькни у \'J3'J ]). додан до шдомоекз"! про Конд зеленнча ионии факт. Ocnóa i твир'петь Кондзелепича присершлн упагу М.Драгана ii у l'JlO-i pp. У 1950-х pp. згадус про матця М.Кожин. M.barir публжус оазонаппп па уже гадомпч Marepkt-лах парне про Кондзелепича. 3 1УоО-х pp. спадщппа манстра nocrii'ino припертне до ctve упагу анторт як пиданп загалпиого ii дошдкопого характеру, так i спсцшлынч лперагурп. Г.Логпнн, Ф.Умаицен, В.Спащщька, П.1илец!.кпн, Л.Мьтжта копегагуютп пплпп на Кондзелепича мк-цепих традиц1П у мистецттн, fioro озжшомлешечъ i i дося1-пепимми за\1дного маляретпа. поетпч-iiicTb i П1днесен1сть духошннч» cuiry iioro персонаж'!», ¡пдтядуа-Л13оиа!11е11> тпорчо! манери.

DaioMiui пиесок у иничення óiorpaij'ii Кондзеленнча зрооилн МЛ cMÔaponifч la Г>.В1>'1ннцькп|"1. Oeiaiinii) опуолжуиан hí,t,omocií

про цьппк ряд малознаипх íi нотчмдкршпх ruopin мптця. Узагалъненням матср1ал!п про тиорчкть майстра булн статп Д.Степоянка. 31ЛДКИ про маляра с у працях Г.Островського, А.Жаборюка, угорського досл)дп11ка Д.Руша. ГГомггие м!сце Ыд податься митцев! у працях П.Жолтовського.

< )дп;\к розгляд тпорчос'п митця у працях загального характеру, i mmh'b окрем1 етапт про ш.ого не зшмають з порядку денного мистецтвозпавчо1 пауки питания про м)сцс тпорчост! Кон-дзелевпча d украшсъкому малярстт d одни 1з иайскладшншх пер)од1в floro icTopii. В лператур! про Кондзелепича иазопралося немало похибок, що ппмагають вппраплення año уточнения. ТЗпЬоднчш висловлювапня у працях загалъпото характеру не розглядяють творчссп маляра комплексно, llamicuiii 10-20 лгг. тому, ц1 пращ »¡дшачаютъся ро:>01жшетю погляди» на стнльову прнналежшсть тяорш Коидзслешша.

Паукова новизна пращ полягас у тому, що автором днсер-тащГ »перше залучаються нсь1дом1 ранние тпори Кондзелепнча, а також apxiDHi свечения, що дсчюлиють заповнити декотр] про-галинн у життспому i тпорчому шляху маЛстра, уточннтн й до-пошшти чпслешп положения досл1дниюв, гцо дотепер пчеали про Кондзелевнча.

Оеюльки TBOp4Ícrb маляра пов'язшга передусчм э Вommmo, у дпеертацм вперше зроблена спроба внвчеиня чнеленшгх, iiapaai що нешдомпх иаущ пам'яток волинського малярства ХУН-ХУШ ст. Узагальнеиня цього матер1алу дозволяс говорит про те, що промдна теч)я волинського малярства розппвалася тод! п1д вплнвом GapoKKomix тенденцнг. Поширешсть цього стилю у мнете цтгн цшоТ У край ш тдтверджусться прикладами з pismix п peiioiiin, зокрема, рядом галицъких lkoii, як! уперше роэгля-даються у днеертаци.

Щодо виконапнх шд кер1вппцтвом ñ за участю Кондзс-левича iKonocTacio, то щонно еказаие наочпо 1люструеться иперше пропедетш у днеертацн загалышм анализом еполшцп apxi-тсктошчшн структурн н характеру ргзьби украшських íkoho-cTacÍB епох'н барокко.

Практично значения днеертацн. Проведено доел ¡дже.ння доз-воляе з доетатт.ою петнетга говорит про Кондзелевича як прошдного манетра украУнського барокко, чня мнетецька епад-щнна - одна 13 вершин национального мнетецтва. Проетежена еволющя ñoro тпорчост! В1ддзеркалгое эагалынпп законом1рност1 украшського мнетецтва ХУ11-ХУШ ст., ¡лтостршзаш, зокрема, станом майже невивченого волинського малярства того пер'юду. Анализ волннеькнх 1кои дае можлипк-ть запошшти одну з 6i-лих плям в украшському мнетецтвознавств), доповшгги картину формувапня нового' етапу укра'шського сакрального АгалЛрстьа

вказаного часу, уетдомнтн роль i значения Кондзелевича у цьому процеск

Апробащя Minepiiuiiii днсертацм мдбуоалася у допов!дях i пиетупах автора на науковнх конференциях п Олеському замку (25-27.IX. 19Н6), у Кисво^Печерському державному кторнко-куль-турному заповеднику (29-30.IX. 1986). у Москш (ВНД1Р, 1722.111.1987), Львот (Ьктитут сустлышх паук, 20-22.1У.1988: МЕХП All Украшн, 19-21.XII. 1990). на зааданиях В1дд1лу оПразотворчого мпсл'цтиа ШФЕ ш. М.Рпльського All Украшн. .

ДпсертацЫ складасться i> ВС'ГУПУ, змкт якого викладе-нпй нище, ТРЬОХ РОЗД1Л1В. ЗАКШЧШН1Я й АЛЬБОМА I ЛЮСТРА Ц1П.

У ППРШОМУ РОЗД1Л1 /"ХАРАКТЕР ТА ОООШШВОСТ! ЗМШ В УКPAJfl ICbKOMУ МАЛЯРСТВ1 ДРХ'Г01 ИОЛ. ХУ11 -Г1 Rff(JOI ПОЛ. ХУ111 СТ. ВОЛННСЬКЕ МАЛЯРСТВО ЦЬОГО ППРЮДУ"/ розглядаеться укра'шське малярство гмд сер. ХУ11 - до сер. ХУШ ст. Цей столГпнй часовлй Bi,'t,piu>K - пор1од значних якк'них 3Min, виклпкапих як поперсдт.ою ст>люц]сю малярства, так i eye п i л ьно- п ил in (ч f г л м и ооставишшл в Украла. 11ацк>нальло-визвольна боротьба, ш,о охопнла у перлий половин! ХУН ст. Украшу й розбудила силн га почучтя народу, знайшла вплення и у мистецтвК Воображения цнх под1й вимагало нопих мнетецьких форм. На зм1ну peiiecancHift вр1пноважсност! образного ладу малярства приходить бажання ув1чнитн постШну 3MiHHicTi» евггу. передуеЫ - багатство й дина-Mi ку духовного життя Л10ДШШ. Така тепдепц1я найоргатчниие могла реалгзуватнея у мпстецтв! барокко. В аналпованнй перюд барокков! ченденцИ' переважають не лише в украшському маляр-cTBi, иле i в apxiivK'rypi, скульптур), графщи лператури музиць

Темитнчло-сюжетннй репертуар перепажно пов'язаного з церквою малярства Gyn довол! обмежепнм. Тому маляр1 зосеред-жуються на розроб ц1 зм1стово1 rpaiii тору', гпдкреелкмочн Його алегоричлк-ть. символьно значения епгзодн} i персонажи» священно! icropii. у як их вгадуштьея земш поди i а люди. В секуля-рнзацл укр;тк-f.кого малярства ХУН-ХУ1П ст. усе noMirniiny роль вгтДграюгь безпосередш' жл.тлм вражелля i спостереження. Чуйно спрнйиявши потреби свой сучасност!, шаиоблиг.о впкорпеговуючи Р'Д и У мистецг.ку спадщилу, украшсьм мйтц! створили мнетецько-ее четнчш партиен, що в1длоП)дали духоиним потребам епохп.

Екоиог>ичпе пожвавлепня » Украпп ХУ11-ХУШ ст. слрняло й активгзлцй культурного процееу. Пццкшальио-визпольна вШна стала '|деологтиною, а багато в чому й естечнчною основою украшського барокко, у тому чпел) - и у малмрсии. Нер|дко яви-гца украшського бароккового мнетецтва попрали у себе елемен-ти образно! моин маньеризму. Однак V.k засг.ослшя було поверхо-.

вим, оскшьки свггоглядш поэицн маньеризму, що шдобрачнв кризу реиесанснся культурн, були далекими для украпюькнх майстрш. ix твори, змшюючнсь формально, збериали значимость гуманистичного ¡деалу. Митц! попередиього ¿типу створили Ц1Л1СИ1, класично яош характер», для Vx T»opi» бьчыпе. властнвпй спопядалышй тип особистосп. Майстри епохи барокко п естетичному освоошн лходшш пннлн даль

Загострення боротьби католицизму з правослаь'ям, поси-лення реакцй' та шляхетського гшту на Зах1дшй Украии - ч одного боку, пожвавлення економ1чпого ¿1 культурного життя на об'еднашй з Poeicio ИаддшпрянськШ У к pa'uii та Vi конч.ктп л Галич иною - з другого, сприяли виникненшо сиосруую!' духов-Hoi атмосферы барокко, а також - загалыюукраУпськнм тенден-щям у розвитку мнетецтва, зокрема - малярства.

1коиостаси збагачуюгься новнмн сюжетами, цьчими циклами, а каношчш сюжет и - трактуються по-новому. Попередне ро-зумншя формально!' систем» псонопису як лшеарио-плотцинио! взасмодп KOHTypin i локальиих колорних плям заступасться оо'емпою лткою форми, в1Дтиорепням глнбшш простору, зачатками новнх для украшського малярства жанр'т. Виражалып можлишетi лгалярстла розишрюються за рахунок олШии.х ({шрб, якч широко вжнваються й Коидзелевнчем.

Pneu барокко наочио проступають уже и iKonocraci 1650 р. з церкви Св.Духа в Рогатшп 1вано-Франк1веько\" обл.: i в йою декоратшшШ pbboi, il у характер! малярства ¡кон, особливо -iKon нам1сного ряду. В1дображаючп естетичш запити актнвних тепер середшх npoinapKiii населения, цен шонбстас - тнгюинй Tßip украшського мнетецтва сер. X УJ f ст.

Головне в укра'шському барокконому маляренп - нот- трак-тування людського характеру,, що подасться n pyci, в емоцШшй багатограштсп, гак 1чдмшшй од колитн'гч. 1Пдсгоронеж>-уеталенш характеристик персонаж}», ''оеучаенення" 1кб0жпчел1в через надания ix ликам рис мкцевого егшчного типу, зодягання в одежу ХУИ ст., перенесения ди в оточенпя реального iurep'cpy, MicTa, пльського ландшафту.

1конограф1я ряду нових сюжегш пршГинла,- як це шдбуш- -лося И у мпстецтш iuinux сх1Д1кх.|фопейськич кра'ш того чаоу,-ii чаруб1жпо1 й итгчилгдно! грашори. Автор дисертаци внявии калька ¡коп, сюжети яких с репл4камн гравюр ч украшських стародруки>. !>улм Й протнлежш пплшш, коли малярстио слугу-нало зрачком для гравера.

fiapOKKOna ал сгори чи ¡сть, ускладпспо-еим»ол1ч иий mmJct прояиичея у спм110Л1чннх сюжетах /'Христос - виноградиа лоза"/, и ускладненосп образно! мини. Прошдиу роль у форму uaiuil украшського барокко у рппич галучяч кульчури належала Кис-¡1) ■ Чавдяки акппппй Д1ялыюсп К ш.чю-Печерсько! лаври Й

Киспо-Мог1глянсько'1 академи, micto стало штелектуальнпм центром Украши. Всл1Д за апалопчштми яшнцами у лператур! й графЩЬ тут також вшшкло ядро "вченого'' бароккового малярства, проЦгюструвати яке може виконаний у другой пол. ХУН ст. жоиостае СофШсъкого собору.

Якоюсь Mi рою до кього блнзьке й оздоблення Трощькох церкви Кисво-Печерсько! Лаврн, що дас уявлення про головну течио укра'шського бяроккового малярства. Не снрнйняпши занадто ускладнепсл алегорitviroi мошг европейеького барокко, укра'шськ! майстри иереважпо задовольпялися символдчшстго, ¡манентно закладеною у сюжетах Святого Письма. Пажання вп-лнш п¡к J юс актуалших под1й, участь у них людшш i баппспю та складшсть 'и внутршшого сшту гндказу вало художникам бароккове рниення композищй - з коитра'тинм протиетав-лепням мае i форм, з пафосом руху, з широким гндкритнм простором, багатою палпрою.

Декотр1 з цнх чн1пшк)в, притаманних естетпчпнм уявлен-иям иародних мае, проявплнея п у иароднш творчоеп. Одна ¡з поеднуточих ланок народного и профес1йного мнетецтва в Укранн - д|лл пка орнаментальннх мо ги Bin, розквп якш пов'яза-ний з епохою барокко.

Спостер1гастъся й переход до бароккоио] концепци кольору: система коордпнацн pimioBapricinix кольор^в замнпосться иигоп-4ciiiciio й розширенням градацн пальорй), широкою шкплохе пром!жних тошв. Активна жнттг.ва сила, що падае образам внутрп.инъоУ рухлнвоот й дннам1кн xapaKTepin, 1пдзначас роботе! ав-ropin Святоду.^вського жоиостасу з Рогатина, маляретво Шло-камшеького майетра i Стефана Дзепгаловича, iKOHoeiacn СофШ-ського собору i Тро\'цько1 надбрамно! церкви у Кнсв1, церков j Великих Сорочинцях i Ьерезш.

Барокко, яке. сплавило воедино иащональш траднца з еле ментами зах1дноевропейського мнетецтва, >було пнзпачалмюю але не единою мистецькою теч1ею. Нововведениям протистоялг консервативно настроен! .мнтщ, чш ¡¡кони епрнймаються особливо арха'нншми - при пор1внянш i3 творами майстр'т, 3opicn товапнт на бароккову естетику. Вид^лясться ще один тип жон Автори IX враховували велйшя часу, однак; залишалися б!льн традицюналютськими, ашж маляр! протдного напряму (прик лад тако'1 групп - празничш ikoiikii з Войинлова 1вано-Фрашан сько! област1).

Оволод1вши широкими можлшюстями кольору, рисунку перспективи, анагомгао людшш, украшемл маляр! ХУП-ХУИ ст. глнбп!е естетично осмисх тли i мнетецьки вилнлп обра: людшш. Це шдвело ix до в!дтворенпя реального оточеиия ¡люзи свплопов1тряно'1 перспективи, до мистецького освоены; красвиду. Усе це яскраво виявляеться ft у роботах Кондзелевича.

Украшське барокко мало иплив на мистецтво суадтх крат, зокрема - Серба, Болгари, Pocií, причому, мнстецыа взасмо-контакта Украши ft Pocií були дпостороиньо плодотвориимн. Вплииом росШського малярства поясшоються деяк! рисн волнн-ського iKononncy.

Як С1пдчать пперше внвчеш автором у музеях Укра'шп твори волннського малярства, у ХУ11-ХУ111 ст. воно переживало пору poUKBiry, передумового якого були ctíÜkí м'1сцев1 традпцп жонопнсашгя. Ekohomíwho пожваилешгя сприяло поя ni нових та змщиешао дота.кчасоппх míct - цептрш горпилi й культур». Регуляришп контакта п Москвою, Киевом, mí ста ми Надд1 пряп-щнни, Галичпнп, Полыц! активгзувалн плодотворш взасмокоп-такги i в галуз1 мнетецько! творчость Болниь була ареною важ-лнвпх подШ вШии 1648-1654 рр. Сони спрнчннили той пафос, що crac (фундаментом становления барокко у малярстш Вол и ni. Усе це вплинуло íi па творчгсть Коидзелелича - naíinoMi ¡Hinioro майстра з тих, що працювали тод1 на Волин!.

Пам'ятки давньоволанського малярства вияплеш на тернто-pií iiHUiurnix ВолниськоУ, Пвненсько!, частково - ЖитомирсъкоУ i п i (i i lo ч i ТерношльськоУ областей. Однак провщшшн центрами були Володимир-Волинськпй, Острог, Луцьк, моластпр!. Пара-лелыго з традищяма нисокого професюнал!Зму, Н1д ХУ1 ст. на Волшп розвнвасться теч1'я, витоки якоУ лежать у пласт1 пародиен культура. 1й належать важлнва ролю у прокладаиш аовах шляхш роэвнтку ¡конопису.

IJobí телдепцп залолошоють i малярш, зор1ешованих на оенячеш традиция« норма, npiiMtpoM, автора íkoií nepiaoí трета-lai ХУН ст., серед яках - виконаний 1630 р. 'Teoprift !'ми:борець з жп'пем". Ix вЦзиачас в^ртуозаий рисунок, стримппнй колорит, традпцШпе трактупания образу лшдинн, типаж якоУ сшдчить про знакомство 1з pociiiet.KUM маляретвом.

Натючатку XX er. М.Петров шдшачан иаявшеть у ХУ1Н ст. т Волшп самобутпьо/ школи мнетецтна, одна з особлшюсгей якоУ - споср1дна 1коиограф1я Христа, надикчюго оптамктачао-жнттсрадюним характером А аптрополопчно-мкщевпмн расами облпччя, що вплывали лове розумшия пародом естетнчного 1деалу.

Швшчиоволипськнм маляром (т. зв. "Малорптським май-сгром") створен» три íkohh, що зберн'аються тепер у М'шську. Мабуть, п11И(1чпопо.пнпс|>кнй Мнхшвський мопастнр на плмм! ХУП/ХУШ ст. ójn одним Í3 центр!» малярства, предетаинак якого - Манстер íkoh ¡з Мамнвки. floro манера шдзначш.тъея 1 MaücTcpnicTio техшчпого пнкопання, й точшетю психолопчного стану, ипленим у'кьпькоч fioro збереженпх тнорах. Ппоха барокко пияплжл г>ся у Майстра íkoh ¡з Mhxiiíbkh у шднесеносп образного ладу, глибшпюеп просTojxtuo'i побудовн, зпачиому топаль-

ному багатстш при загалыйй декоратнвносп колориту. 'К ж риси - у створеному Його товарищем по майе терн) <Теорг1евГ Зм1сборцю" 1684 р. При сп1вставленш цнх робп- з1 згаданими ¡конами перши' третини ХУН ст. явно помптп стшпстичн! змЬ нн, що в1дбувалися у малярств1 Волшй.

Характер св!тського бароккового твору мае 1 "ГеоргШ Зм1ебо-рець" к)нця ХУН ст. 1з с.Ьобли, що в1дзначаеться внеоколро-фесШним внконанням й осучасненням сюжету. Подобна стил!с-гика властива й творам народннх маляр!в, як! прнваблюготь щи-рштго самовислову 1 своср1дною експреснвшстю мпстецько! мо-вн, нав1гь при порухнешй правнлыюст1 аиатомвншх пропорцШ чи в!дтворенш перспектившгх скороченъ 1 глнбшш простору. Динам 1ка мистецького образу як суттсва особливЛсть мистецтва барокко проявлясться тут, передус1м, у шг'тршшШ характеристик 1 менше - у зовнЫшьому рухов! або афектованШ жестикуляцИ ("ГеоргШ Змкборець" кй»ця ХУ11 ст. з церкви М.Любомлъ Волинсьо! обл., "Св.Параскева" юнця ХУ11 ст. з КамЫь-Каширського та "ГриторШ Двосслов" сердшш ХУН ст. -з Шацького районн! пел ж обл.),

Нер1дко б1блейськнм персонажам надавалися портретш риси реалышх людей, 1 це шюструс "Покл1н трьох царш" к1нця ХУН - початку ХУШ ст. - тв1р майстерш, що энаходнлася, мож-ливо, у район1 м1ста Острога. Ь роботам властива жнттерад1с-л'кгь, опттизм, су голоси! до патетики барокко. В)дпов1дло трактувався тут 1 сюжет "Христос - виноградиа лоза", найб1льш популярний в Укранй в1д сер. ХУН - до сер. ХУШ ст. Прнхиль-1нстю барокко до протиставлень 1 контраст1в можна пояснити й поширення на Волшн зображень св.Онуфр1я, серед яких вид1-ляеться 1кона Ь с.НовоЫлки ТурШського району, датована 1750 р. В ТурШському райош локалЬуеться Ц1ЛИЙ ряд твор1п цъого ж майсгра, що в1дзначаються емоцШик-тго, поеднаною 1з дсякого зошйшнього грубуват1стю манерн.

Барокков1 тенденци проявляються па Волшн як у сюжетах, близьких до мистецтва Заходу,'так I в традицШно-ухра'шському - "Антон1ев1 й Феодосмлц Печерських". Однойменна ¡кона пен-зля народного маляра друго'г пол. ХУН ст. п с. Хворост1в Любомльського району Волинсько! обл. сцовнена мажорного звучания.

Сюжетний репертуар волинського малярства збагатився рядом нових мотив1в. Дуже важлнвим моментом був 1011 творчий потенциал, що дозволяв малярам 1 в традицШдлх сюжетах досяг-иути жнво1 пульсацн думки й почутт1в. Автори ПрНДШЯЮТЬ Сплыло уваги характеристикам окремих персонажтп, в1дтворен-шо деталей оточення, доповнешпо ос но шил »поди другоряд-нимн.

Маляр! частково черпали компознцШш 1де| ¡я заччдного мнетецтва (в1дпо1лдно ïx трансформувавши), а також i3 сукиж-иих мнстецтв, особливо - графики- В ¡дома гравюра ИЦпреького "Йоан Златоуст", npimipoM, стала зразком для "Св.Мйколая" Maikxpa : сон i3 Мнхннжн, для "Сп.Василия Великого" ХУ111 ст. з церкви в M.TypirtcbKy, для декотрнх iimiiix íkoii. Значения caMocTiftiHtx íkoh набуваготь жптнйй сцеш ( як "Св.Миколай рятус потопаючнх" - з с.Жадшвкн Корецького району Pinnen-cbKoï обл.). Побутують р|Дко подпбуваш зображения св. Спета-ф1я, Афанас1я, Якова. Популярш ¡конографРпн napiaimi тради-цШних компознцШ, npiiMipoM, "Богородица Рнмська", що эуетр1чаеться у ртзннх районах Волиш (п т.ч. й у Кондзе-левича), а також i в Галичши. Под1бш паралел1, як шдобра-ження oararoBiKouHx культурник зз'язктв Галичннй Й Вол и ni -багаточиселып. Серед шдтверджень контакт! п по mí ж ними - i творчкть Йова ЬГондзелевича.

Волинське малярство у ХУ11-ХУШ ст. залншасгься переваж-ио аношмиим. До нечнелешшх Ыдомих съогодш ¡мен волнн-ськнх малярш треба додати луцького майстра Мартина, Федора Марковича з м.Степанi, Афаняс1я, Сташслава Михальського i Його cima 'Гомаша, Васнля Головенського, кглькох малярш з Острога (Маера, Процка, Гавриловича Лазка, Духнпча, Вогдана, Федора, Харитона). Ряд волннських митщв дотрнмувалпсь арха-1'зуючо1 оркнтацн, що якоюсь siipoio було в тих умовач формою опору католнцько-шляхетсьюй експанси Й, водпочае, праг-ненням зберегти високн<1 pioeiib MaíieTepiiocri мк-цевого мнетецтва минулнх столпь.

Питания про конкретш центрн малярства на Во нин мало внвчене, але в той чае украшеыл митц| малн кращ| можлипосп працювати поза межами великих míct ai значлим шдсотком польського населения, (скупала малярськя майстерия н Miixiiin ському MoiiaeTiipi, причому, сфера його впливу поширюналася й на швденш земл1 iiniiiiniiboí lii.iopyci. Осередки ¡конописання були в районах míct Typiflci.Ka, Степан!, Острога.

Харакгернимн особлнвостями волинського малярства XУ11 -ХУШ ст. буп значний вплни на його характер народного евтто-еприймання, )Ндив)дуал1зац1я образш персонажен, i\ л)рнчна м'яккть та жнттолвердний характер. РелпШне малярство ево-люцюнуе в напрям! привнесения у ньиго особлниоетей портрета, побутового трактування багатвох сцен. Численш його зрачки перетворииот!>ея у маляретин, близьке за духом до свттського. Суттаи чпнникн цього процесу - riona колористична система, багатство орнамеитальннх mothbíb, розшнрення сюжетного репертуару. Яскравнм прикладом цнх 3míh може елужитн творчктъ liona Кондзелевича.

Рекоиструкцн жипчлюго шляху и ос пил синю першого волннського периоду Д1ялыюст> маляра присвячепш! 2-иг\

розд1л гжиттевпп ШЛЯХ НОВА кондзелпвнча. рання

TBOP4ICTL i ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГ КОН ЦПП ЦП МАНСТРА'У, ЯК1П'[ узагалыпое уже зиаш и ¡до мое ri про митця, а також i nnepme иведеш автором у наукоппН ooir. Зпдно опубл!-коиапого \|.Гембаропнчем фрагменту ¡з протоколу вгштац'н 1яло'Поцького монпстпря, Кондзолевнч народимся б ¡л я J667 р. у м.Жо1;кш -■ осередку украшського малярства i pi и,611, пометному культурному центр"! Галичнин. Як ыожиа чдогадува гнея ¡з но ni -домого дотелср гнзшпюго uruicy Кондзеленича до Помяннка Скиту Манявського, батьки манбутнього митця мали ¡мена АпдрК! i Токля. У р]дпому Midi uin mît отримати гтершi уроки Maik'Tcpuocii в ÎO.Ii Гшоиовнча-Семнгинопського, J.Py гковича, почпапомич пся з малярством М. Альтомонте, iuunix замдно-CBjwnciicbKirx MaiicTpiu.

Приблизпо 16X6 року Кондзелевич лри/iMiu; мошнипй постриг, мабуть - у 1нлос юцькому MOiuterupi недалеко Луцька, ¡сромонахом якого bui буи понад пягдееят лгг (u.pencbKi снячення игрнмаи бшя 1603 р.) . 'Гут дошиин час митилася резиденшя cnucKoriiB, обитель була одним i) осередкгв культури ii ociii': i, поряд ii дашими i знаними на Вол nui Псресопнпцьким i Загор1веьким мошичнрямн. 3 Шлостоком пов'язанин перший cran тпорчосп Коидчелевича (¡копопас Mojjacrapci.Ko'i цоряии), а в ЗаюрЬа'ъкому монастнр! два рази працював Кондзелевич над значннмн чамовлеинчмн. Мабуть, одною з причин mohuluoio гмч-трпгу Кондзслевнча була га--аитована гам можлтяечь чвор'нм дЫльносм, а саые Волннь могла привабль'оити iioro як одни ¡ч оплогш православ'я.

Виявленин недавно на рукописному 1рмологюш 16,S7 р. автограф Коидчелевича сЫдчнть. що наприкшц) 16S<)-\ - на початку I60U-N роки! мнтець перебуваи у TypilicbKy, де кнував осередок ¡коиопнсаинм. i де молодни маляр удоеконалювап спою приф^синн uaiiHKH.

В середшн 16У0-;; pp. Кондзелитч працывав у Заторопи чбереглося дна стнлктнчно )деп шчннх швгар», один з якнх (тепер - в Национальному музе! у Линчи) подписаний митцем 1696 р., а другим буи обете же и н fi автором днеергацв у церкы c.XopiB В^лнисько! обл. Brurapi завершу.ють nepiunii пер'юд творчо!" Д1яльносчч j передуют), головному гворшию манстра -т.зи. Ьогородчанському ¡копосчасоы.

. Biit спюрюпаься для Скиту Манхнсько|ч> у Прнкарпаrri, ui,T, l

'jimporiji'iiii,'! майсч pa до Скиту Майям, ького, щп поепйио утри-мулап Tic и i зв'язкн э Киевом.

Паралельно i з викоианиям ¡коиостасу Кондзелетшч обиов-ля с тут да пит /кону cit. Мпколая, працан; иад ¡коиамп (иож-лппо - ¿i над цктн.м ¡коностасом) у е.Свнсплыткп Рогатни-ciiKoio району на (пано-Фраиювщши, створи»: мало зиану нира'и ¡копу Спаса i') гпдписом: "IÜB / DO СКП'1'1 / року 1705". Леребушишя у Ckhtí з його впеокою духовно-моральною амосферою мало помпипй вплио па формуваиня громадянсько! Й ermuioï позпцн Копдчелсппча.

Бона прояяилася ужо на /Зол (fui, де мшець, п1сля завершен-11 я прац! у Ckhtí, пибпрастьея ¡гуменом Луцького Пратського монастпря, а Братство гпдпрапало помппу роль сво':ю сусп 1ль-ною i кульчурпо-npoeBÍ гппцькою Д1ялынстю. Активна участь у справах I¡parc i па запирала бакато часу в Копдзелепп ча-маляра. Я к раз у цьому conci перюд кшця 1700 - початку 1710-х pp. доте-лср внглядаи бьпшо плямою у його бюграфи. Сьогодш ж можна вважати безеумшвним, що íi тод! Кондзелепич внкопу-вав ÎKOHoci'acn, реппкп яких \ -i плен i na Волиш - н с.Городище б"1ля Луцька та у м.Локачь

В J722 р. Копдзелевнч завершил жоносч ае для церкви Заго-pincbKoro мопастиря, що не за до иго перед тим прийня» унио. У ц! роки yi liare ька церква (примус на Вол uni зтгачлу лере.могу. Кондзелепич, людииа з устабШзовапнмп життевнмн принципами ü персконанпями, очевидно, з болем повинен буи спрнй-нятн це руГшування своТч евггоглядпнч i сусшлытпх 1деал1в. Можлпво. це було одним ¡з чппнпкп). >ikí прпзвелн до деякого спаду майстерносчч у творчоет! осчапиього перюду ( 1720-1730-t pp.), до певного ослабления внутрпиньо! одухопюреиост1, властиboï працям попередньото перюду. Окрелн .твори ( "Неруко-творпиц Образ" 1722 р., "Розп'яття з пристоячпми" 1737 р.) безперечно мають на coói печать трапчнт роздум^в мптця i людшш.

•Ми, безумоино, зиасмо лише частппу творчо'1 спидщнин майстра. Як св)дчичъ р1зьбленс швтарне обрамления з п1дписом Кондзелевнча (в с.Ма\-швц1 Золоч1вського району на Лынв-щшп), Din M¡r i проектувагп iñB'rapi, а то н u,i.ii ¡копостасн. Можлпво, »in буи автором гксностасу для 1>ратс1>мн Хрестог.оз-движеисько/ церкви у Луцьку, а в 1*720-1 роки був задЬпшй при издобленш Луцько/ кафедралыю1 церкви, що само to,t,í ресчап-рувалеся.

В 1737 р. для Спасопреображенсько1 церкви у с.Черчпц! тд Луцьком 70-лггшй майстер виконав на поли mi "Розп'яття з пристоячпми", а три роки згодом ще проешь видшптн йому учня. До почил ого тку збертпп творчу енершю, bíii памагапся до кчпця (¡пкопаш cBii't обоп'язок перед мнетецтоом i перед

свош сумлшням. Остаиш роки жнття вШ, напевно, пров1в у Б1лостоцькому монастнр!, з яким пов'язаннй 1 початок творчост! майстра.

(Пеля прибуття сюдп б»ля 1686 р. Кондэелевич наприкшц! 1680-х рок ¡в прпйияв участь у створени! 1коностасу для церкви моаастнря. Шел я цього ¡¡¡и був у ТурШську, де не шзшше 1689 р. в!дбув якусь форму ндоеконалення свои: фахових навнк1в, оскшьки ряд хкон, знайденнху шппшиьому ТурШському райо-н1, внявляють ппрал.л1 з в1втерями, що створен! Кондэелеюичем вже 1696 р. у Загорогя.

3 раншх жоп, створених Кондзелсвйчем для 1>1лостока, уц1-л!лн: "Вогородиця Елеуса", "УспШШГ 1>о1Ч>роднцГ, "Зйиестя св. Духа", а також - ыистъ жон з пЬодШюкими зображеннями апостол1в (фрагмент Детсусно-апостольського ряду). У межах эагальноприйнятсн компознцШно'1 схемн при зображенш апостолш (Марка, Андр1я, Варфолом1я, Йоана, Якова й Симона) Кондэелевич втшнв свое уявлення про морально-етичний 1деал людшш. Увага до внутринным характеристики образ1в сприяла 'IX 1нднв1дуал1зац11, яка надае евангелсъким персонажам перекон-ЛИВ01 життсвостЬ

Засади нового розумшня сакрального мистецтва, пршгци-пово йшн (ггор)вия1ш з попередньою епохого) стильоги й техн!-ко-технолог!чн1 ознакй притаманн! б1льшост! праць Кондзе-левича, у тому числГ - створеним для Загор1вського моиастиря у 1696 р. двом в1втарям. 31 спец1алыюУ лтгератури Ыдомий той, що эберц?аеться у Львову а другий перебувае у церкв! с.Хор1в Локач1вського району Волинсько! облает!, 1 вперше вивчений автором. В1ртуозна ажурна р1зьба утворюе на кожному в1втар1 гнпшшй декор дл т двох десяткт р1зного розм1ру Й форм маляр-ських композицШ. Творч1 прагнення маляра й р1зь6'яра щлком сп!впадалп: вони продовжили сгйвпрацю в Богородчансьому гко-ностась Кондзелевич брав участь у проетстуванш загального укладу в1втар1в й 1коностас1в, а також характеру £х р1зьби й форм окремих клейм, оск1льки малярство дуже орган 1чпо вписано у складну конф1гурацйо призначеного для них мкця.

Централыи 1конп в1втар1в не збереглися. У в1втар1 з Национального музею у Львов» нею була, напевно, "Богородиця з дитям" (Одиптр1я або ж - Елеуса), бо зображення верхньо! части-ни в1втаря тематично пов'язан1 передус1м 13 кггоркло БогородицК В одному з клейм звертае на себе увагу незвичний 1коиогра-ф1чннй вар1ант Нерукотворного Образу, плат а якнм шдтри-мують Фед1р Тнрон 1 Фед1р Стратилат. Це можна пояснити тим, що замовникоМ в1втаря був Феодосзй (Теодор) Волинець, со1мен-ннк святих во'ппп, а також 1 бажанням закликати до вШсъково! стШкост! у складних обставинах того часу. Аналогична причина

i'i y широкШ популярное™ на Волпн'г у ХУ11-ХУШ ст. компоэи-цн "Cn. ГеоргШ Ънсборець".

Центральною îkohoio в(втаря у Хорова було, мабугь, зобра-ження св. Миколая, оекьтькн у ряд! клейм, що оточують пройму для ifeï, М1стяться жнт!йн! сцени цього святого. Ikoho-граф1чний ряд в!втаря пключас эображеиня, що с рхдктснимн або ж такими, що в ¡до mî в укра'шсъкому маляретв! лише на цьому приклад! (cbmtî ЛфанасШ та Кнрнло ДлекспндрШськ!, "Дванад-цятил1тн)й lcyc серед кннжинкГв у хралп", св. IcpoiiiM, Д!ошеШ Лреопаиг тощо).

Твори Кондзелевича прнваблгоють нерозд!лышм сплавом глибокого OMicry ïi майстерного формально-пластичного шпсо-иання. Професюналгзм мнтця нмушупап висуватн припущення про його навчаптгя за кордоном. Скорше всього, dîh отримав мщну основу майстерноет» у vKobkbI, а вдосконалюпався на Болит, ненпшшо прпцюючи над cvот всестороннем зростанням.

Уже paimi роботн Копдзелевича демонструють анатом1чно правилышй рисунок, впеонену постановку фн-ур, вмшня справ-лятися з pi3HiiMH ракурсами об..иччя, рук, тша, э положениям й позами <|)iryp. Композицн його продуман!, персонаж! вдало розмицеш у середовищ1 реал!стпчио потрактованого кра^виду, або ж в imep'epi прим^щення.

У ряд! тшпадкт эовшшня динамжа неепод1вано переплетена з поегично тонким характером декотрих персонаж!в. Ця влас-тива для мистецтва барокко лрихилынсть до контрасту буде проступати у Кондзелевнча i згодом. Протиставлення етнчиих характеристик людей здШсшосться Кондзелевичем без гротескного шдкреелення pire негативиих персонаж!в, як! у нього зав-жди являють собою людей i3 реиесаисно розвиненнм почуттям пласно! зиачнмост!. Однак найблпжчий здеалови Кондзелевича -тип задумливо-поетйчно'Г натури. У створешй ним образнЫ галере!' переважають pi3iii Bapiaimi якраз цього характеру. Такими е i великомучениц! Катерина й Варвара, що значною Mipoio повторюють ¡конографно цар1впи на îkohî останньо'1 чвертч ХУШ ст. "Св. ГеоргШ Зм ¡сборе ць" ¡з е.Боблн TypifïcbKoro району. Можлшзо, у майстерш и автора i вдосконалговався Кондзелевич шд час свого перебування в TypiiicbKy.

Якщо у типажах Бьтостоцького 1коиостасу переважають округл1 лики, часто з короткувагими носами й невеликими очима, то тепер дещо яндовжусться овал лнця, а та кож i форма правильного, з легкою горбинкою, носа. Широко розкритнми робляться 04i, контур яких часто наближуеться до овалу. Персонаж! переважно мають невелик! повш уста, пор!вняно велик! пуха, делшатш кист i рук з тонкими пальцямн. Б1льше уваги надасться рисунков!, але bîii перебувае у гармогрйтй

1С.

piwioinni з можлавостямп талону кольору. Колорит Коидзеле-внча зиачтно mi рою будусгься и;> топал mihi розробщ кольору.

Коидзелевич посдпав досягнення захщного маляретва з глиАокою змк-товшстю, одухотворетстю образш, створивши тим самим непромншиоч! мистецьк) партосп.

Анал1зоп1 Когородчанського ¡копостаеу прнспячено 3-iii РОЗД1Л ("МАЛЯРСТВО НОВА КОНДУЕЛГШПЧА У CK III) МДПЯВСЬКОМУ 13 KOHTRKCTI СТАНОВЛЕНИЯ БАРОККОВИХ 1КОНОСТАС1В НА У К ГЛ1» 1 Г\). Процсс формушшпя ннсокого '1ко ноет асу ч бпгатьма композ»ц)ям» й одноф'н-урними зображепиямн завершппся г. Укранм у ХУ1 ст. Це шдкрило перед митцямп ironi можлшюсп у тематнчно-сюжстному репертуар!, у npaniemii до розмаггтя образцах характеристик, а тим самим - i впедешп д> структур» твору безпосередшх спостережень реально! о життя.

Орпнпчно поедпузоча малярство ii apxi гекччнйчно-ргзьб'яр-ську конструкцию, ¡коносгас стаи переконлпвим показипком стильонах 3Mia при переход! тд ренесаненнх до бароккових форм. Властипа для барокко динамка внутраннього cniTy у малярському зображешп лтдшш поснлнн.ться рухлнв!отю декоративиах форм обрамлень. Kon i рас rui .характеристик» персонаж)» мають гпдтвердження ä у поедпашп (чн -епшетавлешн) розматгах за обрнсами 1коп. Маспшнсп> загалынл площнни жопостнсу псрсгукугп>ся з традицНшо-вслпчавнми позами небожители! i контрастус з напруженням пластики окремнх чистин рпьба. Якщо у painiix ¡коаостасах домшуиало малярство, то у бароккових комплексах ХУИ-ХУШ ст. архпектошчно-декоративна етрук тура - пеодмаапш компонент створення мпстецького образу, pinnonpammii, а то ii провщннй компонент синтезу ргзпнх пнд!в мпетецчва. Нандавнаипй з) збережених - ¡коносгас J630-х рр. у церкв! с.Грнбовтп Велик! б)ля Львова, що мае чггку ордерну систему- репееапеного члепу-вання, з довол! площшнюю рпьбою. 13 ансамбл) з П'ятницько! церкви з'являсться уже .иаскргзна (ажурна) рпьба, яка викорис-товусться «лльш щедро, а картуш) пророчого ряду набуваготь досигь ннбаглпшмо рисунку. Ренесансна основа цпх комплексов проявляешься у стримапому'характер! декору.й у рпшоназ! гори-зоиталышх i вертнкалышх членувань.

Стнльои) 3Miiai помгпа i в ¡коностас) 1650 р. церкви св. Духа в Рогатина iKonu намкного та дек-успо-апостольського ряд1в помнцен! в глнбок!, соконнтоТ ргзьби обрамления, з'являготьея окремо поставлен! кругл! pi ч.блеш колонки па вол ютов гдпих консолях i завершен! впетупам» (рескрнтювкамн) антаблементу. Утворен) при Ц1.ому ciiiv.noiiiiboni ефектн порутнують геомет-рпзм членувань, надаючн передпапарши criiii дшиипчпоУ пластичнее!!.

Ц| рыси пословно i ipo.H un л пс я u ар>лгектотц1 шзнпнич íkohoctucíu, (хчю.пшю - у Наддшпряысьюй Украли ХУШ ст. Воин с сво(.р1дшш i влеокомиетецьклм кнленшш стилю барокко. 11аскр1зно-р1 л.блена нлощнна ¡коностасш СхщноУ Украшн здава-лася зол тоткалою заикчло, у якШ проетежустьел нарос талия дилаипкп архттект'урпих форм у напрямку до центра, поенлыкн центральною вертикальною домнннттою. Збшынуегьея розматття

0 обрнсах форм, ч'являються кручен! колонки. Розшгток цих прннцпгив демон«..трус i Вогородчапський ¡коностас, внконапнй гид кер'пппщтном liona Кондзелеинча.

Типолопчыо близь к i до пам'яток Прндшпроп'я, з:глдио-украУнськ» комплекс!) б'|льш стрнмаш у шкичешп декором ¡коиостасно! ctíiiií, (í не шдзначяються такою иестрнмшпо'диии-míkoio (рорм, як i'xHÍ аналоги з (лшнцшш чи Иолташцшш. Г1оел]довпе вндтення центра нертнкалышм акцентом i декора-тшшнмн елемеитами, шдх1д од чттких горизонтальны* члену-ваиь демонструюгь ансцмбл1 з Вуська, Поморян, а особливо -створе и i майетрами i.i Жопквн иередхнвтарш стшкн у селах Зава-до1И, Смолиш, Шдпрцях, Скорнках. Lxni шедевры - ¡коыосчаси ТроТцьмч церкви н Жовмн, Микола'нзськоТ - у Вучич1, втрачешш монументальный ансамбль i3 с. Краснопуш,). B:\poKKoni ¡коностас» Зач)длоУ Украшн : ¡берегли конструкт пину л ро lopici b побу-донн, пезважаючи на багатстио i сладшсть декору. У целому ж i в ник знецшюсты-я влаепияеть лыш окреслюиатн просп <]>ормп. Волн лозбуваютъея чтткоУ означеносл лйнй i площнн, етио-piokvib пражских рухомоУ'змшнос tí, коли елементи цЬзого не спрнймаються п1докремленнмн, а сплпаються у дшыпнш велико! "надформн".

Досконалкть украшських íkoiiociacin выявила шымп i на декоративна мистецтво сусчдшх иародт: 1ялорусп, Pocií, Полыцг

БогороДЧИНСЬКИЙ ÍKOllOCTae у ХрОНОЛОт'¡миому Í СЩЛк'ТНЧ-

ному ceiici стопь посередши розвшку барокко н украша.кому мне тецпи. Зберииючн ренесансну традиции» i.i > >1 жпшям до окресленосп форм i чгткого структурного под'гчу, bíii ухе л: таки наенченны piii.óoio, особливо - у центры кручен! колонки, карту)ni складно! копфнурацп, полттоподЬнп формы i типов! для барокко poiipnaiii фронтоны.

Панскладнына архттектошчиа структура, найбагатша p¡3b6a i довершене маляре! по - у пам1сному ряд*. 11а пределлах його шесты ¡кон мк-тяться iiícím невеликих композиций. Над днякои-ськнмн дверпма i розташованнми noóÍ4 них чотнрма ¡конамн -

1 кож невелик! компознцн в очоченш рпьбп. Под1бне збагачен-нл структурн iia.Mienoi'o ряду ведоме нам линю на нрнклад"! Богородчанською. ¡копосчасу.

Ро tiaiiioiKiiiiui над царськнмн врачами "Нерукотворный Образ" слугус переходом до нразннчного ряду, у n,enip¡ якого -

"Тайна вечеря". Центр третьего яруса займас фланкований крученный на с к р ¿з и о р ¡з ьб л е 1 и I м и колонками "Де^сус", П1Д яким - невелнке, видовжене по 1'ориэонтал! "Молшня про чашу", а по Гюго боках - по три швкругло завершен! ¡кони, на кожнШ Ь яки к - два апостолн. Четвертой ярус складають картуш з "Богородицею Знамениям" (над "Де1еусом") I, - над обндпома половинками " апоетольського ряду, - по три картуш! 13 зображеннями одного, доох 1 трьох пророков. П'ягий ярус иконостасу - це • закрШлено на картуш) з'1 "Знамениям" вир1зане по контуру "Розп'яття з пристоячими Богородицею та Йодном".

Збер1гшочи традицШпу основу, структура Богородчанського !комостасу мае суттсв! своср1дш риск включения у плохцину нам!сного ряду невеликих композицШ, незвнчне р6зм!щення картушю пророчого "яду, а особливо - под1ош до самоспйних в1втар1в боков! компознцн "Устная Богородиц!" Л "ВознесЬшя Господне". Копдзелевич виступас тут одним 1э перших в Украь ш ви разни кт властнвого для барокко прагнения до "великого" стилю, реал^зоваиого, зокрема, у популярннх тод1 на Заход! монументалышх швшрних образах.

Поставлен! митцем дата (1698 1 1705) визначають початок ! кшець роботи над !коностасом, причому, внр!зьблена в левкас! разом 13 орнамен ом перша дата й тдпис Кондзелевйча може св!дчнт, гцо майстер власноручно р1зьбив орнамент на тл! ¡кон на»нсного ряду. Но ппключеио, що вш прнймав участь 1 в про-ектувашн архтгектошчпоУ структур« та форм декоративно! р13ь-бн ¡коностасу, от».С, М0сштлб»1сть ЙОГО МИСТЧЦЬКО) .'НДИВ1Ду-альноеп сце б!л ьшо зроетас.

Дотепер видаеться невпрниеиим важливе питания про шру шдишдуа. .ыюТ у чает! Кондзелевйча у виконанн! малярстиа Богородчанського ¡копостасу. Демоиетруючи безеушнвну едн!сть стилю, вопо створене не самим лише Кондзелевнчем. Його роботи намагалися визначптн В.Пещанський ! Б.Возннцькнй, прнписуючн майстров! ряд компознцШ. Проте виасл1док рпнпх причин поза увагою залпшнлнея компознцй", що безперечно належать пензлев! Кондзелевйча. Окрш того, недавно виявлеш й у перше вничеш автором ранние неведом! твори майстра розширюють нанн тиинш! уявлення про манеру маляра й уточ-нюють оциновальш критери при визиачеши авторства Кондзелевйча щодл складовнх чистин Богородчанського жоностасу.

Детально IX вивчення дозволяс приписать Иову Кондзеле-вичу: вс! гшеть великих ¡кон нам!сного ряду й диякоиськ! дверг, композици над ¡конами нам ¡с ною ряду - "Коронування Богородиц!", "Ушруваипя Фомн", "Зцшення розелабленого", "Христос 1 самарялка", "Старозаветна тр^йця (Гоетнншсть Авраама)"; на предел л ах - "Апостоли при гроб! Богоиатер!", "Похорон Алтошя Печерського", "Зустр1ч Мара* та Слизапети", "Христос » Пико-

дим", "Явлшня Христа п Еммаус1", "С^покуса Христа в пустит"; вс1 зображепня на внутр1шшх площнна.ч обрамления ¡кон "Богородиця з дитям", "Спас", "Антоши 1 Феодос1и ПежерськГ, "Воздвижения Хреста" Й на одв1рках. царських врат; "Нерукотпорний Образ", "Тайна вечеря", "Молитва про чашу", "Дек-уо", "Богородиця Знамения", "Розп'яття з прнстоячими". Кондзелевнч, безперечно, внконав лики постатей апостоль-ського ряду, а, можлнво, й окремих пророк1в. Наст1льки знач-ний за об'емом роботи внесок Копдзелевича легко пояснюеться восьми." 1ти1м пер!одом часу м!ж крайними датами створення ¡коностасу.

Талант митця проявился тут у впленн! складного св1ту почуттт й одухотворепост! персонаж)в, у пнсокому. фаховому р1Ш11 виконапня. Пор1вняпо з ¡колами о Белостока, пролорци людських фиур стали витоНчеиШшми напггь якщо говорити про иаМНлъш традицкшал'стськ! "Спаса" 11 "Богородацю з дитям" (з нам!сного ряду). Ьшп частини ансамблю менше зор1сн-тован! на узаконен! традицию форма. Фнури - при & струпкш легкости - набувають пагомо!" 1атср1альност1 I впевнено!' стШ-кост1. Точшсть рисунку надае Ум вьтыюго роэм!щення у простор!, позбавляс ¡сратично!' непорушносп. Майстерно в1дтгорено одяг, э передачею щ1льност1 р^зннх матер!ал1в, мальовничост1 бганок.

Коидзелевнч випрацьовуе 1нд1ш1дуальи1 особ л и воет) зображення очей, носа, уст. Ц1 властиШ для нього й падал1 прийоми можуть слугувати одним ¡з оркитщлп при атрибуцн й подаль-ших твор1в майстра. ЗначноУ увагн надае вш виразиост1 очей, тцо Ыддзеркалюють ! динамику внугр!шнъого св1ту людини. Под1бне враження поснлюеться статичшстю ф1гур й напру-женням Ум духовного життя ("Антои1й 1 Феодос1^ Печерськ1").

Пошлрена в УкраУш схильтпсть до алегори й символгк.; проявилася, зокрема, в ускладиенн! структура ¡кони "Воздвижения Чесного Хреста" !з Богородчанського жоностасу. Можлнво, таке УУ впрппення було шдказане Кондзелевичу ¡люстра-Ц1ямг1 "Требника" 1646 рлКш'в, друкарня Лавра). Зображеш на ¡кош ¡ерархп падшей! безперечно портрстшши рисами. Не маючи тш1 безеумшвних доказ1в щодо прац| Копдзелевича у жанр'1 станкового портрета, все ж таки 31 значною мчрого глро-Ндност! можемо припустит» 1снування портрепв його робота. Зокрема, пензлев! Копдзелевича можна приписати втрачениЛ тспер портрет Сучавського митрополита Доспфея, а також -портрет Срусал имського (насправд1 - Константинопольеького) патриарха Якова з Национального музею у Львов!.

Що стосусться 1кони "Воздвижения...", то внаелгдок "багато-сгожегност!" 'и композиция шгострус. калька аспект ¡в творчих штересчв митця: портретш характеристики персонажей; сцени,

д1я яких розгортаеться V) ¡ингерЧ;р1 '(зображения семи ташств) й на тл1 краевиду ("Знягтя з креста"), причому, характер тракту-вання краевиду сухчшоснпй до гн>Д1Й духовного жнття людей.

1коно1раф!чпий склад шоиосгасу розшнрюегься минатюр-нимн зображеннямн на широких внутршнпх гранях обрамлень чотирьох кон намкного ряду: пророкш - при !кон! "Богородиц« з дитям", апостол1в - при "Спас!", пусгельтшк1в - при "Антона та Феодоса", старозавпними та евангельськимн сценами - при "Воздвпжеши...". В ос ччшшх лриваблюе впевнена майстершсть компонування, точинй рисунок, соковите малярство, хцо перетворюють Ух, фактпчно, вже майже у картанк, де релатй-ннй сюжет потрактованнй як суто жнттева сачуащя у такому ж реальному оточеиш. Митець знайомай ¡з жааровнмн особли-востямн натюрморту, им 1С по-малярськи соковнто й св1жо передата ландшафтпу панораму, перспективу ц просторову глибпну. Тим самим Кондзелевпч услшшо розвивае вже !снуючу в Укранп традпцйо. Головне для иього - засобами малярства вчч-лити людсько-етнчний аспект Свангелн, що вв1брала у себе життсвнй досв'1д I мудркть багатьох покол!вь, передатн розумш-ня кожного значного мистецького образу як шструме-нту емо-ц1йиого й ¡нтелектуральпого стлкувааня ьйж покол!нняма людського роду. Зв1дсн впплииае й шдчуггя безперервноУ три-валосп внутр1шнього жппя персонажна Копдзелевича, динамка ix психолопчиоУ харак гериетнка. Бароккове розумшня мастець-кош образу посилюсться эовпшшьо-формалмаши озпакамп де-котрих тиор!в, зокрема - Ух трактуваиням як пшгарт - улюблено-го виду малярства барокко. Однак у роботах Кондзелевпч а зберт-гаються й траднци Ренесансу, особливо - в композицН'ипй побудош.

У Богородчааському !коностас! (пртпром, в ''Усшнш"; зобрнжепо дуже багато персонажи!, рухи яких ум)ло аранжоваш, а загальпе ускладнепня укрупнения композицГУ, прагпення до моаументал1зац11 - ще одна риса барокконо! оркнтацп Копдзелевича. Показове пор'пшяпня апосгольськах ряди» Богородчанського" 1698-1705 рр. (робота Копдзелевича) 1 Жовк1вського 1697-1699 рр, (пензля 1вапа Рутковича) 1коиостас1в. Майже одночасш, стал ютично воин належать до р'юппх епох укра'нгського миетецтва. Цулкш й окрослеп! характерис "нки псроонажш Рутковича зумовлсш ще репесане-ним антропоцентризмом. Апосголи ж Богородчанського 1коностасу зображен! у змшнпй, перех1диай момент душенного стану, що ииражено й у зовинпньому рус!, в дннамщ! неспокойного ритму бганок одягу. Паеччльки ж показоиа 1 сама конструкц1я цик. апостольеьких ркдш у цизому, а особлнвосчз малярськоУ техшка. 11а в^дмшу од локально'! колфно! плямн у Рутковича, палпра Копдзелевича п1дзнача<;ч ься бьтыиою

тональною розтяжкою кольору. Для .Кондзелепнча впутришлй cnir л Юдин и - лише складова частила псезагального цшого, floro 3MÍimocTÍ, конф'ляаност! i'ioio стану та зовпишпх обставил (апостольський ряд, "Уеппшя БогородицГ, "Тайна вечеря"). Характеристики д'1Йовнх oció у Коидзелевича - шдкреслено емоц1Й1и, хоч i без зопишшьо! афектаци.

Характерна особлшлсть малярства майстра - шнроке вико-рнстання арх!тектурлих та штер'ерних motiibíb, частииа гз яких безперечно спричинепа конкретлгшн, реально ¡сиуючими об'ек-тами, nj UMipoM, Успенськнм собором Кново-Печереъко!' Лаврн.

Очевидно, у найб1льше jmíctobho паенчених частицах ¡коиостасу ("Воздвижения" rt "Антон ift i ФеодосДО", разом i3 мйнатюрами довкола лих на обрамлети) замовникн i маляр заклали ¡дейну програму ансамблю, пов'язавши и з прослав-леишш нспорушност! основ православия та аполопсю монашества, Ыднесениям до рангу еталола пешшх морально-етнчних я костей, (¡плен их п образах Ыдданпх сво'Гм ¡деям пустелмшк-iíj. В умовах поенлено! шляхетськп-католнцькоУ експансн апеляцья до приклад!!) подвижшгцтьа, л орального самовдосконллення, пн сок их етнчних чесиот далеко переростало вимогн релиШно-дидактичного порядку, набувало широкого громадяис ького звучания.

Прагнення внявпти кр«Щ1 вартосчз людини притаманне малярстпу Коидзелевича упродовж цшого його шляху, що проявлясгься й на прнклад0 вперше вивчених автором фрагментов 1коиосrucie 13 с.Городище й м.Локачг 3 уц!л1лих у с.Городище Кондзелевичу наложить малярстно па одшрких царських врат й обох диякоиськпх дверей (Василп) Великий, Üoan Золотоуст, niiMpirypn св.Миколая та Грнгор1я Богослова, постай св. Стефана, Лавренпя га двох ангелш si зиаряддями мучеництв Христа, "Нерукотворний Образ", серафпмк) та центральна ¡кона декуспо-апостол ьського ряду (yei - и колекца Волипського краезпавчого музею). KpiM того, в пиншшьому iKouocraci церкви с.Городнщс с нев1дом! доте пер памкзп íkoihi Богородищ Одпптрп та Спаса, що походять ¡з того ж комплексу роботи Коидзелевича. Напевно, nin буп сглореапй в 1710-t pp., теля робош у Скит! Манявському, бо тут помггна neutra ¡коногроф1чна залежшеть шд Богородчапського ¡коностасу. Однак центр декусно-апостолъського ряду являс собою незппчну (за ¡конофрафитнми озпаками) для цього яруса й вндатну за сплою психолопчного впразу неону Христа, що сиднть на весслцк Бона прикметна i впепненютго рисунка, гармошйтстю колориту, топким моделюванням формн.

До 1710-х pp. сл1д в1дноснтц i створення ¡коностасу, íkohh 1э пророчого ряду якого виявлеш у м.Локачь В погрудиих зобра-жениях пророк in Копдзелевич пде шляхом психолог > ч а цп* об ра -

з)в, що в об раз I 1саМ, прим1ром, досягла дивовижно! полум'а-ност1 душевного п!днесення. Скорнпе всього, тим же перюдом треба датувати ще дв1 неп^доШ дотепер намхсш жони (Богородищо з дитям та Спаси) Кондзелевича, що збереглися у СвятогеоргивсъкШ церки! у м. Дуб но (на "Сурмичах"), а також -1кону з прониклпвим образом Богородиц! Елеуси, що эбер!гасться у церкв1 в Бшостоку, й композицШно повторюе одноймсииу ¡кону з раннього, "Бшостоцького" перюду творчост!.

Остання в!дома нам значка за обсягом мистецька робота майстра - завершений 1722 р. для Загоршського мошстиря иконостас. Кондзелевич внконав тут: "Спаса", "Богороднцю з дитям"(тнпу "РнмськоГ), "Р»эдво Мари", "Введения у храм", дняконськ» двер1 13 зображеннями ангела-хоронител я й архангела Михаила, що перемагае сатану, "Нерукотворний Образ", Де1сусно-апоетолъський ряд. Участь Кондзелевича безсумшвна й у декотрцх: композициях п!д исонами намшного ряду (на пределлах).

Хоча окреМ1 твори цього ансамблю уступають одухотворе-ност! образ»» Бо1 ородчанського жоностасу, Кондзелевич тут ро-бить новпй крок у напрямку посднання з жоною елементзв свттського малярства, що найб1льше вщчутно в композициях намшного ряду "Рг дло Мара" та "Введения у храм". Але й гут Кондзелевич, як 1 давтнше, здатний проникнут у глнбшш людсько'г психологи, створитн лроннклвий пир мнетецтва ("Нерукотворний Образ"). Це стосуеться II "Розп'яття з присто-ячима" 1737 р. - останпього шдомого сьогодн» датоианого твору видатного мищя.

Твори останнього перюду тиорчосг» Кондзелевича П1д1иерджук)|т. гезу про епол юцио його шдншдуальноУ мааерн у напрям1 до нового триктування сакрального малярства, що ц^лком узгоджувалося з еиолющею осиошю! течп укра'шського малярства першоК пол. ХУШ ст. 1коностас 1722 р. (передусгм малярство дпяконськн.х дверей) св!дчнть на корнсть 1 думка про поенлення у творчост» Кондзелевича барокковнх тендепц'п'!, простежуваних и у зовшншьо-вЬуальному вирпнетп компо-зиц», и характер! рисунку й колориту, а передуйм - у внутрш!-н!й даааьац! характеров дШовнх ос!б на жоаах Нова Кондзелевича.

ВИС11СВК11 шдсумопують зм1ет днеертаца, суть якого зводаться до наступиого. Серед1»на ХУН ст. була ознаменована в Укра'ш! переможним завершениям нац»онал1>но-ваз11ол1<но1 боротьби, що стала катализатором формування укра'шського барокко у малярети», як » и ¡шиик «»»дал мнетецтва. Одним з найпомпишшх його майстрш на злам! ХУИ/ХУШ ст. був Но» Кондзелевич, тиорчк-ть яко»ч> жддзеркалпк: характер процеей», що »¡дбувалнея в укранкчжому мнпецпи.

Основою украшського барокко булп мк-цевё традиц/У, ало воно розвнвалося 1 ли пел ¡док пзасмоконтаюОв з культурою суещ-

народов. Прагнення барокко до аисамблевоеп, до синтезу р!зннх мнетецть гпдчутно проявилось п еволюци украУнеьких барокковпх ¡коностас1в, гцо • посдиуютъ декоративну ргльбу й суголосне до нет малярство. Важлива ознака укрпУнського бароккопого малярства - нове розумшия людського характеру, його дннамжа, поеднана з пожвавленням г форми, яка спрнймасться вгзуально. Структура ¡кони збагачусться введениям у не'У ряду досягнень оах1диосвропейського малярства: не лише жанрово-сюжетних момеггпв, але й професШно-техшчних навик1в.

Такнй процес охопнв р^зт сфери культури ц!лоУ УкраУни, однак у ХУ11-ХУШ ст. набувають своср!диост1 й репоналый осередкн малярства, зек рема '- на Волшп. Тут остаточпо сформу-вався як митець Нов Коцдзелевнч, котрнй перип уроки мнетецтва отримав в Галич иш, бутз знайомнй з мнетецькою традицию Кисла, як \ - з творами зах1дноевропейського малярства. Переосмысливши ц! ¡мпульси, Кондзелевнч створив висок! мистецько-естетичш вартост!, втшни життсво правдивнй, пенхолоочно складний внутрнший св!т лгодшш, помютнг св01х персонаж1п у реа л 1стичпо-ко11кретI¡с еередовище, викорнставши для цього досконало засвосш можлнвост! композици, кольору, рисунку, нов1 сюжетно-тематнчш вирниення.

Незмйшо присутня у творншях Кондзелевича внеока моральио-етична програма иайповшше реал13ована художником в сиптетпчшй форм! в!птаря й ¡копостаса, переду сим - у Богород-чанському шлюстасЬ У виконаних самим художником шиЧваж-лпвшшх частинах цього ансамблю повиою ьпрою проявилася професШиа майстершсть Кондзелевича, оригдналыпеть його мистецькоУ манери. Дннам!чшсть, внутрппня папружетегь духопного евггу обр аз ¡п Кондзелевича, у поедиашн ч особлнвое-тямн формального вплелня, лопчно б и од ять творчеств майстра у мнетецтпо украУнського барокко друго'У пол. ХУИ - пергаоУ пол. ХУШ ст.

Нов Кондзелевич - тип мптця в Укра'ин, породженого умо-вами ХУИ ст., коли д1яч1 культури беруть участь у сусшльному жигп.сучасиикш. Це живило творч^еть Кондзелевича передовыми для його часу ¡деями, забезпечувало його творам активиу eмoцiинy дж> на людей того часу. Сдшсть глибокоУ зм1етовност! 1 внсокоУ майстерносн формально-пластичного втшення у творах Кондзелевича забезпечило його спадщпш велику )сторико-шзнавальну й мистецько-естетичну варисть, ш,о збер!гле свое значения дотепер.

* * *

OciioBiii положения дисертацК висв1тлен1 у настушшх публтац!ях:

1. MicbKi краевнди й Штер'ери у творах Йова Кондзелевича в контекст! арх1гектурн. Ренесянсу // Украшське мистецтво у м1жнародних зв'язках. - Kiiie, 1983. - С. 67-73.

2. РогятинськоУ церкви св.Духа 1коностас // УРЕ, И вид. - 'Г. 9. - Клив, 1983. - С. 417.

3. Художня спадщина Нова Кондзелевича // Обраэотворче мистецтво. - 1985, # 5. - С. 29-30.

4. Орнаментальп! мотиви в давньому украшському малярств! // Народна творчкть та етнограф1я. - 1985, # 5. - С. 5357.

5. Шедевр волинського малярства // Обраэотворче мистецтво. - 1987. # 3.- С. 29-30 (у сп1вавторсть<).

6. Йов Кондзелевич 1 Хрестовоздвиженське братство в Луцьку // Лрогресивна сусп1лыю-пол1тична думка в боротьб! проти феодальноУ реакцЦ та католицько-ушатськоУ експансЦ на Украшк Теэн республ1кансько1 науково-теоретично! коНференцй, 20-22 кв!тня 1988 р. - Льв1в, 1988. - С 143-145.

7. Волинське малярство ХУН-ХУШ столпь // Образотво;>че мистецтво. - 1988, # 2. - С. 18-21.

8. Очима народу // В1тчиэна. - 1988, # 11. - С. 201-205.

9. Еволгоц1я украшського бароккового жоностасу // Мистецьк! студи. - 1991, #1. - С. 28-34.

SYDOR Oleh Fedorovych.

Works of Iov Kondzelevych and the Ukrainian painting at the end of the XVII - the first half of the XYVII century.

The thesis for obtaining a scientific degree of the candidate af art history in speciality 17.00.04 - the fine arts.

The Lviv's Akademy of Art, Lviv, 1994.

The typescript to be defended provides a research of the life and art works of Iov Kondzelevych (near 1667 - fitter 1739), one of the most outstanding painters of the epoch. •There have been established a nymber of new moments of Kondzelevych's biografy, discovered some unknowne before works by him.

The thesis provides an overview of Kondzelevych's works in yhe context of a lille studied untill recently Volyn's icon painting, and evolution of the Ukrainian's barogue iconostasis of the XVII-XVIII centuries, the Bohorodchany iconostasis by Kondzelevych representing one of the plages.

Key words: innovatory activity; psychology of the artistic image; barogue iconostasis.

СИДОР Олег Федорович..

Творчество Попа Коидзелеви ча и украинская живопись конца ХУ11 - первой-»половнны ХУН1 ст.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности: 17.00.04 - Изобразительное искусство.

Лыюпская Академия искусств, Львов. 1'.>!М.

Защищается' рукопись', содержанием которой является исследование лишенного п творческого пути Нова Кондзелевича - одного из наиболее значительных украинских иконописцев эпохи. Устанонлен ряд новых моментов биографии Кондзелевича, нияилени неизвестнее ранее его произведения, рассмотрено его творчество в контексте малонзучепой на сегодня волынской иконописи, проанализирована эволюция украинского барочного иконостаса ХУ11-ХУ111 ст., одним из важп'Шх этапов которого является неполiienuuii Кондзелеиичем 1>огородчапскнй иконостас.

Ключевые слова: поиаторська творчкть; пси хологгзац1я художпього образу; барокковнй ¡коиостас.

Поделиться с друзьями: