• Лазаревич Николай Васильевич
  • 1996
  • 26

Украинские Сечевые Стрельцы: формирование, идея, борьба. автореферат диссертации для написания диплома, курсовой работы, тема для доклада и реферата

Украинские Сечевые Стрельцы: формирование, идея, борьба. - темы дипломов, курсовиков, рефератов и докладов Ознакомиться с текстом работы
Специальность ВАК РФ: 07.00.01 — История Коммунистической партии Советского Союза
  • Реферун рекомендует следующие темы дипломов:
  • Греко-католическая Церковь в Галиции при митрополите Андрее
  • Реферун советует написать курсовую работу на тему:
  • Греческая колонизация Северного Причерноморья и Приазовья как этап экспансии городской культуры
  • Реферун советует написать реферат на тему:
  • Сложение типов и форм жилища казачества Дона, степных территорий Предкавказья и Кубани
Поделиться с друзьями:

Полный текст автореферата диссертации Лазаревич Николай Васильевич, 1996, 07.00.01 — История Коммунистической партии Советского Союза

г

i \ Ь v 1 r г> НАДЮНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРА1НИ

А * • ». О 'Й^НСТИТУТ УКРАIНОЗНАВСТВА IMEHI I. КРШГЯКЕВИЧА

\ S

На правах рукопису

ЛАЗАРОВИЧ Микола Васильович

WEPAlHCbKE С1ЧОВЕ СТР1ЛЕЦТВО: ФОРЫУВАННЯ, 1ДЕЯ, ЧИН

/О'/

Спещальшсть: 07.00.01 - icTopifl Украши

АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здсбуття наукового ступеня кандидата 1сторичних наук

JIbBiB - 1996

Дисертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр1 укра1новнавства Терношльсько! академп народного господарстЕа.

Науковий кер1вник - васлужений Д1яч осв1ти Украши, кандидат 1сторичних наук, професор ЛАНОВИК Богдан Дмитрович

0фщ1йН1 опоненти - доктор Сторичних наук,

' професор МАКАРЧУК Степан Арсенович - кандидат 1сторичних наук ЛИТВИН Школа Романович

Пров1дна оргашзащя - Чершвецький державний ушверситет

iM. Ю. Федьковича

Захист вгдбудетьоя " f3 " ^995 0 " » го-

дин! на saciflaHHi спещал1зоЕано! Е'чено! ради Д 04. 09. 01 для захисту дисертащй в 1нститут1 украшознавства iM. I. Крип'яке-вича HAH Укра!ни за адресов:

29Q008, м. Льв1в, вул. Козедьницька, 4 (2-й поверх)

3 дисертащею южна ознайомитися в б1бл1отец1 1нституту укра'1нознавства iM. I. Крип'якевича HAH Укра1ни.

Автореферат роз1сланий " ^ ^ " 1996 р.

Вчений секретар епещал13овано1 вчено! Ради кандидат iсторичних наук

ЗАГАДЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РСБОТИ

Постановка пробдеми. Актуальшсть досл1дмешш. В 1сто-ричшй кауц1 назрело аавдання комплексного досл1дження держа-вотворчих процес1в у р1гш пер!оди наша! 1стор1I. Зокрема, вадливою е проблема визеольких змагань на початку XX ст. , якл започаткував легIон Укра!нських С1чових Стр1лъщв.

3 УСС яов'язаш яск.рав! етапи самов1ддано! прац1, спрямо-вано! на пробудження й утвердження пом1Ж укра'!нства почуття национально! г!дност1, ;де! соборност! й незалежност! державл. 1хню роль та значения в контекст! визвольно! боротьби п1дкреслювали превIдн1 укра!неьк1 пол1тичн1 та громадськ1 Д1ЯЧ1. Серед них: ¡.Франко, М. Грушевський, С. Петлюра, А. Ееп-тицький, Д. Донцов, Ю. Липа та ш.

Проте значения стр1лэцтва не обмежуеться лише тим, шр во-но стало першою в ное1тн1й ¿стори Укра!ни добровольною в1йсь-ковою формащею, яка збройкою боротьбою зв'язала перериану нитку визвольних змагань. Укра!нськ! С:чов1 Стрьтьщ вв^йшли в 1сторш ще й тому, шр були силою, яка мала значний еплив на розвиток укра!нсько! пол1тично! думки та на фермування нащонально! психологи. Об'еднупчи крапц с или молод 1, захоп-лено! 1деею в1дбудови власно! державк й об'едкання вехх г1лок укра!ноького народу, лег1он УСС у роки Першо! св1тоео1 31йни перетворився в овоер1дний В1йськозо-пол1тичний оргашзм, у сере довищ1 якого тризав невгшннкй пошук найефективн!ших шлях¿в досягнення поставлено! мети. Результата тако! д!яльност! наклали позитивний в1дбиток на зесь подальший Х1Д нащонального розвитку укра!нського сусш льства.

Актуальюсть розгляду ц!е! проблеми зумовлена насамперед необх1дн1стю всеб1чного вивчення питань, пов'язаних а 1деею, формуванням та боротьбою легюну УСС за нащональне визволення в роки Першо! сватово! в1йни. В опубл1Кованих роботах, присвя-чених стр1лецьк.1й тематшц, основна увага зосереджуеться на ДОСЛ1ДЖЭНН1 УСС як в1йськового шдрозд¿лу. Разом 1з тим, не отримали надежного зисв^тлення так! важлив! аспекта, як 1 дей-но-полтгпй прияципи оргашзацп та д1яльност1 стр1лецтва,

форыи його впливу на актив ¿ващю нацшнально! самосв1домоет1 населения, роль у Листопадоз1й нацюнально-демократичшй рево-люцп та ш.

Предметом дано! дисертащ1 е анал1э 1дейно-пол1тичних засад фзрмування й д1яльност1 УСС, '1х рол! в утвердженш ук-ра1нсько1 национально! ¿де! та Соротьб! за П реал1защю.

Стушнь вивчення проблемя. Досл1дження д1яльност1 легюну

УСС почалося ще в ход1 Першо! св1тоео! е1йни. ПЬштовх цьему

процесов1 у велик1й м1р1 дали саш етр1льц1, котр! вважали, шр

мусять залишити для напрдк1в ггадку про свою боротьбу ва волю

Укра'1ни, яку вони започаткувалм в нов1тн1й час. У цей перюд

з'яелябться ряд публ1кащй, що ознайомлювали укра1нство з1

стр1лецьким легюном, його метою та эавданнями. Серед них Еар-

то Е1дзначити пращ члена ГУР та УБУ В. Темницького, шдхорун-

■1

жого УСС О. Назарука та десятника УСС В. Дзжоеського", а також ряд стр1лецьких л1тературних зб1рник1в.

У м1жвоенкий пер1 од найбоьше було видано книг мемуарного характеру. 1х писали колишн! сводки 1 учасники стр1лецьких змагань, 1 щ книги е щнним джерелом розглядуваного пер1-оду. Кояна з книг-спогад1в воскрешуе для читач1в 1еторичн1 факти 1 поды, на конкретних прикладах показуе весь нелегкий шлях легюну УСС, його мету 1 завдання, форми й методи дшль-ность До кращих твор!в мемуарно! л1тератури стр1ледько1 доби належать спогади М. Заклинського, М.Голубця, О. Степашв, С. Щу-хевича, М. Угрина-Везгр1шного, М. Галущинського та ¿к.

Ряд праць згаданого перюду висв1тлшть подп конкретного пром!жку часу чи присвячеш окрем1й тем! Э1 строецько! д1яль-ност1. До них в!дносяться твори С. Тоб1левич, 11 Угри-на-Безгр1 иного, Д. Палева, О. Кузьми, К. Левицького, М. Заклинського.

Перди узагальнюят роботи з юторп легюну УСС вийшли в середин! 30-х рок1в. Насамперед це колективн1 роботи "Ук-ра1нськ1 С1чов1 Стр1льц1, 1914-1920" та "1стор1я укра'1нського в1йська" 1 грунтовне д0сл1дження 0. Думша "1стор1я Легюну Ук-ра'1нських С1 чових Стр1льщв 1914-1918". Автори, окрем1 з яких

1. Див.: Список використаних джерел та л1тератури.

Сули сз1дкаыи й учасниками доел!джузаних под!й, використали великий фактичний материал i, поряд is анал!гом збройно! бо-ротьби стралецтва, в Tiii чи 1ншй Mipi розглянули деяк1 питания, зв'яган1 з проблематикою даней дисертащi. Зояреыа, тут непогано проанал!зсвано довоенний стр1лецькдй рук, внутренне життя лег i сну, працю УСС серед укра'1нського населения та етр1лецьку творчеств.

Шсля встановлення радянсько* влади на зах1дноукрашських землях досл1дження будь-яких питань, зз'язаних is стр^лецтвом, як i з национально-визвольним рухом взагал1, були пригашен i. Тод1 под1бш роботи вели Т1льки за кордоном представники ук-pai'HCbKoi ем1грац11. Незважаючи на те, щр брак необхгдних ма-TepiajiiB та коштiв ictotho обмежували працю, тут у 50-70-я роках все ж таки вийшло бiля повтора десятка досл^джень, присвя-чених Укра1ноьккм С1човим Стр1льця.ч, окреш э яких мають важ-ливе значения для вивчення теми дано! дисертащ i. Це, зокрема, роботи С. Ршецького, Е Прняка, М. Гуцуляка, VL Островерхи та 1н. В них, серед шшого, простежуеться процес становления та розвитку стр1лецького руху, з1дображэно утвердження нац1сналь-ного характеру лег!ону УСС, до певно! М1ри виевхтлено ixhh сусгллшно-пол1тичну Д1яльн1сть, проаналхзовано И вплив на ук-рашське населения та роль у шдготоещ i проведены; Листопа-доео1 нац!онально-демократичноi револпцп.

Сучасна 1СТор1ограф1я проблеми покишр обмежуеться лише кiлькома науково-популярними працями М. Литвина та К. Кауменка, В. Горд1екка, Р. Ыатейка та Б. Мельничука, П. Арсенича. Окрам цьо-го, осташпм часом вийшов ряд публ1кащй в украшсьюй перюдищ, де розглядаються деяк! аспекта дiяльнocтí УСС, та к1лька зб1рок стрхлецьких шеень, поезШ та гумору.

Отже, незважагачи на iHTepec iCTopHKis до стрглецько! проблематики, теш дано! дисертащi з укра'1нськхй icTopiorpa-ф!i вивчена недостатньо. Насамперэд де стосуеться питань, пов'язаних is нащонально-шттичною Д1яльн1стю стрьяецтва.

Мета i аавдання доел1диення. Враховуючи наукову значим! сть та недостаток) вивчешеть проблеми, дисертант прагнув розкрити 1дейно-пол1тичн1 засади формування i д^яльност:

легюну УСС, покавати його роль в утвердженш укра1нсько1 нацшнально! 1де! та боротьб1 ва 11 реал1защю.

Досягнення ще! мети вимагало аир1шення наступних зав-

дань:

- з'яеуЕати головн! передумови эародження, аавдання та характер д1яльност1 укра!нського стр1лецького руху в Галичшп;

- роэкрити основш 1де1, принципи та умови оргаШэацП лепону УСС;

- показати 1дейно-пол1тичну еволжцю в стр1лецькому сере-довииЦ в 1514-1918 рр;

- простежити участь стрдлецтва в Листопадов1й нацюналь-но-демократична ревсшоци в Галичин1;

- проанал1аувати форми 1 методи культурно-мистецько! та просв1тницько'1 д1яльност1 УСС та '1х вплив на формування 1 пог-либлекня нащонально! св1домост1 народу.

Хронолог!чн! рамки досл1дкення- Основна увага в робот1 звернена на висв1тлення та анал1з лод1й у межах 1914-1918 рр., тобто з моменту оргашзаци -легюну УСС 1 до його трансфор-мацП, 'з перемогою листопадового збройного повстання, в один 13 шдроэдШв УГА. " Для з'ясування причин 1 передумов зарод-ження стр1лецького руху в Галичшп, автор вдаваЕся також до розгляду сусшльно-тштичних в1 дносин на зах1дноукра!1нських землях, починаючи в к:нця XIX ст.

Основм положения дисертащI. шр виносяться на захист, наступи1:

1. Виникнення украшеького стр)лецького руху в Галичиш було результатом економ1чного, шштичного та культур-но-осв1тнього розвитку краю 1 стало наочним доказом прагнення до национально! невалежность Головним завданням цього руху було в^ськове навчання та виховання молодо як передумови формування власних збройних сил для боротьби за державну са-

МОСТ1ЙН1СТЬ. .

2. Створення легиону УСС ознаменувало в1дновлення збройних змагань за волю Укра!ни. Об'еднуючи крапц сили молод1, яю представляли практично вс1 сустльн1 верстви Галичини, в1н став вт1ленням передово! тштично! думки 1 виражав спод1вання

гадйцькогс сусшльства на вкборення Укра!нсько! держава.

3. Протягом 1914 - поч. 1917 рр. лег юн УСС перетворквся в нацюкальну В1йськоео-пол1тичну формацш з укра'!нською офщ1йною новою, символикою та термиюлсгчею, зласнкми одност-роями й в1дзнаками. В П середовшу тривала интенсивна 1дей-но-пол1Тична, осз1тня та виховна праця, метою яко! була П1 дго-тсвка до реал!зац11 яашчених завдань. Одним 13 результат!в такоз д!яльносгп стало формування своер^дно! стрхлецько! 1део-лог11, головн! складов! яко'1: державна самаст!йнють, собор-ництво, опора на сили гласного народу.

4. У 1917-1918 рр. стр1лецтво остаточно визначило для себе стратег1ю подалыго! борстьби, яка полягала у в!докремленн! зах!дноукра!нських земель вхд Агстро-Угс-рсько! ¿мперГ! та об'еднання !х з Украшською державс-ю. Така позищя, незважаючи на деяк! тактичн! розбхжкост!, була домшуючою в стрглецькому лег юн и

5. УСС, дотримувчись принципу, щр вибороти укра!нську державнють мояливо Т1льки опиравчись на сили власного народу, вели пост!йну ! наполегливу працю серед широких к1л ук-ра!нства, спрямовану на актив!зац1ю нацюнально! св!домост1. Н найд! ев 1 сепии формами булн: пропаганда незалежницьких !дей через р!зноман1тн1 виступи, маыгфестацП, пу&пкацП в прес!, концэрти та вистави; громадська дзяльнють у ряд! мюцевостей та допомога укра1нським !нститущям ! окремим д!яча.м у нала-годжеш !х роботи; орган!зац!я укра!нського шк!льництва, кур-С1в л1кв!дацп неграмотное^, читалень, б1бл10тек, культурно-просе1тн1х та економзчних товариств, амзторських гуртк!е та зн.

6. С1чове стр!лецтво, незЕажагочи на певнз прорахунки, в1д1грало вир!шальну роль у тдготовщ та здШсненш Листопа-дово! нац!онально-демократично! революци в Галичин!. Иого заслугою насамперед було утвердження в еуспзльств! укра!нсько! нацюнальноз !де! та усп!шне кер1вництво збройким повстанням -як у Львов!, так 1 в окремих мюцевостях краю.

Диерельну базу дисертацП становлять арх!вн1 матер!али й опубликован! документи, пов'язан! з сушпльно-пол1тичною та нац!онально-культурницькою дзяльшетю лег!ону УСС. Разом !з

тим необх1дно в1дэначити, шр чи не найщншпп джерельш ма-TepiaJUi sí згадано! проблематики були в переважшй часттп знишэш внасл1док военних под1й та планових акщй комушстич-ного режиму. Значна к1льк1сть матер1ал1В е також поза межами Украши," зокрема в Полыщ та США, i через' ряд причин шр зали-шаеться важкодоступною для укра!нських дослхдниклв. Така ситу-ащя змусила автора активы ше використовувати, поряд з архiвними та опублжованими документами, й ihsí джерела - шр дало змогу заповнити шформащйш прогалини та об'ектиЕтше проанал1зувати процеси, пов'язан1 з темою дано! дисертаци.

Переважна частина наявних арх1вних документiв про д1яльн1сть легюну УСС знаходяться в Центральному державному вторичному apxiBi Укра!ни в м. Львов1 i зосереджен1 тут голов-ним чином у к1лькох фондах. Найб1льшим за обсягом е Фонд 353т. - JlerioH Укра1'нських С^чових Стр1льц1Е, що нараховуе 279 справ, серед яких списки особового окладу УСС, ix рукописю "видання, листування, шрденники, особист1 документа i íh. Велика к1льк!сть матер1ал1Е, шр'характеризують дхяльшсть CTpi-лецьких ¿кститущй у Б1дн1, вбер1гаються у Фонд! 252т. -Зб1рна Станиця Укра!нських С1човйх Стргльщв у BiflHi. Важливим для даного досл1дження е i Фонд адвоката В. Старосольського Сф.360), де, серед iHmoro, м1стяться документа про Д1яльн1сть Бойово! Управи та i i взаемов!дносини з УСС, про становления лег1ону як укра'1Нсько'1 национально! формацп, про шдготовку стр!лецтва до збройного повстання в Галичшп i íh. KpiM дього, ряд матер!ал1в, пов'язаних 13 легюном УСС, знаходяться i в 1нших фондах даного apxiBy (ф. ЗОЭчт. - Наукове Товаркство ím. Т. Швченка; ф. 361 - А. Круша ль ниць кий; ф. 368 - С. Томааивсь-ккй; ф. 561 - Колекц1я документов про д1яльн1сть уряд!в та ар-мхй УНР та ЗУНР; ф. 640 - П. Франко; ф. 771 - В. Левицький та íh. ).

Центральний державний архiв вищих органiв Елади. та управляя Укра!ни s6epirae документа, шр стосуються строецько! тематики, у 2-х фондах. Ф. 4097 - Kim Укра'!нських С1чоеих Стр1льц1в, 1917-1918'рр. - представлений лише книгою наказов " Команди Коша УСС за 6. XI. 1917-23. VI. 1918 рр. У другому -ф. 4465т. - Колекц1Я окремкх документальних матерiалiе ук-

ра!нських нащонал1стичних екйгрантських установ, орган1защй i oci6 - м1стяться протсколи зас^дань, реестращйн! книги та финансов! ав1ти Бойово! Управи УСС за окрем! перюди, ма-Tepiajm про д1яльн)сть представнлюв УСС на Волши, ряд статей та спогадхв, .рукописк1 видання стр1лецтва i т. iH.

Деяк1 матер1али по тем1 дисертаци знаходяться також у Центральное державно),iy !стсричному apxi3i Укра!ни в м.Кизв! (Ф. 365 - Жандармськ! установи тимчасового военного генерал-губернаторства Галичина), Державному apxiBi Тернопьчьсько! облает! (ф. £31 - Про д1яльшсть "Ci4i", ;1913-1914 рр.) та у фонд1 в1дд!лу рукопис i в Льв1всько1 державно! кауково! 5!бл1отеки im. Б. Стефаника R4H Укра!ни (ф. 9 - Фонд окремлх над-ходжень; ф. 48 - Фонд Заклинських).

Еажливим джерелом для вивчення теми Д0сл1Дження стали частково згадуван1 вже стралецьк: публ1кац!! военного периоду, опубл1К.ован1 документа, твори л1тературно-мистецько1 творчост1 УСС, а також строецьк! nepiofliran видання, як "Bic-тник Пресо-во! Кватири УСС", "Самохотник", "Самопал", "Усусу", "Червона Калина" - шр виходили в лепош лротягзм 1915-1917 рр.

Окрему групу джерел становлять тогочасн1 галицькл журнали та газети. Серед них особливу щ тлеть мають "Шяхи" (1915-1918 рр.) i "CEiT" (1917 р.), ир прагнули виконувати функцП етр!лецького органу, та "Будуччина" (1918 р.), яка бу-ла дуже близькога до стр!лецтва. Чимало надзвичайно ззжлиео! шформаци про УСС м1стили також у роки В1йни газети "В1стник Союзу ЕизЕолення Укра!ни", "Д1Л0", "Свобода", "Укра!нське Слово" I iH. У мгжвоенний период найбхлыпе до вивчення стр!лець-ко! тематики спричинилися 'Чсторичний календар-альманах Черво-но! Калини", що виходие як р1чник протягом 1924-1939 рр. , та шрм1сячник "JüTonnc Червоно! Калини" (1929-1939 рр.), яю з номера в номер друкували матер!али з icTopii легюну УСС.

Належне м!сце в досл!джешп займають також мемуари учаенгаив стр!лещ>кого руху, HKi були критично оемислеш автором. Вони проливають св1тло на явишд, щр не знайшли надежного з'ясування в 1нших матер1алах, допомагають зрозушти причини та взаемозв'язки деяких под!й, уточнюють окрем! детали,

В1дроджують атмосферу взаемин 1 настро!в, що панували серед стр^лецтва.

Поеднання арх^вних матер1ал1В, бьтышсть з яких ще не були в науковому об1гу, та опублжованих документов 1в !ншими Еищезгаданими материалами эначно розширили джерельну базу досл1дження. Це дало змогу уникнути одноб1чного висв1тлення й оцхнки под1й, явиш, та факпв, глибше зрозушти природу стр1-лецького руху, розкрити суть, форми 1 методи його д1яльност1, допомогло зробити в1дпов1дн1 еисновки.

Наукова новизна результат!в досл1дивння. Дака дисертащя е першою в укра'1нськ1й !стор!ографп спробою комплексного досл1дження идейно-пол!тичних мотив1в у формуЕашп та Д1яль-ност1 легчону УСС. На основ1 широкого кола 0публ1К0ваних та арх1вних матерхагпв сформульовано ряд принципових висновк1в щодо М1сця 1 значения стр!лецтва та його !дей в укра!нському держаЕотворчому процес!, дазться узагальнкючий анализ рол: р1зноман1тних форм стр1лецько! д1яльност1 в поглибленш нащонально! св1домост! украанського населения. До наукоЕого сб1гу залучено значну юльшсть ранше не Еикористовуваних ма-тер1ал1В, насамперед арх1вних документ!в. У додатках дисер-таци подано деяк! опрацьоЕан! й систематизован! результата дослЧджень.

Практичне значения дисертацп. Осковн! положения 1 вис-ноеки, фактичний матер1ал, який з!брав аЕтор, можуть бути еи-користан1 для подалыгаго досл1дження дано! теми ! сум!жно! проблематики, розробки ноеих концепц!й !сторП укра!нського нащонально-визвольного руху, при тдготовщ узагальнюючих праць з штори Укра!ни тошр. Водночас досл!дження може бути корисним у робот] з особовим складом Збройних Сил Укра!ни, щр дозволить актив!зувати патр!отично-виховний процес та утверд-ження нац!онально! св1домост1 серед укра'!нського вояцтва.

Апробащя досл!диення. Дисертащя пройшла обговорення у 1нститут1 укра!нознавства ¿м. I. Крип'якевича та на кафедр! ук-ра!нознавстга Терношльсько! академ!! народного господарства.

Осноен! положения дисертацП воображен! в шести публ!ка-Ц1ях у наукових вб!рниках, у журнальних статтях, допов!дях й

виступах на м^жнародних та всеукрашських науково-практИ конференщях, зокрема: М!жвуз!вська наукоза конференщя, прй вячена 150-р1ччю в1д дня народження Ю. Целевича (1ва-" но-Франклвськ, 1993); "Актуальна проблеми роэвитку М1ст та шського самоврядування" (Рхвне, 1993); "Велика Волинь: минуле й сучасне" (Житомир, 1993); Шжнародна наукова конференция, присвячена 75-р1ччю ЗУНР (1ванс~ФранюЕськ, 1993); "Волинь 1 Волинське заруб1жжя" (Луцьк, 1994); Четверта наукова гераль-дична конференция (Льв1в, 1994); "Укра!ноьке козацтво: 1СТ0Р1Я 1 сучасшсть" (Терношль, 1994); "Волинь у визвольшй боротьб! укра!нського народу ХУП-ХУШ ст." (Кременць, 1995); III М!жнародна ¿сторико-краезнавча конференщя э проблем !стор!! Чершвецько! облает!, присвячена 120-р1ччго заснування ушверситету в Чернхвцях (Черн!вц!, 1995); 'Чдеали та система щнностей молод! в умовах становления укра!нсько! державност!" (Терношль, 1995); "Генева !де! украшсько! политично! са-мост!йност1: в!д "Слова переетороги" до "Укра!ни !рреденти". 1848-1895" (Льв!в, 1995).

Структура дисертац!1 ьизначаеться зм!стом проблем 1 в!дпов!дае мет1 й эавданням д0сл1дження. Робота Еиконана з проблемно-хронолог!чному план! 1 складаеться 13 вступу, трьох розд!лав, висновклв, списку використаних джерел ! Л1тератури ! двох додатклв.

ОСЯОВНИЙ ЗЫ1СТ РОБОТИ

У вступ1 обгрунтовано виб!р теми, актуальн!сть, хронолог !чн! рамки та об'ект досл!дженкя, його мету 1 завдання, вкзначено ступшь розробки проблем та !! джерельну базу, розкрито наукову новизну та практичне значения роботи, представлено I! апробащю.

У першому розд1л! - "Формуваннн Укра!пського С1чового Стр!лецтва" - з'ясозуеться сусп!льно-пол1тичне становище в Га-личин1 з к!н. XIX - на поч. XX ст. , досл!джуеться зародження ук-раанського стр1лецького руху, його завдання, характер та форми ! методи д1Ялькост!, розкриваються мета, основн! принципи та

- ID -

1ц11 лэг10ну УСС, анЕипзуються його особовий si засади.

S-'i половини XIX - початку XX ст. укра'1нський рух в австрайеькШ iMnepii набрав в1дчутно1 сили Гаке зростання викликало велике занепокоення та лротид^ю з боку певних польських к1л i, особливо, Poci'i, яка бачила единий saci6 боротьби а "украшським сепаратизмом" в анекеП Захздно! Укра'1ки. Тому, опинившись м1ж цими силами, котр! Hi як не могли змиритись is подальшим зм!цненням ук-рашства, представники останнього змушеш були подбати хоч про якусь п1дтримку для себе. Така потреба особливо виникла на фон1 загострення протир!чь Mi ж пров1дними кра!нами свиу, в т. ч. i Mi ж Австро-Угорвщого та Pociera. Було BnpicieKO, ¡до при збройному конфл!гач м1ж згаданими держава.1® украшщ виступ-лять на бощ Австрп. Основним завданням ix у майбутшй BiftHi мали стати домагання визволення Наддншрянськоа Укра!ни Bifl росзйського понеголення i створення з не! самост1йно! держави та забезпечення в1льного розвитку укра'1нства в межах Австро-Угорщини.

Украшщ Галичини, власне, ix передовi кола усв1домлювали також, шр для реально: тдтримки ceoix нацюнальних прагкень вони мали б виступити в майбутньому конфликт i як окрема зброй-на сила. Грунтом, на якому почали розвизатися так1 настро!, став спортивно-протипожежний рух у форм1 союльсько-с1чових товариств. Выродивши пам'ять про укра!нське BiftcbKo, BiH дав поштовх подалъшому розвитков! традищй.

Думка про збройне виборення власно! державное^ виникла саме в середовипц передово! часткни молод1, яка пройшла духов-ний та ф1зичний гарт у "Ci4ax" i "Соколах". Зародившись, вона починае шукати форм свого еияву, бо рамки с}чово-сок1льських товариств стали для не1 тюними. Так спочатку у Львову а зго-дом i в iffirax галицьких MicTax у 1911 р. постали nepmi ук-pa'iHCbKi TaeMHi оргашзацп, завданням яких було вгйськоЕе ви-ховання i навчання молоди

18 березня 1913 р. , шсля затЕердження статуту, у Львов i було оргашзоване перше легальне украхнське стрыецьке това-

риство "С1чов1 Стр1льщ". Незабаром под1бН1 тсвариства засно-вуються по вс1й Галичшп, притягуючи в сво! лави тксяч1 ук-ра!нсько! молоди Перед Першою св1товога войною в кра! нарахо-вувалося 96 стр1л9цьких товариств, що об'еднували 8200 члешв, та 34 гуртки "Пласту" :з 1700 членами. Загальна ж юльюсть украшських руханкових, стрктацьких, спортивних товариств 1 пластових гуртюв у австр1йськ1й 1мперП становила 2166, об'еднуючи 120177 член1в.

У робот 1 проанагпзовано д1яльн1сть окремих украшських в1йськоеих товариств, подано и Форш 1 методи, показано конкретно приклади перешкод, як! чинилися австро-польською владою при оргашзацп стрзлецтва, представлено 1н1ц1атор1в та найак-тивншпс учаснгаив стр1лецького руху, основн1 осередки його розвитку.

Значения стр1лецького руху полягало насамперед у тому, що саме стр!лецтво протягом останнього часу перед вп'шою чзтко й р 1 пропагувало гасло самостийно! Укра!ни як актуальну й безяосередню мету нац1оналыю-пол1тично1 боротьбк украшщв. Другим значним здобутком стр1льд1в було те, що вони усв1домили !дею збройно! боротьби як необх!дного засобу осягнення державно! незалежность I трет1м ххнхм досягненням стала практична справа - вШськове виховання та навчання молод!. Така позиция була р1шучкм поступом уперед у розвитку украшсько! пол1тично!

думки.

3 початком Першо! свзтово! в1йни найбьтьш активно 1 ор-гаюзовано серед галидького укра!нства проявили себе сзчоех стр1льщ. 1х пров!д уже 3 липня закликав добровольц!в зголошу-ватися в стр1лецьк! ряди. Одночасно було створено мобШзащй-ний коьцтет, який протягом к1лькох дн!в аоргашгував першу бо-йову сотню шд командою I. Чмоли. Представники стр!лецтва були також серед шщ^атор^в створення легюну Украшських С!чових Стрзлыцв, який мав започаткувати нов1тню збройну боротьбу за укра!нську державшсть. Про його формування оф!ц!йно було пов^домлено в спзльшй в1дозв! ГУР та УБУ до укра!нського народу в!д б серпня 1914 р.

1дея створення в!йська, яке боротиметься за волю Укра!ни,

стала в1драау популярною серед галицьких украшщв, тому про-бивалася до найдалыдих закутк1в краю та до р!зних герств народу. Шрилом ц!е1 популярност! був насамперед багатотисячний наплив добровольщв до УСС. Переважала молодь, яка, як свЧдчить аналаз щлого ряду джерел, йшла щлком св1домо, без особливо! спонуки чи аг!тацп. Це був законсшрний результат передвоенно! прац1 соклльсько-сачових, пластоЕих та стр1лець-ких оргашзащй.

Актившсть, з якою украанщ орган!зовували сеоё вайсько, занепоко1ла австро-польську адмтстращю. Бона почала чинити вс1ляк1 ,'перешкоди моб1л1зац! 1 укра!нських добровольщв. Були випадки, коли !х нав1ть арештовували та выправляли в концентрации! табори-, пересл!дували 1 !хт с!м'!. Проте, незважаючи нэ таку протид)ю та ряд об'ективних перешкод, за три тижш до УСС зголосилося 61 ля 28 тис. чоловш. Статистичний анал!з дае п!дстави стверджувати, шр вони представляли вс! сусглльн! верстви та майже рс! профес!! й земл: галицьких укра!нц!в. Це св!дчило, що нащональна 1дея в т!й чи !нш1й м!р1 вахопила все сусшльство, а найб!льше молодь, яка й стала основою тих трьох десятюв тисяч добровольцев, котр! йшли боротися за державну незалежн!сть.

Значна увага в роздал! прид1ляеться Еисв!тленню фактор!в, як! негативно впливали на процес оргашзаци лег!ону УСС. Сюди Е1дносяться: брак необхадних кошт!в, нестача в!йськоеих !нструктор!в, спорядження та збро'!, непорозумшня в галиць-ко-укра!нському пол!тичному провод!. Зокрема, остання обстави-на привела до того, ир командантом стр!лецького лепону було призначено М. Галущинського, який, за його ж словами, не мав шякого поняття про е!йськову орган!зац!ю. Не до кшця уявляли соб! укра!нськ! пол1тики ! якими мають бути мета та завдання стр!лецько! формац!!. Внаол!док тако! невизначеност!, домовле-ност!, укладен! з урядовими колами Австр!! про те, щр стр!льц1 будуть особливим в!дд1лом з в!йськово-пол!тичним завданням, аЕстр!йське командування на практищ !гнорувало. Тому т! усшхи, яких УСС згодом добилися в нацюнально-жттичшй та культурницьюй сферах, буди результатом не якихось домовле-

- 13 -

ностей, а винятково !хньо! !н!щативи й наполегливост!.

Проведене дисертантом досл!дження даз шдстави стверджу-Еати, шр створення легюну Укра!нсъккх Шчових Стр1льц1В озна-менувало в1дн0влення ёбройних змагань укра!нщв за неза-лежшсть. Незважаючи, шр УСС, стаючп до боротьби, змушеш були змиритися з певкою регламентацией) сво!'х д1й" австр1йською владею, зокрема 13 обмеженням лег1ояу до 2500 чоловгк, - це вовс!М не означало, "що еони будуть в1дстоювати чужз !м ¿нте-реси. Найпершим свечениям такого твердження" стали вимоги стр1льц1в про складання присяги на в1рн1сть укра!нському народов!, а не габсбурзькШ династ!!.

У другому розд1л! дисертацП - "Боротьба с!чових отр!ль-1цв за реал1зацш украгнсько! нащоналмт! 1де1" - досл!джу-еться процес становления стрьтецького лепону як . нащонально! в1йськоео-пол1тично! формацп, з'ясоЕутоться причини зростання пол1ТИЧно! активност! УСС у 1917-1913 рр. , анал!зуеться !х роль у Листспадов¿й нащонально-демократична реЕСлюцп.

1з створенням лег!ону УСС перед ним постало завдання най-ефективн!ше використати сео! можливост! для досягнення нам!че-но! мети. В ход! тривалих дискус!й стр1льц! Д1йшли висновку, шр !хня формащя е надто малочисельною, шрб в1д!гравати якусь 1стотну роль у световому конфлшт!. Тому необх1дно було доче-катися сприятливих умов, зокрема, коли обидв! воро.тл стсрони знесиляться, ! тод! вже веша силами до6иеэтися позитивного виршення укра!нсько! справи. Для того ж, шрб щ под!! не за-хопили зненацька, потр1бна була тривала ! щленаправлена П1ДготоЕка до них. Осередком тако! п!дготовки став легюн УСС.

У робот1 просл1дковано процес становления стр^лецького лег!ону як нащонально! в!йськово-пол!тично! формацн, яка, поряд !з збройнога боротьбою, вела систематичну !дейно-пол1тич-ну працю. Нер1Дко ця праця знаходила се!й вияв у багатьох стрьчецьких дискус!ях та публ!кац!ях у прео!, в р13номан!тних допов!дях та лекщях Нац1онально-ВИХОЕИОГО зм!сту, в промоЕах кращих стр!лецьких оратор!в, а !нод1 ! в бойових наказах. Не-обх!дн1сть под!бно! д!яльност! була викликана тим, шр визволь-на ¿дея передвоенного стр!лецтва 31 створенням УСС перейшла в

стадш реЕшэацП, а тому потребувала нових шдход1в та ощнки. Так як тод1шне галицько-укра'1нське сусшльство та його полЧтичний пров1д не були готоеими до виконання такого аавдан-ня, дю М1С1Ю взяла на себе передова частина стр1лецтва.

Одним 13 результат1в нащонально-полЧтично! д1яльност1 УСС стало формування СЕоер1дно'1 стрЧлецько! 1деологп, голов-ними складовими яко'1 були: державна самостЧйшсть, соборницт-во, опора на сили власного народу. Значения ще'1 1деологн по-лягало насамперед у тому, щр завдяки 1й тисяч1 стрЧлецьких но-Еобранщв за порхвняно короткий час перетворювалися в се1домих борщ в за нащональш Чдеали.

Намагагачись розширити коло прихильник1В Укра'Чни в св1т1, с1чов1 стр!льщ вважали сво1м безпосередшм обов'язком пропа-гувати украгнську ¿дею не тхльки серед власного громадянства, а й серед ¿ноземщв, з якими доеодилося зустр!чатися. Нер1дко под1бн1 спроби знаходили вЧдклик. Так, тЧльки в одному з далеко не поених пресових огляд!в тижневик "ВЧстник СБУ" за 24 жовтня 1915 р. подав назви б1ля 15 статей в Чноземшй прес! про стрдлецький легаон. Под1бна увага сприяла роввитгеш интересу до Укра'1ни та П визвольно! боротьби. В умовах, коли про 1снуванкя укра'1нського народу мало шр знали, це був спраЕжн1й шформащйний прорив.

У розд1Л1 наголошуеться, шр голоеним принципом стр1лець-ко! д1яльност1 були штерееи укра'1нсько'1 наци. Еиходячи з цього, УСС формували свое ставлення до будь-яких чиншпив та проявив политичного життя. Зокрема, вони змушеш були фактично стати в опозищю до офшйного курсу галицько-укра'1нського проводу, бо не могли погодитися з його австроф^ством. Шр ж стосуеться само! австр1йсько1 Елади, то тд вплиеом и 1гнору-Еання укра1нських Чнтересдв стр1лецьке в1дношення до не! змшилося протягом 1914-1916 рр. 13 союзницького на вороже.

Важливим фактором, який св1дчив про нащональний характер легиону УСС, була його атрибутика. Зокрема, стр1лецтво протягом свого 1снування оф1щйно використовувало в своему середо-випц укра1нську мову, украхнську терм1нолог1ю та нащональну символику. На весну 1917 р. остаточно сформувався 1 самобутшй

зоешншй еигляд УСС. Вони робили все де самочинно, без дозео-лу австр1йсько1 в1йськово! Влади, переважно за зласний кошт. Так стрЬтыц позбувалися зовк1шн1х ознак чужого в1йська, поз-бувшись перед цим внутр1ишх зе'язклв зз ним.

Револвцп&п змши, шр розпочалися на ех1дноукрашських теренах з початком 1917 р. , були зустр1нут1 в стр1лецькому се-редовипц з Ееличезним захопленням та рад1етю. В той же час перед УСС поставало заяитання: в чому сенс дальшого юнування лег10ну? Зоквати на бощ Австрп, яка не зиявляла нзяких сим-паПй до украанськох справи, проти зукраШзовачих частин рос!йсько1 арми - втрачало ¿дейний 1 реальний смисл, тим больше, що й Рос1йська 1мпер1я, як тод! здавалося, розпадалася на очах. У таких умовах у лег 1 сип почалася криза, 1до вела до дезорзентадп та розгубленост з. Почастшали випадки переходу стр1льц1в на б1к Центрально! Ради. Пропаганда за розпуск УСС знаходила дедалз сприятливзший грунт.

Протягом 1917 р. вздбуваеться ряд стрьчецьких нарад, ка яких розглядалося питания про подалыау долю легюну. Значка частина стрзлецтва виступала за Лого негайне розформування. Проте в ходз тривачих дискус1й, в т. ч. 1 за участю укразнських посл1в, представник1в полтганих партШ, СБУ та студентсько'з молод1, ухвашовалися б1льш ниважен1 ршення, де, серед шшого, яаголошувалося, шр УСС постали як добровЫьна формащя в 1м'я державно! самост1йност1 укра!нського народу 1 тому мають прит-римуватися ще! 1де'1 аж до П здзйснення.

Значка увага в роздШ присвячуеться аналззу нелегально1 оргашзацзйно-ползтичноз д1яльност! стрзлецтва. Зокрема, в середин! 1917 р. досить активним був створений у В1дн1 таемний укра!кський взйськово-революхцйний гурток, шр складався з! старшин УСС та старшин укра'знщв австр1йсько'1 армп. Иого метою було вздокремлення укразнських земель взд Австрз'з 1 приеднання !х до Наддшпрянлщни. Подзбш органззацн були та-кож створен! в техшчнзй сотн1 та Кош.

Антиавстр1йськз прояви стр1лецтЕа мали мюце 1 в знших формах, наприклад, в зхнзх статтях та поез1ях, де прямо говорится про майбутню "безпощадну боротьбу" з птер!ею. Також у

-162-Й половин1 1917 р. окрем1 строенью старшини оргашзували гостр! виступи укра!нського студентства та еьпграцП у В1дн1 проти австроф1льоько1 пол1тики УПР.

На початку 1918 р. шдх. УСС Д. Палив эапропонував стеори-ти таемну орган1зац!ю укра!нц1в в австр1йськ1й арми, яка при потреб! могла б виступити як орган!зована збройна сила. Стар-шинська нарада схвалила таку пропозиц!ю, та коли стр1лецьк1 представники познформували про не! укра!нський ползтичний пров1Д, то в!н розц1нив П як державку зраду. Можливо, що УСС почали б реал!зовувати СЕ1й задум 1 без згоди пол!тик!в, але в цей час (28 лютого 1918 р.) вони разом хз австро-ншецьким в1йськом Бирушили у Велику укразну, шрб допомогти молод1й держав! боротися з рос!йським б!лыювизмом.

ПеребуЕаючи в Наддшпрянщн! та вс1Ляко сприяючи там роз-будоЕ1 укра!нсько! державност!, стр!льд! водночас остаточно визначили стратегш свое! подалыпо! боротьби: Е!докремлення зах!дноукра!нських земель в!д австр1йсько! !мперП та об'еднання !х з Укра!нською державою. Безпосередня шдготовка до цих подзй розпочалася ще в Надднзпрянськлй Укра!н!.

П!сля переведения стр!лецького лег!ону на Буковину його шдготовка до перебрання влади на зах1дноукра!нських землях стала ще наполеглив!шою. Насамперед було зроблене ряд спроб перевести стр1льц1в до Львова, де б вони мали б!льше можли-востей для оргашзациЪно! та пол1тично! праць Проте австр1йська влада завадила под!бному переб1гу под1й, щоб не дратувати поляк1в, як1 також готувалися до захоплення влади в Сх!дн!й Галичинь

У ес1х частинах лег Зону проходили наради, на яких о6гоео-рювали загальнопол1тичну оитуад!ю та завдання УСС. Так, вже десь 9-10 жоетня в Черн1Ецях вЗдбулося к1лька зас!дань гуртка, який об'еднував 10-12 стрзлецьких старшин ! п!дстаршин, де обм1рковували план наступних д!й. Очевидно, де було кер!вне ядро, котре визначало пол!тичну стратегзю УСС, бо зразу ж шсля зас!дань шдхорунжого Д. ПалПЕа, який також брав у них участь, направили до Львова для прайд у ЦБК.

24 жовтня на нарад! старшин у Черн1вцях було шддано

rocTpiü криткф р1шення УНРади та укра!нсько! Конституакти з!д 1S-19 жовтня 1918 р. , на основ! яких украшськ! етнографачн! земл! в Австро-Угсрщин! проголошувалися як Укра!нська держава в складi австрьйсько! федерац!!. У прийнятих резолкщях зазна-чалося, шр безпосередньою метою нащональних змагань е са-мостайна соборна Укра!нська Республ1ка.

На Т1й же нарад! йшлося i про шдготсвку до збройного виступу. В зе'язку з цим постало питания про кер1вника май-бутньо! акц11, бо тодшньому кер1вництву, аокрема архикнязю В. Габсбургу та сотнику 0. Микитц!, стркчьщ повшстю не дов1ря-ли. Учасники наради висловилися за обрання командантом легюну сотника Д. В!тсеського. Але через те, що bih мав выбути до Львова i там очолити ЦБК, на цю посаду обрали сотника О. Букшо-наного. Згаданим ршенням УСС розiрвали останн! формальн! зв'яэки з австр1йською владею.

Гюряд 13 орган 1зац1йнс-пол1тичною Д1яльн1с-тю, в стрьчець-кому лег!онi зд1йснюваллся й iHin! заходи, спрямозаш на г.мищэння його боездатност!. Зокрема, збЬтыпувалиея запаси гбро!, боеприпасов, а!лтн1ц1i, пiдготовлялися списки австройсъ-ких склад1з, яул необх1дно було захопити в момент виступу. В1дбулися переговори з предстаЕНИками ки!вських С1чових Стркчыцв шрдо координац!! Д1й, сшвпращ та взазмодопомоги. Ряд УСС було вкслано до Льеовз на допомгу ЦБК та на пров1Нщю для оргашзаци повстання. В окремих пов1тах стр!льщ ор-ган1зовували в1йськове навчання мюдево! молод!, шр також мала взяти участь у майбутшх под!ях.

Значна увага в роздзл! присвячена розгляду питань, пов'язаних i3 безпосереднш зд!йсненням листопадового збройного повстання та подиями, що йому передували. Ix asania дае тдетави стверджувати, шр стр!лецтво, незЕажавчи на з1дсутн1сть сеоix основних сил у Kpai в момент виступу та на ряд допущених помилок, В1д!грало вирiпальну роль у Листопадов 1й нащонально-демократична революцп. Насамперед де по-яснюеться тим, шр революция стала вже т1льки насл1дком попе-редньо! довготривало! тдготовчо'! прац!, пров!дне м1сце в як!й займали УСС.

У третьому розд1л1 дисертащ 1 - "Культурно-просв1тия Праги" - анал1зуються форми 1 методи культурно-мистецько'1 та проев1тницько1 д1яльност1 УСС,. еплие на формування та пог-либлення нацюнально! св1домоет1 укра'гнетва.

Укра'1ноьк1 С1чов1 Стр1льщ намагалися все свое життя орган: эувати так, щоб якнайкраще виконувати эагальноукра:нськ1 завдання. Для цього в легхош були створет, кр1м бойових, шип легальн! й нелегальна структура, серед яких: Шш, Еипшл, 351рш Станиц1, Пресова Кватира, баблютека, осв1тш та культурно-!,яктедь кл гуртки. 1х Д1яльн1сть у велишй шр! вкзначала обличчя легюну УСС та сприяла утвердженню нацшнально'! аде! серед укра!нського народу.

Першою допомЧжною формац!ею, шр офщЧйно, хоч 1 з великими труднощами, постала в стралецькому середовшц, був "С1човий Кш", який почав свою д1яль.Ч1сть наприюнщ березня 1915 р. П1Д кер1вництвом сотника Н. Ирняка. Його головним завданням було вербувати й вишколювати нових добровольщв, бо в умовах неприхильного й навиь ворожого ставлення австр1йського коман-дування до стр1лецтЕа виникла загроза подалыпому 1снуванню легюну. Окрхм новобранца, у Кош1 перебувапи й 1ннн категори УСС, зокрема Т1, яю шеля ран та хвороб потребували три-валшого в!дпочинку. Де дало йому змогу стати своер!дним орган 1защйним центром, де не лише вчили военного ремесла, а й поглиблювали нац1ональну св1дом1сть та загальний культурний р1вень стр1льщв. Маючи пор1вняно бхлыну свободу руху та кон-такти з ус1ма легхоновими формацшми 1 багатьма нацюнальними . 1нституц1ями .краю, Кш також поступово перебирав яа себе роль полтшного 1 пропагандистського осередку УСС. Тут у велики1! м1р! формузалася стрЧлецька 1деолог1я, зароджувалися тштичш плани стрЧлецтна, вт1лювалися е життя його творч1 задуми.

На початку 1915 р. постала ще одна стр1лецька формац1я, до отримала назЕу "Пресово! Кватири". II осередок був як у Копи, так 1 на фронть Основним завданням "Пресово! Кватири" було збирання матер1ал1в до 1сторп УСС та збереження 1хн1х традищй, але на практшц вона мала шириа повноваження 1, об'еднуючи в сво'1х рядах людей з лхтературно-мистецьким

хистом, стала центром, який оргашзовував 1 спрямовував духоЕ-не, культурне та творче життя лег!ону. Бг!дно з1 статутом ко-шово! "Пресово! Кзатири", п робота подишлася на 8 В1ДД1Л1В (письменниклв-дописувач^в, сл!вак!в, музикант1в, рисуваль-никхЕ, р!зьбяр1в 1 малярш, фотографа, а також науковий, ей-давничий та економзчний), як1 дозволяли охопити стрзлецьке життя та д!яльн!сть у ес1й !х багатоман!тност1.

Немаловахне мюце в стр!лецькому середовипц зайкала т. зв. "етапна г!мназхя УСС", завдяки якхй стр!льц!, що до В1йни вчи-лися е Г1мназ1ях, змогли продоЕжити сво! студи. Залежно взд фронтових обставин, тут здобували науку взд 20 до майже 230 чолоЕьк. У певн! строки вони ешздили до укра!нських г1мказ!й 1 там здав.али зспити. За роки в1йни б1ля 140 стр1льцям вдалося таким чином заЕершити свое навчання.

Ееликою популярн!стзо - як серед УСС, так 1 серед ук-ра!нського громадянства - коркстувалиея стр1лецькл осередки культурно-мкстецького напрямку. Насамперед тут потр1бно наэва-ти духс-вий оркестр п1д орудою шдхорунжого М. Гайворонського, смичковий та струнний оркестри, хор шд орудою шдхорунжого Л. Гршпшака, стр1лецький театр, 1х виступи в часи военного ли-хол1ття були прекрасним засобом жиео! национально! пропаганди.

Значка увага в робот 1 придьтяеться також анализу дзяль-ност1 таких стр!лецьких ^нститущй, як Вишкзл, "Кружок Загаль-ного Добра", б1блштека та 1н. Еони, як 1 вже назван! структу-ри, сприяли шдвищенню 0се1тнь0г0 та !дейного р1вня стрзлецт-ва, готували його до шслявоенно! громадсько! пращ, немало спричиншшся до популяризащ! боротьби легшну УСС за волю Ук-ра!ни, залишили для нащадюв чимало публ:кащй, спогадзв, фо-тограф!й, малярських картин, п!сень та 1нших стр!лецьких пам'яток, що мали ! мають неоцшенне значения для розвитку нац!окалько! се1домоет!.

Одною з таких пам'яток була стрьтецька л1тературна творчасть, яка акумулювала в соб1 масову св1дом1сть стр!лецтва та була св!дченням тих думок, настро!в та почувань, як! пану-вали в його середовищ!. Зокрема, спогади про пережите писали десятник В. Дз1ковський, Шдхорунж! Р. Купчинський ! М. Опока та

:н. Авторами нарисзв були стр1лець А. Лотоцький, хорунжий А. Баб'юк, четар Б. Кучабський, сотник Д. Штовський. Як л!то-писщ 1 хрошсти продуктивно працювали шдхорунж1 Л. НовшаРоз-луцький, М. Угрин-Безгр1шний, Р. Заклинський та ¿н. Чимало фактов 1 характерних деталей 13 життя УСС, 1х психологи 1 настрозв подав шдхорунжий 0. Назарук.

Шчим не поступалася строецьклй проз1 й стр1лецька по-ез1я, головними темами яко'1 також були доля Укра'1ни, сподхван-ня на краще майбутне, прагнення до державно! самост1йност1 та соборност1 украшських земель. Серед найВ1Дом1ших поет1в-усус1Е були: П1дхорунж1 Р. Купчинський, Л. Лепкий, М. Голубень, Ю. Шкрумеляк, Б. Бобинський, хорунжий Ю. Назарк 1 деяю ШШ1.

ОсоблиЕе м1сце в середовипц УСС займала стр1лецька шсня, в якШ чи не найповнше вздтвореш ЕС1 т1 прагнення й ¿де!, до ними жило стр!лецтво. Найб1лызе до стЕорення стр1лецьких шсень доклали творчих зусиль три автори, три шдхорунжих -М. Гайворонський, Р. Купчинський та Л. Лепкий. Виходячи за меж1 сеого середовища 1 стаючи в1домою б:льшому загалов1, стр1лець-ка теня в1д!гравала роль своерздного каналу, з допомогою яко-го УСС поширювали сво! 1 де 1 серед укра'1нства. Бона стала символом вадродження традищй збройно! боротьби народу за свою незалежшсть.

Б роздШ наголошуеться, щр з самого початку 1снування с1чове стр1лецтво не полишало думки про видання власного дру-кованого органу, котрий поширював би самост1йницьк1 1де! та гуртував навколо себе людей. 3 його допомогою УСС мали нам1р пост1йно Епливати на укра!нське громадянство "в держаЕницькому дус1 та перевиховувати його". ЗаЕдяки стр1лецьк1й шдтримщ, насамперед ф1нансов!й, творч1й та кадровой, у роки вШни у Львов1 виходили журнали "Шляхи" (1915-1918 рр.) 1 "Св1т" (1917 р.), що прагнули виконувати функци стрзлецького органу, та газета "Будуччина" (1918 р.), яка була дуже близькою до стрзлецтва. Влзтку 1916 р. у Кони побачили св1т два випуски журналу "В1сник Пресово! Кватири УСС".

Кр1м цього, в стр1лецькому середовшц було шдготовлено ще й ряд 1нших видань. Серед них: "Стр1лецький Календар-альма-

ка>: Артистично1 Горстки 1 Прееово! Кзатири УСС з пол! на звич. р1к 1917", "Червона Калина", "Люературний зб'ркик Ук-ра1неького Сзчового Б1йська", "Антольопя стралецько! тзор-чости", "Сп1Еаник УСС".

Завдяки Ксм1сар1ату УСС у Еолодимир1-Волинському, було також видано: "Укра1неький букЕар", "Читаночку для чемних д1точок", "Укразнський празослазний календар для Взлит на 1917 р.", "Читанку для волинських Д1тей" та зб1рнж нарис!в 1 новел "СМ1Х ШрЕани" хорунжого А. Еаб'юка.

Про популяршеть гумору, сатири та карикатури серед УСС св1дчить те, шр з 1915 до 1917 р. в 1хньсму середовшц юнува-ло 6 гумористичко-сатиричних часогпкпв. Серед них: "Самохот-ник" (1915-1917 рр.), "Бемба" (1916р.), "Самопал" (1916р.), "У. С. С. "("Усусу") (1916-1917 рр.), "Червона Калина" (1917 р.), "Тифусна одкодшвка" (1917 р.).

Детальний анализ вищезгаданих стрглецьких зидань показуе, шр IX змзет був насамперед спрямований на актив1зацио ук-ра!нсько1 политично! думки, сприяв утвердженню в сусп1льств! самост1йницьких та соборницьких настроив.

Прюритетним напрямом д1Яльностз УСС була просвикя праця серед широких клл укразнства, як необхздна передумова уеп1шно! реал1зац11 нацюнально-державницько: 1деь Саме ця праця стала одним 13 головних чинник1в, що спонукав величезну частику га-лицько-украшського суетльстга сприйняти визвольну 1дею не лише як гасло, а й як реальну справу.

Вперше стрьчьщ почали свою громадську Д1яльшеть у За-карпатт1, серед мюцевого населення. Важкий мадярський режим, шр пануьав тут, не тальки виснажив украшетво матер1ально, а й вбив у ньому нацюнальну ев1дом1сть. Тому УСС за найменшо! на-годи докладали вс1ляких зусиль, шрб хоч трохи виправити ситуацию. Недивлячись на безсистемшсть 1 нэе1ть хаотичнють цих заход1в, 1х.чя праця дала ево! плоди. Насамперед, у селах, де перебував легюн, почали вздживати украшська мова та народна теня, а М1Ж мюцевим населениям та стрьтьцями за короткий час склалися дуже приязн1 стосунки, шр, безперечно, сприяло тюшшому зближенню' двох знок одного народу.

1а поверненням стрЧлецького легюну в середиш 1915 р. у Галичину в його громадсько-прасв1ТИ1й д1яльност1 Есе чЛткиве почали проявлятися елементи орган¿эоЕаност! га плановости. В цей час було ухвалено ряд заход1в для допомоги укра!нському населению. Серед Чншого вони передбачали: правову допомогу по-тершлим В1Д военного лихол1ття, пом1ч селянам у польових роботах, пожвавлення д1яльност1 м!сцевих "Просват", створення аматорських гуртнлЕ та товариств "С1льського Господаря", впро-вадження украшськсл мови урядування в органах м1сдево1 влади тощо. Для ефективност1 здШснення запланованих заходов та для контролю за IX ходом були створен! окрем1 ком1с11 та впровад-жет посади референтов, кожен з ягах маЕ свою д1лянку роботи Ч регулярно зв1тував за И стан. Стр1льц1 також радо йшли на-зустроч р1зноман1тним украшським ¿нститущям, организациям та окремим д^ячам, як1 зверталися до них по допомогу.

Для поширення й пропаганди нацтнально-державницьких погляди УСС активно використовували 1 сво1 культурно-мистецьк1 можливост1. Зокрема, стрЧлецький хор та оркестр усшшно висту-пали з концертами в багатьох М1стах 1 селах Галичини. Чимало для популяризащ1 укра'шсько! Чде! зробив 1 львЧвський театр, де бЧльппсть становили предстаЕННки стрЧлецтва.

Надежна увага в роздьи прид1ляеться дослхдженню д1яль-ност! волинських "вербункових ком1сар1ат1в УСС", як1 очолюва-ли: у КоЕел1 - сотник Д. Ватовський, у Володимир1-Волинському -четар М. Саевич, у Луцьку - четар М. Гаврилко. Протягом 1916 -початку 1918 рр. на Волин1 було в1дкрито, головним чином зав-дяки наполегливост1 к1лькох десятклЕ стрЧльщв, як! тут пере-бували, б1ля 150 укра'1нських шк1л (за шдрахунками Н.Ирняка, на УСС припадало 85 шшл), де вчилися тисяч1 д1тей. У багатьох 13 них через в1дсутшсть педагоПЕ сам1 ж стр1лыц учителюва-ли, а також шдготовляли м1сцев1 педагог1чн1 кадри, стЕорювали П1дручники, орган1зовували б1бл1отеки, дитяч! 1дальн1, курси 1 т. 1н. Значну роботу проводили еолинськ1 ком1сар1ати 1 серед дорослого населения.

Ще одним м1сцем, поряд 1з Закарпаттям, Галичиною та Боливию, де УСС розвинули ¿нтенсивну проев¿тно-культурницьку

дояльнють, стала Наддншрянщина. В дисертацп показано форми i методи такоо працо, розкриваеться Н значения, а також подкреслюеться, цо еся робота, яку стролецтЕО проводило протя-гом 1914-1913 рр. - як у стрЬтецькому легоош, так i поза ним - була подпорядкована единой мет i: ЕИборекню caMCCTiñHoó со-борно! Украонськоо держави.

У висновках дисертацп шдведено подсумки досл1дження, сформульовано узагальнення та показано наслодки боротьби та д!яльност1 легюну Украонськи-с Сочових Строльщв.

Ochobhí положения дисертацп Еикладено в таких публока-ц1ях автора:

1. Лазарович М. Св1тогляд та культурно-просв1тницька дояльшсть Украонських С1чових Стричьцов .//Матероали шжвуговськоо науково1 конференцп, присвяченоо 150-роччю в1д дня народження Шоана Целевича. - 1вано-Франк:вськ, 1S33.

С. 47-49.

2. Лазаревич М. Украонсьи CÍ40B1 Стрьчьщ на Еслинл (в • 1915 - на поч. 1913 рр.) //Велика Волины минуле i сучгсне. Те-зи mí«народноi науковоо краезнавчо! конференцп. - Житомир, 1993. - С. 73-76.

3. Лазаревич М. М1сце стролецько! одеолопо в Листопа-довiй нащонально-демократичной революцоо //Матероали mí«народно i наукоЕоо конференцп, присвяченоо 75-роччю ЗУНР. - 1га-но-ФранюЕСЬк, 1993. - С. 11-13.

4. Лановик Б. , Лазарович М. Укра1нськ0 Có4obí Строльщ як "першо воскрескг-ело родного слова о буд1знич! родноо школи на Волинськой Украош" //Волинь i волинське зарубожжя. Тези до-пов^ей та пов^омлень Моднародноо наукоЕоо конференцп. Луцьк, 1994. - С. 77-73.

5. Лазарович М. , Лазарович Н. Нащональш poicn в атрибу-тицо УСС //Четверта наукова геральдичка конференщя. 361рник тез поводс-млень та допоиодей. - Львов, 1994. - С. 43-50.

6. Лазарович М. Срганозащя Укра1нськкх СИчових Стр1дьцов //Тернополь. - 1995. - N4. - С. 61-54.

Лазаревич М.Е. Украинские Сечевые Стрельцы: формирование, идея, борьба.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности: 07.00.01 - история Украины. Институт украиноведения имени И. Крипякевича, Львов, 1996.

Диссертация содержит исследование борьбы легиона Украинских СечеЕЫХ Стрельцов за независимость Украины в годы Еер-еой мировой войны, анализируются основные формы и методы национально-политической и культурно-просветительской деятельности стрельцов, ее влияние на активизацию национального сознания. На основании проведенных исследований сделаны обобщения, выводы и определены практические рекомендации.

Lasarovych М. V. Ukrainian Slchovi Striltsi: formation, idea, struggle.

Thesis for the scientific degree of the - candidate of sciences (History) in speciality 07.00.01 - "History of Ukraine". The Institute of Ukrainian history and culture of Krypjkevych, Lviv, 1996.

This thesis is dedicated to the struggle of Ukrainian Sichovi Striltsi for the Ukrainian independence during the First World War. The main forms and methods of national, political and cultural activity of Sichovi Striltsi, its influence on the national consciousness are analysed in this work. Generalisation, conclusion are done on the basis of these investigations, the practical recommendations are defined too.

Ключов! слова: стрыецтво, iflen, боротьба, державшеть.

Поделиться с друзьями: